Активісти "захопили" «Квіти України», щоб будівлю не знесли

Про історію питання розповідає Хмарочос:

Вночі 11 липня до модерністського павільйону «Квіти України» на Січових Стрільців, за чиє збереження вже понад місяць борються містяни, приїхали екскаватори.

Вже наступного ранку вони почали зносити атріум, але встигли лише частково зруйнувати його: після того, як поліція проігнорувала одразу декілька викликів, кияни, що зібралися під «Квітами», повалили паркан, зупинили демонтаж — та вирішили, що й надалі залишатимуться на території павільйону.

Цій спробі знесення передували три тижні, впродовж яких учасники спільноти Зберегти Квіти України намагалися зустрітися із власником будівлі. Вони прагнули переконати його, що вона має унікальну архітектуру, домовитися про її збереження та з’ясувати, як і коли відбудеться обіцяний забудовником конкурс на її реновацію.

Утім, на зв’язок із ними так ніхто і не вийшов, а девелопер, пообіцявши спершу лише встановити паркан, вже невдовзі зрізав з фасаду «Квітів» багаторічний виноград. Проєкт реконструкції будівлі — вже без гарантій, що буде проведений конкурс — він вирішив представити на пресконференції. Вона мала відбутися у самому павільйоні, але була перенесена після того, як містяни анонсували мирну акцію на той же час і в тому самому місці.

Протест «Я з Квітами» вийшов багатолюдним: до будівлі, з якої тоді вже почали знімати вікна, прийшли майже дві сотні киян з плакатами та квітами.

— Думаю, що нас усіх дуже втомило руйнування архітектури по всьому місту, — пояснювала архітекторка Дар’я Корба. — Зараз у Києві готуються знести приблизно 20 історичних будинків: і дореволюційних, і модерністських, і раннєрадянських. І такої навали на київську спадщину я не пригадую в жодному іншому році.

Жителі району, які вийшли на захист «Квітів», наголошували, що ця будівля «задумувалася, як громадська, і завжди була громадською».

«Це був озеленений простір, відкритий для всіх: і тоді, коли тут вивчали флористику, і тоді, коли тут запрацював супермаркет. Це місце, з яким нас, місцевих, пов’язує багато спогадів та емоцій — і тепер його хочуть перетворити на закритий “офісник”, забравши у нас на додачу й громадський простір», — каже історик Тарас Грицюк.

При цьому протестувальники погоджувалися із тим, що будівля має бути «комерційно привабливою», але наголошували: можна знайти рішення, які збережуть її архітектуру і водночас зроблять її прибутковою.

— На жаль, сьогодні все містобудування спрямоване на те, щоб забудовники заробляли якомога більше, — стверджує міська дослідниця Анастасія Левчук. — Але у цьому випадку він (забудовник — ред.) має справу із цінною будівлею, яку зводили для громади міста: тут не можна просто звести скляну коробку та «забити» її офісами. Потрібно знайти функцію, яка і збереже її оригінальний вигляд, і дасть можливість на ній заробляти.

Для цього потрібно залучати архітекторів, фахових експертів, містян — тобто людей, які щодня користуються цим простором. Так можна знайти баланс між потребами міста та інтересами забудовника, хоча це й нешвидкий процес…

Проте, як з’ясувалося того ж дня в програмі телеканалу Ісландія «Питаннячка Києва», замовник реконструкції не надто зацікавлений у тривалих обговореннях. Так, гість ефіру, керівний партнер проєкту Олексій Пишний наголосив, що за домовленостями з інвестором він має розпочати будівництво вже за два місяці, і пояснив, що сьогодні модерністська будівля зовсім невигідна для комерції.

— Коли ми стали власниками будівлі, тут здавалися в оренду всі можливі приміщення, — розповідав Пишний. — Попри те, що це центр міста, грошовий обіг з усієї оренди складав приблизно шість тисяч доларів на місяць, а видатки на будівлю були набагато більшими. Крім того, вже тоді вона (будівля — ред.) була в аварійному стані — і як комерційне місце просто не працювало, навіть супермаркет розміщувався там не за всіма правилами.

Проговорив девелопер й інші тези. Він наголошував, що будівля не має охоронного статусу і що власник має повне законне право робити її реконструкцію; називав намір надати їй статус пам’ятки «правовим нігілізмом», а протестувальників проти її знесення — «псевдоактивістами»; стверджував, що всі акції на її захист організовує народний депутат Дмитро Гурін, який нібито «має особистий інтерес зупинити інвесторів»; прогнозував, що реконструйовані «Квіти» стануть новою точкою тяжіння для містян — та піднімуть грошовий обіг з будівлі до 150 тисяч доларів на місяць.

