НАТО «чекає на Україну». Але, можливо, чекатиме ще довго

Лідери НАТО схвалили комюніке за підсумками одноденного брюссельського саміту Північноатлантичного альянсу, – передає Радіо Свобода.

Згідно з документом, Альянс висловив відданість власному рішенню, ухваленому на саміті 2008 року в Бухаресті, коли було сказано, що Україна стане членом НАТО і що Україна отримає План дій щодо членства, щоб стати частиною НАТО.

«Ми підтверджуємо всі складові того рішення, так само як і подальші рішення, в тому числі щодо того, що кожного партнера будуть оцінювати, базуючись на його власних якостях. Ми рішуче підтримуємо право України обирати власне майбутнє та курс зовнішньої політики без зовнішнього втручання», – йдеться в повідомленні.

НАТО вказує на те, що нині Київ рухається шляхом реформ, що мають на меті членство в Північноатлантичному альянсі, за допомогою Щорічних національних програм, які укладає Комісія зі співпраці України та НАТО.

«Річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО (КУН) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках КУН, для досягнення своєї мети – впровадження принципів і стандартів НАТО», – йдеться у заключному комюніке саміту.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що Росія не матиме впливу на рішення про вступ України до Альянсу.

«Кожна країна обирає свій шлях, і це стосується також вступу до НАТО. Це питання до України та до 30 членів НАТО вирішувати, чи вона прагне бути членом Альянсу», – заявив він у понеділок на підсумковій пресконференції саміту.

Єнс Столтенберг також зазначив, що коли настане час розгляду цього питання, Росія не матиме можливості ветувати можливий вступ України до НАТО.

«Росія не має слова у питання того, чи бути України членом Альянсу. Вони не можуть ветувати, що робити їхнім сусідам. Ми не повернемося в епоху сфер інтересів, коли великі країни вирішують, що робити меншим», – пояснив генеральний секретар НАТО.

Як зауважує кореспондент «Європейської правди», у цьому рішенні – вперше за останні роки – щодо України вжито ті самі формулювання, що звучать щодо Грузії.

«Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу», – йдеться в документі. Як наголошує кореспондент «Європейської правди», у рішенні жодного попереднього саміту НАТО після 2008 року не звучало таких формулювань щодо України.

Щодо Грузії, яка вважається на крок попереду України щодо готовності вступу до НАТО, таке формулювання звучить з 2018 року. Однак, і для Грузії не названо ймовірної дати вступу до Північноатлантичного альянсу.

Спільне рішення союзників також закликає Україну проводити подальші «широкомасштабні, стійкі та незворотні реформи», як у секторі безпеки та оборони, так і в інших сферах. У рішенні, зокрема, коротко згадана потреба «поваги до меншин», яку послідовно висуває Угорщина, яка впродовж кількох років намагається блокувати просування України до НАТО через питання освіти для громадян України угорського походження. Втім, у даному рішенні немає деталізації, на якій Будапешт наполягав раніше.

Також Альянс наголошує, що Партнерство розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner, EOP), яке Україна отримала у 2020 році, «додає імпульс до нашої й без того амбіційної співпраці та просуває подальшу (військову) взаємосумісність».

Комюніке також містить висловлення підтримки Північноатлантичним альянсом територіальної цілісності й суверенітету України, а також Грузії та Молдови, й також невизнання окупації Росією українського Криму та частини Донбасу. Альянс закликав Росію виконати свої зобов’язання згідно з Мінськими домовленостями.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що партнери та союзники Києва в НАТО «підтримали Україну конкретними діями та рішеннями» у питанні надання Плану дій щодо членства.

31 травня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що участь партнерів НАТО України й Грузії у червневому саміті не передбачена, бо він триватиме тільки один день.

Він зазначив, що зустріч може відбутися наступного разу, коли буде більше часу. Можливої дати такої зустрічі генсекретар НАТО не назвав.

Пізніше Столтенберґ заявив, що саміт НАТО підтвердить підтримку євроатлантичних прагнень України та Грузії.

Президент України Володимир Зеленський на початку квітня публічно відповів генеральному секретареві НАТО Єнсу Столтенберґу на його заяву про підтримку України на тлі концентрації російських військ уздовж українського кордону, заявивши, що ПДЧ для України «стане справжнім сигналом для Росії».

Упродовж останніх тижнів президент Зеленський багато разів наголошував на необхідності надати Україні членство в НАТО у розмовах із західними лідерами – зокрема, президентом США Джо Байденом і напередодні саміту в Британії – з прем'єр-міністром цієї країни Борісом Джонсоном.

Підкреслив важливість чіткої перспективи членства для #Ukraine під час телефонного дзвінка @BorisJohnson перед самітом @NATO. Ми проводимо реформи в умовах зовнішньої агресії. Настав час партнерам # НАТО підтримати Україну конкретними рішеннями. Також обговорили оборонну співпрацю.

Окремо в комюніке згадується нещодавня концентрація Росією військ на кордоні з Україною та на її окупованих територіях. Альянс закликав Москву до виконання її міжнародних зобов’язань.

«Ми окремо закликаємо Росію бути відкритою та прозорою щодо своїх навчань, які проводяться без попереднього сповіщення, масштабних навчань і пересувань військ, відповідно до зобов’язань за Віденським документом, зокрема у зв’язку з її нещодавньою неспровокованою та невиправданою концентрацією військ біля та навколо України», – заявляють члени блоку.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, відповідаючи на питання журналістів, зазначив, що Альянс «солідарний з Україною», а також вказав на практичну підтримку, яку Київ отримує як від блоку, так і від окремих його членів у двосторонньому порядку.

Окреме питання на саміті НАТО стосувалося стосунків із Росією, які, за визнанням Єнса Столтенберга, є в «найнижчій точці» з часів закінчення Холодної війни між Заходом і СРСР.

За словами Столтенберга, НАТО продовжуватиме діалог із Росією і водночас вживатиме заходів для нарощування свого оборонного потенціалу, щоб протистояти її агресивним діям. Він наголосив на важливості єдності всіх 30 країн НАТО, сказавши, що Москві не вдасться його зруйнувати.

НАТО безпека україна майбутнє