Том Купер: всім балакучим головам на Заході слід збагнути, що мета росіян – знищити Україну

Австрійський військовий аналітик, експерт із застосування бойової авіації Томас Купер уважно стежить за воєнними діями в Україні від самого початку вторгнення Росії. Публікуємо головні тези його чергового аналізу про війну в Україні

Аналіз опубліковано 23 березня 2022 р. о 10.30 за Києвом

Почався період «позиційної війни»; він може тривати приблизно 1–1,5 місяця. Відповідно, мало що відбувається, крім того, що обидва війська намагаються підтягнути підкріплення, ресурси та відпочити.
Єдині підтверджені епізоди війни в повітрі, які побачив учора – це відео щасливої посадки підбитого українського Су-25М1 (ніколи ще не бачив, щоб так сильно пошкоджений літак потім вдало приземлився), а також – відео, як російський корвет у Севастополі випускає 6-8 крилатих ракет 3М-54 Калібр. [майже водночас зі звітом Купера з’явилися дані від Генштабу ЗСУ про збиті вчора 6 російських літаків, 5 безпілотників, гелікоптер та 5 крилатих ракет – перекл.].
Із різних джерел відомо, що останні 2-3 дні українські сили здійснюють контратаки на північний захід від Києва. Є навіть інформація, що вони оточили основну масу військ 35-ї російської армії між Бучею та Гостомелем. Станом на зараз точних підтверджень не маю.
Моє враження, що про жоден «великий наступ» тут не йдеться. Натомість українські сили поволі «виводять з ладу» російську 35-у армію, то використовуючи артилерію, то атакуючи невеликими піхотними групами, в тому часі та місці, де їм лише заманеться. Очевидно, що українцям на руку грають масштабний залізничний саботаж у Білорусі та, як наслідок, додаткові логістичні проблеми ЗС РФ, що не дають росіянам консолідувати свої сили й збільшити загрозу столиці.
Доки Захід не зрозуміє масштаби та важливість цієї війни й не почне ставитися до ситуації настільки серйозно, щоб постачати Україні достатню кількість передових озброєнь, ЗСУ не зможуть зосередити свої ударні частини на чомусь більшому, ніж «локальні контратаки»: бо російські ВКС контролюють небо над лінією фронту, відтак проводять розвідку за допомогою дронів і коригують вогонь артилерії.
До речі, цікавою є поява на полі бою 37-ї гвардійської мотострілецької дивізії. Ця військова одиниця базується в селищі Кяхта [Бурятія], що на кордоні з Монголією, а тепер це частина 36-ї армії.
На схід від Києва… 41-а російська армія збавляє час, обстрілюючи Чернігів та Ніжин, а тим часом одненька батальйонна група 90-ї танкової дивізії 2-ої гвардійської армії учора прибула в Москву: тобто російські підкріплення з Далекого Сходу наближаються…
Північний Схід та Схід. Ситуація на цьому напрямку «спокійна», якщо не рахувати «обов’язкових» бомбардувань оточених міст, як-от Суми та Харків, а також українських нападів на російські колони постачання.
У районі Миколаєва порівняно спокійно .. Хороша новина — вже два дні кораблі російського флоту розвантажують техніку однієї батальйонно-тактичної групи в захопленому порту Бердянська. Це означає, що росіяни не зможуть атакувати з моря ні Одесу, ні навіть Очаків.
На південь від Запоріжжя українці мають багато роботи — ремонтують похідну групу танків Т-90 (та багато іншого транспорту), які покинула російська батальйонно-тактична група 42-ї мотострілецької дивізії, тікаючи з української засідки три-чотири дні тому
Ситуація в Маріуполі… Облога, якою керує генерал-лейтенант Михайло Мізинцев (командувач 8-ї загальновійськової армії) — «десь між дуже напруженою і катастрофічною»: місто бомбардують із повітря, обстрілюють з артилерії та військових кораблів. Проте жодних повідомлень щодо помітного просування росіян немає.
Поки не знайшов жодних доказів присутності на фронті бойовиків Ассада чи Хезболли. Але тим часом різні «парамілітарні» російські формування тероризують населення окупованих територій, особливо в Херсоні та Мелітополі. Горезвісна росгвардія, створена Путіним у 2016 році, грабує міста і села, затримує і викрадає мерів та інших місцевих політиків, журналістів, активістів… ох… така «активність» нагадує дії айнзатцгруп СС у часи Другої світової війни, а не «сучасні бойові дії».
Я ніяк не можу позбутися враження, що мета росіян у цій війні – не змусити Україну до певних дій, а просто знищити її. Цю істину слід нарешті збагнути всім балакучим головам на Заході — й діяти відповідно. Зупинити Росію погрозами не вийде, тому не можна марнувати часу!