Від «терористи» до зустрічей у Кремлі. Як змінювалось офіційне ставлення РФ до Талібану
Таліби не раз були в Москві впродовж останніх років. Причому у 2019 році з делегацією бойовиків, або, як дедалі частіше кажуть у державних російських медіа, делегацією «політичного крила руху талібів» зустрічався навіть глава МЗС Росії Сергій Лавров.
Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповідає, як змінювалася риторика Росії стосовно «Талібану» в залежності від розстановки сил.
«Терористи й ті, хто їм допомагає, мають знати: справедлива відплата неминуча. Сьогодні найважливіше, щоб на афганську землю повернулися мир і гідне життя, а з території Афганістану не походила б загроза іншим країнам і міжнародній стабільності», – 20 років тому ці слова президент Росії Владімір Путін сказав у Вашингтоні під час спільної пресконференції із 43-м президентом США Джорджем Бушем.
2001 рік став переломним для бойовиків угруповання «Талібан». Вони не змогли протистояти силам НАТО і втратили контроль над Кабулом – столицею Афганістану.
Цей виступ не тільки про готовність до співпраці зі США. У Кремля були особисті рахунки з «Талібаном». Бойовики визнали незалежною від Москви державу Ічкерія – невизнану сепаратистську республіку в Чечні.
«Були обміни візитами: віцепрезидент Яндарбієв їздив в Афганістан. І таліби стали допомагати Ічкерії, були табори, була підготовка бойовиків тощо», – каже Іван Сафранчук, директор Центру євразійських досліджень МДІМВ.
У 2003 році угруповання «Талібан» у Росії внесли до списку терористичних організацій. Таліби – досі там. Проте ще до кінця двохтисячних російська влада почала шукати можливості діалогу з талібами. Варто зазначити, що це був світовий тренд у міжнародних відносинах. Але Росія могла мати ще й особисті дипломатичні цілі, вважає наукова співробітниця вашингтонського Інституту близькосхідної політики Анна Борщевська. До кінця другого президентського терміну Путіна відносини Москви та Вашингтона були дуже зіпсовані.
«Навіть коли Путін підтримував те, що робила Америка в Афганістані, водночас він просив закриття американської військової бази в Киргизстані. Вона називалася Манас. І ось ця така подвійна гра: ми, з одного боку, підтримуємо, а з іншого боку, – щоб Америка йшла на поступки, ми не хочемо американських баз, говорить про те, що пріоритет – це не тероризм, а антиамериканізм», – каже вона.
Водночас у Росії продовжували запроторювати до в’язниці людей, яких, на думку суду, вважали причетними до «Талібану». Список таких засуджених склали журналісти «Медіазони». Останній вирок винесли в серпні минулого року.
Позиція російської влади щодо офіційних лідерів угруповання «Талібан» змінилася. З 2018 року вони вільно прилітають до Москви та беруть участь у переговорах, у тому числі за участі глави МЗС Сергія Лаврова. В офіційних заявах і текстах російських державних медіа дедалі рідше звучать нагадування про те, що «Талібан» у Росії визнаний терористичним угрупованням.
