В Україні є кому досліджувати мутації коронавірусу – але держава цього не робить
Мутації коронавірусу в Україні досі не вивчають. Що заважає налагодити цей процес та як знання про нові штами впливатиме на ефективність вакцинації? Водночас на Буковині слідом за Прикарпаттям різко росте захворюваність на COVID-19, можна припустити, що це працюють нові штами.
Про це пише Інститут молекулярної біології та генетики НАН
Від початку пандемії у світі зафіксовано десятки тисяч різних варіантів SARS-CoV-2, призвідника коронавірусної хвороби. Найповніша відкрита база даних – Національного центру біотехнологічної інформації (США), в якій закумульовано дані з усього світу, – містить геноми вже понад 38000 SARS-CoV-2. Проте в ній немає жодного українського зразка.
В Україні досі не почали вивчати мутації SARS-CoV-2, отже, невідомо, які штами циркулюють зараз країною і чи відрізняються вони в різних регіонах; вони безпечніші для українців, чи, навпаки, загрозливіші, ніж ті, що спричинили епідемію на початку 2020 року.
Зайве наголошувати на важливості визначення штамів коронавірусу. На основі даних таких досліджень можна оцінювати властивості вірусів, а відтак вибудовувати ефективні стратегії лікування, розуміти, чому діють або не діють ті чи інші ліки.
Ці дані є важливими також для подальшої вакцинації. Згідно з висновками вчених, «британський» штам не впливає на активність наявних вакцин, проте їхня ефективність є набагато нижчою супроти «бразильського», а особливо «південноафриканського». Знання про властивості нових штамів допоможе модифікувати вакцини.
З огляду на стрімке поширення SARS-CoV-2 та на його – притаманну будь-якому вірусу – здатність швидко змінюватися, постійний моніторинг та відстежування змін у будові коронавірусу будуть актуальними ще багато років.
Мутації вірусів визначають за допомогою методу секвенування, для якого використовують різні сучасні молекулярні технології.
Британці перші виявили новий варіант не тому, що більше ніде нема: вони найбільше у світі секвенують
Що потрібно для того, щоб налагодити секвенування коронавірусів в Україні?
Насамперед – сучасні прилади (секвенатори нового покоління) та фахівці, здатні провести секвенування та проаналізувати результати. Вони є в нашому Інституті молекулярної біології та генетики. Звісно, потребуються дорогі реагенти, ціна яких, утім, не є захмарною.
«Проблема полягає не так у складності технології, як в організації процесу, – наголошує директор Інститут молекулярної біології та генетики, академік Михайло Тукало. – Адже у справі вивчення мутацій потрібні різнопрофільні спеціалісти, які розосереджені по різних інстанціях, міністерствах та академіях. Так, наш Інститут перебуває в системі Національної академії наук України; Центр громадського здоров’я та лікарні, де можна зібрати зразки для аналізу, – у системі МОЗ, а Інститут епідеміології та вірусології ім. Громашевського, який має дозвіл працювати з вірусами, – у системі Національної академії медичних наук».
Зусилля вчених та керівників інститутів у цьому разі можуть і не мати успіху – ініціатива застрягне на етапі домовленостей та отриманні різних дозволів на проведення досліджень.
«На жаль, ми це вже перевірили. Влітку 2020-го наш Інститут спільно зі співробітниками ЦГЗ у м. Києві запропонували програму «Геномна епідеміологія SARS-CoV-2 в Україні», яку підтримали експерти МОЗ. Проте програма не отримала фінансування від уряду», – пояснює академік Михайло Тукало.
Якщо держава зацікавлена у налагодженні та проведенні таких досліджень на постійній основі, варто під прапором державної програми зібрати спеціалістів з різних відомств та забезпечити необхідне фінансування.
