Нова столиця Єгипту готова на 70%. Чому цей мегаломанський проєкт критикують урбаністи
Нова адміністративна столиця Єгипту може претендувати на звання найбільшої у світі закритої спільноти.
Третього липня в Єгипті відкрили лінію рейкового транспорту, яка сполучатиме Каїр і Нову адміністративну столицю, перевозячи до мільйона пасажирів на день, інформує "Хмарочос".
Нова адміністративна столиця, яка ще не має іншої назви, крім абревіатури НАС, готова на 70%. В уряді не виключають, що вона називатиметься Єгипет. Сюди планують перенести парламент, 30 міністерств, президентський комплекс, посольства тощо.
![98574963456.jpg.webp](/media/images/98574963456.jpg.width-600.png)
Нова адміністративна столиця на Google Maps у травні 2021 року
У 2015 році уряд почав будувати нову столицю просто посеред пустелі неподалік від Каїра, тому що в старій накопичилося забагато проблем. Зараз в агломерації, що розрослася на 3000 км2, мешкають понад 22 мільйони людей, житла бракує, транспортна система на межі колапсу, а помилки містопланування стають дедалі критичнішими.
Нове ж місто вихваляють як футуристичний мегаполіс з розумними технологіями, сучасними хмарочосами, сонячними панелями та «зеленою рікою» — парком, який перерізатиме НАС уздовж. Передбачається, що там житимуть 6,5 мільйона людей, на площі в 700 км2, що можна порівняти з Києвом.
Нова столиця трохи менше як повністю складається з мегаломанських проєктів:
- хмарочос Oblisco Capitale у формі давньоєгипетського обеліска стане найвищим у світі: один кілометр заввишки, 165 поверхів;
- інший хмарочос, Iconic Tower, буде найвищим в Єгипті та Африці;
- вже згаданий парк — вдвічі більший за нью-йоркський Централ-парк;
- парк розваг — найбільший у світі, вчетверо більший за Діснейленд;
- стадіон — другий за розміром в Африці;
- коптський собор Різдва Христова — найбільший за площею православний храм у світі;
- велетенську ділянку площею 90 км2 займатиме комплекс міністерства оборони — Октагон, який перевищуватиме американський Пентагон за загальною площею будівель.
Загальна вартість будівництва нової столиці з нуля оцінюється в 40-65 мільярдів доларів. Його великою мірою фінансують єгипетські військові. Президент Абдель Фаттах Ас-Сісі — колишній голова міноборони, який прийшов до влади внаслідок військового перевороту 2013 року. Головний підрядник — компанія ACUD, якою володіють міністерства оборони (51%) та житлового будівництва (49%).
Перший час значну частку інвестицій забезпечували компанії з ОАЕ, зараз активним інвестором виступає Китай.
Армія платить — і армія отримає грандіозні прибутки, наголошує Al Jazeera. ACUD не лише заробить на продажу житла в новій столиці — а це вже недешеві квартири; на сайтах нерухомості складно знайти квартиру в НАС площею меншою за 150 м2 і дешевшу за 100 тисяч доларів. Прибутки принесе також продаж нерухомості, яка звільниться в Каїрі після переїзду сотень державних і дипломатичних установ. Більшість із цих будівель розташована в самому центрі, часто просто біля площі Тахрір, і кожна коштує мільйони доларів.
Вже зрозуміло, хто житиме в новому місті — військова, політична та соціальна верхівки. Стара столиця, Каїр, зі сміттям і забрудненим повітрям, відсутністю гідного житла, розваленими маршрутками замість нормального громадського транспорту та всіма іншими проблемами буде кинута напризволяще. Влада та багатії просто збудували собі «елізіум».
![cam_15.jpg.webp](/media/images/cam_15.jpg.width-600.png)
Візуалізація проєкту
Футуристичний рай, який собі намалювали єгипетські можновладці, — насправді урбаністичне пекло, вважає блогер-урбаніст Адам Самсінг. Перше, на що він звертає увагу, — хмарочоси та велетенські споруди. Багатоповерхові будинки споживають забагато енергії, не є екологічними, позбавляють мешканців громадських просторів і ускладнюють транспортну систему.
Оскільки мегаполіс будується з нуля посеред пустелі, навіть парк буде вкрай неекологічним проєктом, адже споживатиме неймовірні об’єми води.
Та найбільшою проблемою Адам Самсінг вважає проєкт житлових кварталів. Вони розділені магістралями на шість-вісім смуг, у той час як громадський транспорт зведено до мінімуму. Таке планування нагадує американські передмістя, де мала щільність робить відстані більшими, що змушує людей покладатися на машини та ускладнює соціальні зв’язки.