Старіння можна «вилікувати». Частково невдовзі саме це й робитимуть
Ендрю Стіл у книзі "Без віку" пише, що старіння можливо "вилікувати". Про це йдеться в матеріалі The Economist. Наводимо скорочений переказ:
Є види, як-от гігантські черепахи, які в 170 років мають таке ж здоров'я, як у 30-ть. Подібного може досягти й людина – за допомогою науки.
Уже зараз життя, яке завершується у "тричі по двадцять років" (цитата з Біблії), здається якимось надто коротким. Вісімдесят, а краще дев'яносто – це більш схоже на нормальну тривалість життя для небідних людей у багатих країнах. Спитайте у королеви Англії.
В останні десятиліття "біогеронтологія" дозволила побачити, що проблемою є спроба лікувати "хвороби літнього віку" одну за іншою, замість намагатися сповільнити саме старіння. Тепер багато досліджень зосереджено на самому процесі в усій його складності та в намаганні значно швидше почати в нього втручатися медичними засобами.
Не втручатися – не більш ніж культурне упередження, вважає автор книги: багато моралістських історій на Заході пов'язано з висміюванням "старих людей, які намагаються обернути час назад".
Науковці вже зараз мають у своєму розпорядженні багато інструментів: від препаратів, які просто мімікрують під молодість, і до генетичного редагування. У кожного з них є обмеження.
Тимчасово, й це гірка іронія, Covid-19 призупинив це поле досліджень (гіркота іронії в тому, що саме старість є найбільшим фактором ризику при новій хворобі).
Ендрю Стіл вважає, що перші дивіденди можна здобути через кілька років досліджень – імовірно, передусім у формі "сенолітичних" препаратів, які допомагають очистити клітини від багаторічного "мотлоху", який у них накопичується за довге життя.
Кожен рік наукових досліджень потенційно може додавати по року середньої тривалості людського життя (спочатку в багатих країнах, звісно – ТЕКСТИ), принаймні до певної межі.
Чимало науковців погоджуються з цим, і багато хто самі вживають експериментальні ліки. Для деяких із них ризики невеликі у порівнянні з потенційними вигодами вже зараз.
Важливим знаком нової "наукової революції" є те, що самі науковці повірили в неї й використовують її результати.
