Вирваний з контексту. Чому Зеленський на президентській посаді не вміє чітко говорити?
6 травня до України з офіційним візитом вперше прибули високопосадові представники нової адміністрації США – держсекретар Ентоні Блінкен та його заступниця Вікторія Нуланд. Очікувалося обговорення вкрай важливих для країни тем: від військової підтримки США на випадок прямої російської агресії й до передачі Україні «зайвих» доз американської вакцини від коронавірусу. За підсумками переговорів сторони традиційно зібрали пресконференцію. Втім, під час цього заходу щось пішло не так. Точніше, не щось, а хтось – президент України Володимир Зеленський.
Люди, які з професійних чи світоглядних причин цікавляться політикою, звернули увагу на незв’язність і недолугість реплік та відповідей президента Зеленського. Як приклад такого враження наведемо фейсбучний коментар Данила Лубківського, дипломата та ексзаступника міністра закордонних справ.
Цю репліку дипломата Лубківського можна вважати еталоном дипломатичності. Значно більше коментаторів не особливо добирали вирази, оцінюючи стиль спілкування Зеленського на пресконференції з Блінкеном.
ТЕКСТИ, не покладаючись на позицію соцмереж, переглянули повний відеозапис пресконференції. І знайшли кілька, м’яко кажучи, некрасномовних реплік Зеленського. І за формою, і за змістом.
«Незважаючи на те, що це перша зустріч, відчуття, що вона не перша, тому що я вражений, що команда (Блінкен і Нуланд – прим.) прекрасно орієнтується в тому, що у нас відбувається, прекрасно знає всі деталі. І це великі плюси, хоча в деяких питаннях напевне це, хе-хе, і мінуси.»
Це що – зізнання, що українській стороні не вдалося замилити очі американцям, і вони дали це зрозуміти?
А ось слова «бачимо» та «відзначаємо», виписані з відповіді президента Зеленського на питання про концентрацію російських військ.
Ми бачимо... ми бачимо..., ми бачимо поки що...., ми бачимо на сьогодні..., те що ми бачимо і відзначаємо..., ми відзначаємо..., ми бачимо..., ми зменшення не бачимо.
До речі, цю відповідь Зеленський давав без папірця. Якось не дуже пасує така імпровізація багаторічному учаснику ігор Клубу веселих та кмітливих.
Коли Зеленському переклали питання (відверто скажемо, дещо дивне) про можливу затримку реформ внаслідок впливу юриста Трампа Руді Джуліані на українські справи, він явно обурився і почав перелічувати свої реформаторські успіхи. Зокрема, прозвучало й таке:
«Ми перезавантажуємо Конституційний суд України, який працював проти народу України. До речі, я про це говорив і говорю відкрито, що найповноваження, НАЙповноваження всім цим суддям надала саме минула влада».
Часом президент Зеленський намагався жартувати в стилі стендап-коміка. Коли журналістка BBC заявила, що не чує англійського перекладу, а лише «російську» (насправді українську) версію, він продемонстрував знання англійської:
«Рашен транслейшен? Зей ар хіа. Зей ар еврівеа».
Хоча хтозна, можливо, в Офісі президента України справді Russians are everywhere, і той лише констатував очевидне.
Відеозапис пресконференції Зеленського та Блінкена
Загальне враження таке. Коли Зеленський відповідав по суті, він здебільшого вживав неконкретні та малозмістовні фрази на кшталт «дуже важливо, щоб наші люди відчували підтримку наших партнерів». А коли він намагався імпровізовано жартувати, то це нагадувало потуги безталанного стендап-коміка повеселити аудиторію, яка зовсім не схильна до пустощів.
Чим пояснити цю, фігурально висловлюючись, зекрасномовність у виконанні людини, яка зробила кар’єру на виступах, де вербальна імпровізація була обов’язковим елементом? Більшість людей, які критикували манеру висловлювань Зеленського під час пресконференції з Блінкеном, написали, що насправді ніяких розмовних талантів у нього нема. Мовляв, тексти для «95 кварталу» писали інші люди, а Зеленський лише вивчав їх напам’ять. Утім, ця претензія виглядає перебільшено – фізично неможливо десятиліттями працювати шоуменом і не вміти компонувати та озвучувати фрази.
Більш імовірними видаються дві інші причини. По-перше, Зеленському заважає постійний «внутрішній переклад» – він спочатку будує висловлювання російською, потім у голові перекладає їх українською і лише потім говорить. Ці додаткові зусилля і породжують затинання та кострубатість фраз. Аналогічні труднощі, до речі, спостерігалися і під час україномовних виступів Кучми та Януковича.
А друга вада полягає в систематичному плутанні контекстів розмови: імпровізовані жартики, які були б більш-менш доречними під час спілкування з зеелекторатом у неформальній атмосфері, аж ніяк не пасують до дипломатичних перемовин чи пресконференцій за участю високопосадових осіб. І президенту Зеленському наприкінці другого року виконання своїх повноважень варто було б нарешті навчитися «вимикати 95-й квартал».
