Атака на декомунізацію, закриття кордону з Росією та санкції проти Павла Фукса. Оцінка згуртованості та стабільності у Харкові й області

Сергій Шаповалов, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи»

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Фонду Науманна продовжує здійснювати оцінку стабільності в Харкові та Харківській області з огляду на важливість регіону для здатності держави забезпечувати національну безпеку, внутрішню стабільність та протидію зовнішнім загрозам.

У цьому матеріалі проаналізовано головні тренди виборчої кампанії на посаду міського голови Харкова, основні проблеми, що спричиняють соціальну напруженість у регіоні, та протестну активність громадян.

Перебіг передвиборчої кампанії

• Події червня не змінили співвідношення шансів основних учасників виборчої кампанії обійняти посаду мера міста, принаймні з огляду на динаміку публічної виборчої кампанії. Однак події червня створили передумови для порушення наявного балансу інтересів головних політичних та економічних гравців у регіоні.

Ігор Терехов, як зазначили ми у травневому огляді, є компромісною фігурою. Він влаштовує і міністра внутрішніх справ, і оточення покійного Кернеса. Одним із архітекторів та бенефіціарів домовленостей про розподіл влади у Харкові був російський бізнесмен Павло Фукс. Проте 18 червня президент України видав указ про запровадження санкцій, які були застосовані, зокрема, проти Фукса.

Тож Павло Фукс втрачає можливості безпосередньо фінансувати виборчу кампанію будь-кого з кандидатів у міські голови Харкова. Це може стати серйозним застереженням і для інших донорів, які хотіли б підтримати когось із фаворитів, і для самих кандидатів, які можуть зазнати репутаційних втрат у разі нових санкційних рішень та відповідного розголосу в медіа.

Отже, команда Зеленського починає активно впливати на хід виборів у Харкові, навіть не висуваючи кандидата з лав “Слуги народу”. Водночас на рівні публічної риторики команда президента лишає для себе можливість підтримати будь-кого, хто буде готовий/готова тісно співпрацювати після виборів.

Тим часом Євгеній Мураєв у коментарі для ІА «РБК – Україна» запевнив, що не збирається брати участі у виборах мера Харкова.

На нашу думку, якщо Мураєв не змінить рішення й утримається від висування на виборах, від цього найбільше виграє Михайло Добкін. Адже і Мураєв, і Добкін активно використовують теми, які подобаються прихильно налаштованим до Росії виборцям. Утім, варто зробити важливе застереження: Добкін на телеканалі Мураєва “НАШ” востаннє був у лютому. І це не свідчить на користь того, що Мураєв “подарує” 11–12% своїх потенційних виборців Добкіну до другого туру виборів.

У червні помітно сповільнився процес узгодження єдиного кандидата від проєвропейських опозиційних сил. 7 червня, згідно з повідомленням Бориса Редіна, меморандум про партнерство підписали п'ять партій. Проте до кінця місяця більшого прогресу досягти не вдалося. Крім того, представники Блоку Світличної «Разом» висловили окрему думку щодо проведення подальших переговорів з узгодження єдиного кандидата.

Без підтримки з боку Блоку Світличної «Разом», який має найбільший рівень електоральної популярності серед інших учасників переговорів, потенційний єдиний кандидат буде неконкурентним.

На нашу думку, таке зволікання з узгодженням єдиного кандидата знижує шанси для мобілізації виборців. Адже очікуваний час активної кампанії (вересень-жовтень) може збігтися з черговою епідемічною хвилею та карантинними обмеженнями. Як показує досвід кампанії 2020-го, у таких умовах перевагу має чинна влада.

Зростання напруженості через питання історичної пам’яті

• Активне використання теми історичної пам’яті під час виборів створює більш тривалий ризик протиставлення регіональної та загальнодержавної ідентичностей харків’ян.
  

У червні у боротьбі навколо декомунізації міського простору Харкова сталося кілька радикальних поворотів.

Спершу Харківський окружний адміністративний суд скасував 10 червня лютневе рішення міськради, яке було вже третьою спробою міської ради повернути проспекту Петра Григоренка стару назву маршала Жукова. Проте вже 16 червня той самий суд скасував один із пунктів розпорядження голови ХОДА від 2016 року, згідно з яким проспект Жукова і був перейменований на проспект Петра Григоренка. ХОДА вже заявила про наміри оскаржити це рішення адмінсуду в апеляційному суді.

Якщо судовий розгляд затягнеться до пізньої осені, питання декомунізації в Харкові вийде за межі виборчої кампанії й перетвориться на постійний чинник суспільно-політичної дестабілізації не лише в місті, а й у області. Протистояння може поширитися на інші міста регіону та зачепити тему вшанування пам’яті загиблих у російсько-українській війні та поваги до ветеранів АТО/ООС.

Зокрема, вже у червні з’являються перші повідомлення про конфлікти навколо перейменувань топонімів у інших місцевих громадах Харківщини. Мер міста Барвінкове Олександр Бало спершу суперечливо відреагував на звернення громадських активістів щодо перейменування кількох вулиць у населеному пункті на честь місцевих мешканців – військових, які загинули на Донбасі. Лише після медійного розголосу міський голова змінив свою думку.

