COVID-19 – це дуже надовго. Урядам треба готуватися жити з ним, а не сприймати його як тимчасову надзвичайну ситуацію

Про це йдеться в матеріалі The Economist. Наводимо скорочений переказ:

Навіть дива мають свої межі. Вакцини з'явилися швидше та працюють краще, ніж очікували більшість людей. Але їхня наявність не означає, що Covid-19 зникне. Це помилка. Хвороба циркулюватиме роками – і якщо спочатку ніхто цього не очікував, тепер потрібне довгострокове планування:

Covid-19 із нами назавжди. Як із цим жити? – National Geographic

Вакцини рятують людей від найскладніших випадків і смерті – це вже "диво". Водночас вони сповільнюють поширення вірусу, але не до кінця.

Covid-19 продовжить циркулювати. Дедалі більше науковців визнає, що він стане нашим постійним сусідом-паразитом.

По-перше, населення світу наближається до 8 млрд, і далеко не всі живуть у таких країнах, як Британія, яка до травня вакцинує всіх у віці понад 50.

Понад те, сила вакцини зменшується з часом, й виникає потреба ревакцинації. Поза межами "багатого світу" 85% країн іще взагалі не почали програми вакцинації.

Усі невакциновані залишаться поживою для вірусу й надаватимуть йому можливості для мутацій. Успішні варіанти вже зараз більш заразні. Нові штами, можливо, зможуть протистояти нинішнім вакцинам – і доведеться створювати нові. Деякі зараз можна "апдейтити" за шість тижнів – але згадаймо, що потрібно ще провести нові тести та дістати нові дозволи.

А третя причина – серед нас дуже багато антивакцинників, і люди добровільно залишатимуться мішенями для вірусу. Моделювання показує, що якщо із 10 млн британців, які є "цільовою аудиторією" вірусу, лише 10% будуть невакцинованими – можуть виникнути нові спалахи.

У реальності ж частка невакцинованих завжди буде ще вищою. Скажімо, вакцини не ліцензовані для дітей. У багатьох країнах меншини, які часто є біднішими й таким чином більш вразливими, ще й не довіряють урядам. Вони залишаться "кишенями" для мутацій вірусу.

Через усі ці причини урядам треба починати планування: Covid-19 стане ендемічною хворобою, яка постійно спалахуватиме. Він не буде тимчасовою надзвичайною ситуацією.

Візьмімо приклад Нової Зеландії: вона замкнула двері й цим практично позбулася хвороби, але такі заходи не можуть бути постійними, адже ця країна – не Північна Корея.

Нова коронорма

Пристосування до постійного співжиття з Covid-19 має початися з медицини.

Вже почалася робота над підлаштуванням вакцин під нові варіанти. Це має тривати постійно, поряд із моніторингом появи нових мутацій.

Тим часом треба розробляти ліки для тих, хто продовжуватиме заражуватися, не бувши вакцинованим.

Ідеальним наслідком було б поєднання набутого імунітету, постійної ревакцинації оновленими вакцинами та набору терапій, які б гарантували, що Covid-19 рідко призводитиме до загрози для життя. Але немає гарантій, що такого ідеального результату вдасться досягти.

Оскільки лише медицина не зможе запобігти летальним спалахам – тягар й надалі лежатиме на плечах усіх людей.

Але замість національних локдаунів або тривалих закриттів шкіл, які мають величезну ціну, відповідальність муситиме лежати на щоденній поведінці кожного.

Такі звички, як носіння масок у громадських місцях, можуть стати частиною повсякдення, до якої слід звикати надовго.

Можуть стати постійними обмеження на збори у тісних приміщеннях. Можуть виникнути паспорти або застосунки щодо вакцинації.

Можуть навіть посилитися обмеження щодо антивакцинників у школах, на роботі тощо.

Попри все, ситуація незмірно краща, ніж могла б бути. Й дякувати за це слід медичній науці.

уряд світ майбутнє суспільство медицина пандемія інозмі коронавірус

Знак гривні
Знак гривні