«Слуги» й ОПЗЖ протягують закон про навчання іноземних студентів російською

«Слуги народу» і ОПЗЖ знову протягнули через освітній комітет законопроєкт про навчання іноземних студентів російською мовою. Цього разу – під номером 5727.

Про це пише депутат "Євросолідарності" Володимир В'ятрович.

Аналогічний законопроєкт №3717 тричі розглядався на цьому комітеті й рік тому був зі скандалом провалений у сесійній залі.

Але лобісти "русского міра" не можуть заспокоїтися і ширять усе нові фейки про те, як Україна страждає без російської мови у вишах і втрачає студентів із країн Азії, які, мовляв, тільки й мріють, щоб їх навчали російською.

Хоча статистика свідчить про інше – кількість іноземних студентів в Україні невпинно зростає і вже перевищує 70 тисяч. Причому близько 80% з них (а на перших курсах – близько 90%) з-за меж колишнього СРСР, і до навчання в Україні не знають ні української, ні російської. Решта переважно із Закавказзя і Середньої Азії, і російська для них також не є рідною.

За чинним законодавством студенти можуть навчатися або українською (сприяючи поширенню української мови у світі), або англійською (міжнародною мовою освіти й науки). Окремі дисципліни можуть читатися іншими мовами ЄС.

Чому ж у Києві чи Ужгороді іноземці залюбки навчаються українською чи англійською, а в Харкові студентів із тих же країн навчають російською? Бо річ не в студентах, а у деяких викладачах і ректорах, які, не бажаючи змінюватися самі, хочуть змінити закон під свої русифікаторські звички.

На сьогоднішньому засіданні 8 з 12 членів освітнього комітету проголосували за русифікаторський проєкт. Це 7 «слуг народу» – Сергій Бабак (голова комітету), Володимир Воронов, Юлія Гришина, Ольга Коваль, Сергій Колебошин, Валерій Колюх, Олена Лис – та представник ОПЗЖ Олександр Лукашев.

Решта членів комітету виступили категорично проти законопроєкту. Це Ростислав Павленко («Європейська солідарність»), Наталія Піпа («Голос»), Роман Грищук («Слуга народу») й Іван Кириленко («Батьківщина»).

Тепер «Слуги народу» й ОПЗЖ намагатимуться протягувати це рішення на пленарному засіданні. І знову, як і рік тому, насамперед від нашої з вами активності залежить, чи вдасться їм це зробити.

законопроєкт мова

Знак гривні
Знак гривні