Фермери перекрили в'їзд у Херсон: без відкритих ринків вони не виживають
Тонни викинутих овочів і фруктів – результат масового закриття ринків. Ринки годують мільйони фермерів, які годують Україну.
Про це писала директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва у своїй колонці для Економічної правди. А вже наступного дня 300 фермерів Херсонщини вийшли на акцію протесту проти закриття ринків через карантин.
Повідомляється, що спочатку люди мирно стояли біля траси, але після того, як повз мітингувальників проїхав автомобіль торгової мережі "АТБ", вони вийшли на пішохідний перехід і заблокували рух на дорозі.
Цікаво, що більшість відомих прикладів швидкого поширення COVID-19 відбуваються в приміщеннях, а не на відкритому повітрі
Один із фермерів викинув на проїжджу частину огірки, які привіз у мікроавтобусі. Цим він хотів показати, що овочі і ягоди просто гниють, тому аграрії змушені їх викидати.
В Україні реалізація плодоовочевої продукції на 80% здійснюється саме через ринки, на супермаркети припадає не більше 20%. До того ж, у супермаркетах велику частку завжди складав імпорт, адже у мереж досить високі вимоги до стандартів пакування, безпеки, обсягів та якості, й не кожен дрібний фермер може їм відповідати, – пише Катерина Звєрєва з Української плодоовочевої асоціації.
Дрібні фермери, які вирощують ранні тепличні овочі, говорять про значне зменшення попиту на продукцію і вже розуміють, що можуть в принципі не розпродати все, що виросло.
На тлі посилення карантинних заходів в Україні працюють лише окремі оптові ринки такі, як "Шувар" у Львові і "Столичний" у Києві, на днях відновив роботу ринок у Великих Копанях – найважливіший канал збуту плодоовочевої продукції для дрібних і середніх фермерів південних регіонів країни, який був закритий з 10 квітня.
Закриття ринку "Копані" тоді призвело до перебоїв з постачанням овочів з південних регіонів до Києва і східних областей країни, адже це головний пункт на шляху перерозподілу потоків овочів і фруктів.
Продавці не змогли тоді реалізувати партії ранньої капусти, редису, тепличного огірка, зелені, салатів і тепличної суниці садової.
Також така продукція врожаю минулого року, як морква, картопля, пекінська капуста, морква, буряк та інші залишилася нереалізованою.
Оцінивши збитки від закриття ринку "Копані", його таки відкрили, однак більшість аналогічних місць торгівлі закрита в різних регіонах та містах країни.
В Україні вже почався сезон свіжої зелені, вже є суниця садова, огірок, томат, молода картопля та капуста. А фермери зазнають збитків.
По-перше, через закриття ринків тонни продукції продані за безцінь на стихійних ринках або гниють на смітнику.
По-друге, у населення різко впали доходи, а свіжа продукція, така як ягоди та фрукти, не є продукцією першої необхідності.
Населення України активно купує продукти з великим терміном зберігання і вважає за краще запастися недорогою продукцією.
По-третє, свіжа продукція не зберігається довго, її треба одразу реалізувати, а стандартні канали збуту, такі як торгові точки, з якими працювали фермери – готелі, ресторани, кафе, а також ринки – закриті.
До посилення карантину багато дрібних і середніх фермерів були орієнтовані на оптового покупця і могли реалізувати свій обсяг свіжої продукції протягом кількох днів.
Тепер же закупівельників немає – ринки закриті, ресторани і кафе теж. І на сьогоднішній день вони займаються індивідуальними замовленнями, в кращому випадку, онлайн-продажами.
Однак реалізувати стандартний обсяг продукції через онлайн-замовлення досить складно, до того ж, питання доставки споживачу теж треба вирішувати.
По-четверте, cупермаркети не можуть фізично купити фермерську продукцію у безлічі дрібних постачальників.
До того ж, далеко не всі мають можливості постачати продукцію безпосередньо в мережі супермаркетів.
Річ у тім, що потрапити в мережі не так легко. Для супермаркетів організувати роботу з дрібними фермерами досить складно. Набагато простіше мати одного великого постачальника.
До того ж, мережі працюють тільки з відстрочкою платежів до 90 днів, а дрібному фермеру гроші потрібні вже зараз.
Фермери іноді намагаються працювати через компанії-посередники, які вже мають контракти з мережами, скуповують у фермерів і постачають туди свою продукцію.
У такому разі фермери не мають проблем з документообігом, але й сприятливої для себе ціни також не мають.
Ще одна причина того, що овочі викидають і фермери мають збитки – це відсутність фермерської кооперації за прикладом розвинутих країн, яка могла б врятувати ситуацію – разом постачати продукцію однакової якості набагато простіше.
Українська плодоовочева асоціація (УПОА) та інші галузеві асоціації давно просять прийняти сучасний закон про сільгоспкооперацію, який був підготовлений спільно з ФАО, ЄБРР і кращими міжнародними фахівцями, але Верховна Рада досі цього не робить.
Тому маємо ситуацію, коли дрібні фермери не виходять з тіні у легальне поле і досі не навчилися кооперуватися для отримання спільних прибутків.
Також УПОА вже давно пропонує уряду розглянути можливість зниження ПДВ на овочі та фрукти, щоб перевести цю торгівлю в легальну площину.
У більшості фермерів цього сезону вже не стоїть питання заробити бодай якісь гроші – намагаються покрити зарплати і щоденні витрати на вирощування.
Уряду потрібно робити все, щоб забезпечити можливість цивілізованої торгівлі на ринках і створити умови для реалізації врожаю. Інакше не за горами аграрні бунти, як в інших країнах світу.
Наприклад, в Грузії вже почалася огіркова революція в спокійному аграрному регіоні Квемо Картлі, де мешканці 5 сіл протестують проти жорсткого карантину.
Карантинні заборони не повинні заважати фермерам годувати мільйони українців.