— Ця будівля вже втратила свій оригінальний вигляд, який мала у 1980-х роках, — запевняв Пишний. — Тож ми не нищимо щось гарне, ми якраз будуємо щось гарне і робимо класний проєкт. Це буде місце, куди захочуть йти кияни: з фудмаркетом і спортивним клубом, яких не вистачає зараз у цьому районі. З третього по восьмий поверх буде облаштований коворкінг для людей із різних напрямків: наприклад, з IT та креативної сфери.

Що стосується конкурсу на проєкт реновації «Квітів», то Пишний підтвердив, що компанія дійсно планує його провести — але він буде закритим і відбудеться за заздалегідь прописаними правилами, бо забудовник не може дозволити собі «витрачати час на нескінченні дискусії». Натомість він пообіцяв, що будуть запрошені «архітектори, які розуміють історію Києва» — і особисто автор оригінального проєкту Микола Левчук, який спершу нібито відмовлявся від участі в проєкті «через стан здоров’я».

В інтерв’ю виданню КиевВласть забудовник також розповів про наміри створити тут «медіафасад, який надавав би будівлі унікальність і на якому можна було б побачити зелену рослинність, осіннє золоте листя або веселого Санта-Клауса».

Як повідомили у спільноті «Зберегти Квіти України», демонтаж атріуму стартував вже наступного дня після того, як захисники будівлі отримали повідомлення від Пишного. Девелопер написав, що готовий зустрітися для пошуків компромісу з чотирма містянами — але лише через чотири дні після фактичного початку знесення будівлі, а також «без зупинення робіт, медіаторів та громадських обговорень».

«Не бачимо сенсу гаяти час. Ми проти проведення переговорів на умовах ультиматумів, хитрощів та сили», — заявив містянам Пишний. Вчора, вже після «захоплення» будівлі містянами, схожу тезу повторила юристка ПрАТ «Квіти України» Ольга Файзієва, наголосивши в коментарі LIGA.net, що компанія не буде обговорювати проєкт з «натовпом невідомих людей».

Наразі учасники протесту організовують цілодобове чергування в будівлі та закликають киян приєднуватися до нього. «Зараз активно готуються скарги та судові позови у відповідні інстанції, і наше завдання не допустити незаконного демонтажу будівлі», — наголошують у спільноті. Її позицію вже підтримав міністр культури Олександр Ткаченко, який також закликав КМДА «ретельніше підходити до видачі містобудівних умов та обмежень, а не роздавати їх з висотністю, яка абсолютно паплюжить місто».

Також, за словами народного депутата Дмитра Гуріна, йому вдалося виявити підробку в документації забудовника, надіславши запит Департаменту земельних ресурсів КМДА.

«Щодо умов оренди земельної ділянки мені надійшла відповідь з копією договору оренди 1998 року, згідно з яким цільове призначення будівлі — для експлуатації та обслуговування будівлі на 49 років. Це означає, що зараз в будівлі можна робити лише капітальний ремонт, але не реконструкцію. Однак в МУО, виданих вже у 2020 році, зазначено “для будівництва та обслуговування будівель торгівлі”. Але зміна цільового призначення ділянки можлива лише за рішенням Київради на основі затвердженого ДПТ. Тож я написав заяву в поліцію, має бути відкрите кримінальне провадження. Також ми готуємо позов про скасування цих МУО», — розповів він «Хмарочосу».

Наразі на ситуацію навколо «Квітів», окрім міністра Ткаченка, зреагував лише Олексій Пишний, який звинуватив містян у «хуліганських діях та розкраданні приватної власності». «Ми створили чудовий концепт, який витримує та виконує всі норми! Ми не будуємо двадцятиповерхівку та не нищимо вулиці нашого міста! Що ми порушили, які норми?», — обурюється він, пообіцявши «захищати свої права та свободи в судах усіх інстанцій, включно з європейськими».

Натомість ані управлінці КМДА, ані мер Віталій Кличко й досі не відреагували на конфлікт у центрі міста. Так, у єдиному дописі, оприлюдненому вчора в соцмережах Кличка, міський голова слухає пісню про себе, підспівуючи та пританцьовуючи.

будівництво протест історія київ