Матеріали автора Юлія Дукач

“Ахахаха. А жіночка прям тупа курка!” — такі коментарі не дивина під випусками новин на YouTube. Агресія, цькування, сексизм, погрози на адресу журналісток — усе це приклади гендерно зумовленого онлайн-насильства. І хоча YouTube має жорсткі політики з протидії мові ненависті, алгоритми модерації її часто пропускають — видаляють сотні тисяч одиниць контенту, але залишають “тупих курок” під відео українських медіа. Можливо, через недосконалість самих алгоритмів чи проблеми з “розумінням” української мови.

“Зате в моє життя знову повернувся спорт”, — вкотре жартую я після того, як на запитання “Як справи” відповідаю: “Живу на 20-му поверсі”. “Ох, співчуваю”, — чую найчастіше. Часом можу почути: “Розумію. Я на 22-му”. І в цей момент соціальна дистанція між нами двома зменшується щонайменше втричі.Read in EnglishМи проаналізували дані знеструмлення влітку в Києві, аналогічна ситуація скоро може повторитися.

Ми навчили штучний інтелект, а точніше велику мовну модель, розрізняти найпоширеніші техніки маніпуляції в публікаціях телеграм-каналів.Read in English

Найбільше від технології дипфейків поки що виграють лише шахраї, пропагандисти та гумористи. І якщо з першими двома категоріями все ніби зрозуміло, то останні вкотре нагадують: навіть низькоякісний очевидний дипфейк все ще знаходить тих, хто його сприймає всерйоз. А отже, і в шахраїв та пропагандистів справи йдуть доволі добре.Ми завантажили більш ніж 10 тисяч коментарів до чотирьох популярних тікток-роликів каналу, який робить примітивні жартівливі відео про політиків “на передку” з використанням технології дипфейк. Усе це щоб спробувати зрозуміти, яка частка коментаторів сприйняла ці відео за чисту монету. І результати не надто обнадійливі. Read in English

Ще наприкінці липня на сайті TikTok Creative Centre (аналітичний дашборд з останніми трендами на платформі) можна було подивитися не лише найпопулярніші в Україні хештеги, а й кількість переглядів, які набрав кожен із них. Завдяки цій статистиці ми дізналися, що мережа штучних російських ботів зібрала за тиждень 10 мільйонів переглядів, а отже, була доволі успішна. Та вже через пів місяця статистика переглядів безслідно зникає з платформи, що підозріло збігається з моментом, коли тікток дізнався про наше розслідування. Ми точно знаємо, що державні органи після публікації нашої статті зверталися до соцмережі, щоб заблокувати ботоферму.Read in English

Наприкінці травня тікток заявив, що впродовж перших місяців 2024 року вони зірвали 15 операцій впливу на платформі та видалили 3001 пов’язаний із ними обліковий запис. Ми ж змогли знайти понад 2000 акаунтів, які створені в межах однієї російської інформаційної операції, що крутиться навколо хештегу #ценемояукраїна та має на меті дискредитувати мобілізацію в Україні й дії ТЦК.Read in English

Лише в червні в українському тіктоці відео з хештегом #ТЦК набрало 470 млн переглядів (3 млрд за весь час). Тоді ж упродовж місяця опублікували 13 тис. постів із цим хештегом (62 тис. за весь час). Це перший за популярністю хештег у категорії “Новини і розваги”. І на нього дедалі частіше можна натрапити на сторінках тіктокерів, які, здавалося б, до теми ТЦК та мобілізації взагалі не дотичні. А все тому, що ця тема забезпечує в рази більше переглядів.Ми вирішили подивитись, як і кого тікток заохочує знімати відео про ТЦК. Для цього вивантажили свіжі публікації тіктокерів, чиї відео потрапили до результатів пошуку за хештегом #ТЦК. А разом із охопленнями проаналізували, скільки в цій темі пасеться росіян. Read in English

“...Невже Зеленський міг наказати ЗСУ вдарити по дитячій лікарні під час російської ракетної атаки, щоб отримати більше систем ППО і літаків?” — риторично запитує у себе в телеграмі російський пропагандист. І одразу ж собі відповідає: “Зеленський на прикладі Бучі показав, що готовий на будь-які злочини проти людяності…” Ще поки диміли завали, російська пропаганда запустила широку і явно заздалегідь продуману інформаційну кампанію. Вона складалася зі звичних для таких випадків елементів, але було й дещо нове: хвиля дописів про те, що потрібні мирні переговори з Росією.Read in English

Дослідниці Texty.org.ua — керівниця напряму журналістики даних Євгенія Дроздова та керівниця напряму дослідження російської дезінформації Юлія Дукач — розповіли виданню «Медіамейкер» про цікаві та оригінальні способи подати інформацію в матеріалах із журналістики даних.Публікуємо на сайті Texty.org.ua дещо адаптований варіант цього матеріалу.

Тікток оголосив про оновлення політики протидії цілеспрямованим кампаніям впливу з 23 травня: відтепер усі канали з позначкою “контрольоване державою ЗМІ” не мають потрапляти в рекомендовані відео за межами країни їх походження. А отже, іспаномовний RT не потрапить у стрічку рекомендацій іспаномовної аудиторії, а Sputnik Brasil — бразильської. Але чи справді це обмеження працює ефективно? Вирішили перевірити на даних.Read in English