На додаток, у червні у місцевих медіа та соцмережах поширюються скандали з висловлюваннями громадян – мешканців Харківської області, які відтворюють меседжі російської пропаганди та провокують ворожнечу між жителями різних регіонів України:

• слова мешканки Чугуєва про українських військових, яку занесли до бази «Миротворець»,
  
• вислови харків’янки щодо використання української мови у ВНЗ, яку перетворили на “героїню” пропагандистських сюжетів про загрозу з боку націоналістів-радикалів.
  

Створення таких інформаційних “сенсацій” працює на штучне виокремлення “харків’ян”, протиставлення їх іншим громадянам, нав’язування їм думки про загрозу насильства через світогляд та культурну ідентичність.

Cоціально-економічні чинники нестабільності

У Харкові та області лишається актуальною низка соціально-економічних проблем, що сприяють протестній активності громадян.

Екологічні проблеми. Протестами супроводжуються судові засідання Господарського суду Харківської області щодо діяльності Харківського коксового заводу (адже, як відомо, у березні з’ясувалося, що «Коксохім» отримав дозвіл на викиди ще на сім років). Це ж питання порушували пікетувальники під час чергової сесії обласної ради 10 червня.

Інша екологічна проблема регіону, яка хвилювала учасників тих-таки протестів, приурочених до засідання облради, – це засміченість річки Уди, яку минулого місяця активісти разом із місцевими мешканцями чистили самостійно.

Освіта. У червні мешканці Куп’янська та кількох сіл Куп’янського району протестували проти закриття шкіл одразу у кількох громадах, які будуть оптимізовані згідно з новим планом розвитку територіальної громади на 2021–2025 роки. Також проти закриття шкіл протестували й мешканці кількох сіл Ізюмського району.

Охорона здоров’я. На протестні акції виходили працівники медичної сфери у місті Валки, яким лише у червні після протестів виплатили частину заробітних плат за травень.

Епідемічна ситуація у регіоні

Попри те, що після національного локдауну у березні-квітні показники захворюваності на Харківщині знизилися, область через близькість та гуманітарні зв’язки з Росією є вразливою до поширення нового штаму COVID-19 «Дельта». Про таку загрозу вже повідомляли вчені НАН України.

З цієї позиції, запровадження та жорстке дотримання прикордонного контролю допоможе відкласти поширення епідемії та підготувати лікарні регіону до нової хвилі захворюваності восени.

Проте додаткові ризики для поширення епідемії в регіоні створюють масові, зокрема, релігійні заходи у липні та серпні.

Навантаження на систему охорони здоров’я у регіоні створює не лише епідемія COVID-19. Зокрема, 18 червня у Харкові розпочався спалах інфекції внаслідок недотримання санітарно-гігієнічного режиму кількома закладами харчування, через що постраждали 90 осіб. Через заповненість інфекційних відділень міських лікарень пацієнтів частково доставили для лікування до Валківської районної лікарні.

Тож Харківщина лишається одним із найімовірніших «плацдармів» для поширення нового штаму коронавірусу в Україні. Це створює загрозу повторення критичної ситуації із захворюваністю на COVID-19 у регіоні, що спостерігалася у квітні 2021 року. Посилює загрозу розгортання передвиборчої боротьби, яка робить непривабливим для чинної міської влади застосування карантинних обмежень.

Ключові висновки

• Харківщина перебуває в зоні ризику з поширення нового штаму коронавірусу “Дельта” і може стати одним із перших регіонів, де почнеться черговий спалах епідемії. Серпневі святкування та перехід виборчої кампанії в активну фазу з масовими розважальними заходами для містян можуть призвести до повторення у Харкові критичної ситуації в лікарнях. Проте невідомо, чи ризикне в.о. голови Ігор Терехов повторити досвід Геннадія Кернеса та нехтувати вказівками Києва про запровадження жорсткого карантину перед виборами.
  
  
  
  
• 16 червня Харківський окружний адмінсуд скасував пункт у розпорядженні голови ХОДА від 2016 року “Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова", що стосується перейменування проспекту маршала Жукова на проспект Петра Григоренка. Хоча 10 червня цей самий суд втретє скасував спробу міськради повернути проспекту назву “маршала Жукова”. Тим часом президент України продемонстрував, що не збирається втручатися у цей конфлікт і не буде ставати на бік прихильників декомунізації та місцевих осередків “Європейської солідарності” та “Свободи”. Така позиція Києва, з одного боку, додає впевненості команді Терехова. З іншого – бездіяльність центральної влади підштовхуватиме противників та прихильників декомунізації до розгортання конфлікту та його поширення в інших громадах Харківської області.
  
• Запровадження санкцій РНБО проти Павла Фукса зміцнює позиції команди Володимира Зеленського у Харкові напередодні виборів міського голови. Тепер місцеві бізнес-еліти змушені зважувати ризики участі в кампаніях проросійських кандидатів. А самі учасники виборчих перегонів мають враховувати можливі наслідки спроб здобути додаткову популярність за рахунок критики Президента.
  
• Накопичення соціально-економічних проблем разом з описаними у попередньому огляді випадками конфліктів між інтересами місцевих громад та бізнесу створює додаткові можливості для управління протестною активністю з боку Росії.

безпека харківщина аналітика харків