Стратегічна конкуренція й "мир завдяки силі". Що адміністрація Трампа збирається робити з Китаєм?

20 травня ц.р. на сайті Білого дому було оприлюднено доповідь адміністрації президента Д.Трампа Конгресу «Стратегічний підхід США щодо Китайської Народної Республіки», що визначає довгострокові цілі політики Сполучених Штатів стосовно КНР.

Офіційна мета доповіді – роз'яснення шляхів реалізації Стратегії національної безпеки США від 2017 р. у частині, що стосується Китаю.

Фактично йдеться про офіційне оголошення політики жорсткого стримування КНР.

Про це йдеться в матеріалі українського Національного інституту стратегічних досліджень.

Документ Адміністрації Трампа складається зі вступу; опису викликів з боку КНР; висвітлення напрямів політики (підходів) щодо Китаю; характеристики їх впровадження; висновків.

У документі зазначається, що Стратегія національної безпеки вимагає від США переосмислення політичного курсу двох останніх десятиліть, основою якого було припущення, що взаємодія з конкурентами та їх включення в міжнародні інститути і глобальну торгівлю перетворить їх на надійних партнерів.

Натомість, КНР розглядається як держава, що намагається дискредитувати демократичні цінності та хоче досягти роз'єднання союзників серед країн Заходу, ігнорує взяті на себе зобов’язання.

США "адекватно реагуватимуть" на дії КНР заради захисту своїх національних інтересів. При цьому підкреслюється, що такий конкурентний підхід передбачає готовність до співпраці з Китаєм з питань взаємного інтересу, а також забезпечить канали комунікації задля недопущення ескалації конфліктів.

Вступ містить критику політики Комуністичної партії Китаю (КПК) та її прагнень змінити чинний світовий порядок. Використання КПК економічної, політичної і військової могутності КНР для примусу інших держав до поступок завдає шкоди життєво важливим інтересам США, а також підриває суверенітет цих держав, їх гідність та гідність окремих осіб у всьому світі. Щоб відповісти на виклики з боку Пекіна, Сполучені Штати сформували «конкуруючий підхід» до КНР, в основі якого зміцнення власних спроможностей та союзів, аби нейтралізувати виклики з боку КНР, а також спонукати його до припинення чи обмеження дій, які шкодять національним інтересам США.

Документ визначає наступні три головні блоки викликів з боку Китаю, які шкодять національним інтересам США:

- економічні виклики (політика протекціонізму, невиконання Пекіном зобов'язань щодо проведення економічних реформ; завдання шкоди американським компаніям і працівникам; порушення міжнародних норм; забруднення навколишнього середовища тощо).

Окремо жорсткій критиці піддана масштабна ініціатива Китаю з глобального розвитку «Один пояс, один шлях», проєкти у рамках якого пов'язують з корупцією, непрозорим фінансуванням, завданням екологічної шкоди, створенням каналів політичного та військового впливу КНР.

- виклики американським цінностям (ідеологічна конкуренція КНР з країнами Заходу, насамперед, просування авторитарної моделі, обмеження свободи слова як всередині країни, так і за кордоном);

- безпекові виклики (застосування Китаєм залякування і примусу до інших країн; розширення військової присутності та посилення провокацій у морях, які оточують Китай та кордоні з Індією; спроби КНР забезпечити домінування у кіберпросторі).

Стратегічний підхід США до взаємодії з КНР базується на досягненні двох головних цілей: підвищення стійкості американських інститутів, а також партнерства США з державами-союзниками для протидії викликам з боку Китаю; обмеження діяльності Китаю, яка завдає шкоди життєво важливим національним інтересам Сполучених Штатів.

Імплементація вищезазначеного підходу відбувається в рамках захисту чотирьох основних національних інтересів Сполучених Штатів, окреслених у Стратегії національної безпеки від 2017 року:

- захист американського народу, країни та цінностей (протистояння викликам з боку Китаю, які підривають американську демократичну систему);

- сприяння економічному процвітанню США (готовність відстоювати економічні інтереси шляхом запровадження обмежувальних заходів проти КНР, декларується об’єднання зусиль із Європейським Союзом та Японією задля протидії порушенням ринкових принципів у діяльності державних компаній, субсидування виробництва та примусу до передачі технологій);

- збереження миру завдяки силі (модернізація власного військового потенціалу і підтримка союзників, на яких чинить тиск КНР);

- просування американського впливу в усьому світі (протидія розповсюдженню китайської авторитарної моделі в інших країнах).

У висновку зазначається, що новий підхід Сполучених Штатів до КНР виходить з визнання довгострокової стратегічної конкуренції між ними, при збереженні можливості конструктивної співпраці у випадку збігу інтересів.

сша Китай