Нафта подешевшала до 35 доларів за барель: що це означає

На ринку нафти - рекордний з 1991 року обвал. "Тексти" пояснюють причини і наслідки

Зранку 9 березня нафта на світових ринках обвалилася в ціні. Вартість бареля сорту Brent опускалися до 33,5 доларів і нижче.

Такого масштабного падіння вартості не було ні в 2014 році, коли нафта дешевшала через надлишок пропозиції, спричинений американським сланцевим бумом. І навіть у розпал глобальної економічної кризи 2009 року нафта коштувала дорожче. Аналітики нафтового ринку стверджують, що подібного не було з 1991 року, коли міжнародна коаліція визволяла Кувейт від іракської окупації.

Чому так сталося? Можна назвати кілька причин, які мали ланцюговий характер. Все почалося з того, що через спалах коронавірусу знизилася світова економічна активність, і як наслідок, - попит на нафту скоротився. Надлишок сировини на ринку почав притискати ціни донизу.

Країни ОПЕК, плюс Росія і Казахстан раніше в подібній ситуації добровільно обмежували видобуток, що давало змогу стабілізувати ціну. Такий інструмент OPEC+ застосував у листопаді 2016-го - і завдяки цьому вартість нафти вдалося втримати на рівні вище 60 доларів за барель.

В лютому 2020 ринки очікували, що нафтовидобувні країни вдадуться до такого ж способу дій вдруге. На засіданні ОПЕК третього березня Саудівська Аравія, лідер цієї організації, запропонувала скоротити видобуток на 1,5 мільйонів барелів на додачу до чинного з 2016 року обмеження на 1,7 мільйонів барелів. Економічні видання та експерти прогнозували, що сторони вийдуть на компромісний 1 мільйон плюс-мінус.

Але сталося неочікуване: цього разу Росія заявила, що не просто відмовляється скорочувати видобуток, але й повністю виходить з угоди. Мовляв, якщо ОПЕК+ обмежує видобуток, цю частку ринку забирають США зі сланцевою нафтою. А низькі ціни зроблять американський сланцевий видобуток нерентабельним.

Джерела Bloomberg назвали лобістом такого рішення Роснєфть - державного нафтового монополіста федерації. Вони стверджують, що керівник компанії Ігор Сєчін зміг переконати президента Володимира Путіна піти на розрив стосунків із ОПЕК.

Цю версію підтверджують заяви прес-секретаря Роснєфті і колишнього телепропагандиста Міхаіла Лєонтьєва. Звертає увагу вкрай неполіткоректний тон його висловів, що складно пояснити навіть властивою Лєонтєву манерою висловлювання (на якій, до того ж, позначається зловживання алкоголем):

«С точки зрения интересов России эта сделка просто лишена смысла. Мы, уступая собственные рынки, убираем с них дешевую арабскую и российскую нефть, чтобы расчистить место для дорогой сланцевой американской. И обеспечить эффективность ее добычи… Просто наши объемы замещаются объемами конкурентов. Это – мазохизм» ... «Мы должны монетизировать нашу ресурсную базу. У нас великолепная ресурсная база. В отличии от некоторых коллег, у которых ее нет и монетизировать нечего».

Нема жодних сумнівів, що Росія, зриваючи угоду з ОПЕК, керувалася саме політичними, а не економічними цілями. Про це недвозначно свідчить реакція віце-президента приватного нафтовидобника "Лукойл" Леоніда Федуна. Він заявив, що "в легкому шоці", і що від падіння цін до 40 доларів Росія втрачатиме до 150 мільйонів доларів на добу. Логіка такої заяви зрозуміла - якщо "Роснєфть" очікує отримати від російської влади максимальні преференції, то приватникам не доводиться розраховувати на таку щедрість Кремля.

Після рішення росіян ціни на нафту впали з 55 до 45 доларів за барель. Схоже, Москва з властивою їй безпосередністю сподівалася, що саудівці візьмуть тягар регулювання на себе. OPEC запровадить обмеження, які втримають ціни на рівні в діапазоні 40-50 доларів, що Росію цілком влаштовує. При цьому в Кремлі вірили, що такий рівень цін уб'є американську сланцеву нафту: мовляв, у неї собівартість перевищує 40 доларів, і технологія, яка зробила США нафтовидобувною країною номер один у світі, стане нерентабельною.

Однак виявилося, що саудівці , лідери в ОПЕК, теж здатні на рішучі кроки. Вони зробили навпаки - по-перше, заявили про збільшення видобутку з нинішніх 9,7 до 10, а можливо, і до 12 мільйонів барелів на добу. А по-друге, запропонували суттєву знижку на свою нафту для покупців. Щодо ринку США дисконт становить 7 доларів за барель, для Азії - 6 доларів, а для Європи (де традиційно домінує Росія) - немислимі 8 (!!!) доларів за барель порівняно з біржевою ціною.

Саудівці можуть собі це дозволити. Так, їхній бюджет складений з розрахунку 80 доларів за барель. Але втрати можна компенсувати, суттєво збільшивши продажі. Собівартість це дозволяє - вона на більшості родовищ Саудівської Аравії та ОАЕ не перевищує 10 доларів за барель (при цьому собівартість російської нафти в рази більша, трнспортування дорожче, а яість нижча через завищений вміст сірки).

Як наслідок, зранку 3 березня нафта обвалилася в ціні до 33-35 доларів за барель Brent. Російська, яка продається з дисконтом, коштуватиме на два-три долари менше. При цьому бюджет РФ збалансований на рівні 42 долари за барель Юралс (так звана ціна відсікання), а зараз ціна буде 30 доларів чи менше.

Слід зауважити, що ринок поки що реагує лише на заяви. Реальні зміни видобутку мають розпочатися 1 квітня, коли припинить діяти попередня угода в рамках ОПЕК+. Не виключено й те, що Росія, де, попри вихідний і відсутність торгів, уже почалася валютна паніка, "увімкне заднього" і піде на компроміс із саудівцями. Втім, швидкого розвороту цін це точно не забезпечить - хоча б тому, що продовжує діяти фактор коронавірусу, а покупці вже шикуються в чергу за саудівською нафтою. Про це, зокрема, демонстративно заявила Білорусь, якій Росія роками викручувала руки, погрожуючи підняти ціну на російську нафту.

Графік ціни на нафту марки Brent

Що ж до України, то нам від падіння нафтових цін подвійна вигода. По-перше, перед початком посівної аграрії отримують можливість закупити пальне на десятки відсотків дешевше - а це стратегічна перевага. І по-друге, Росія без нафтодоларів - це Зимбабве, тільки з гіршим кліматом. Відповідно, ресурси для нових актів міжнародної агресії в неї скоротяться.

економіка нафта росія

Знак гривні
Знак гривні