Матеріали автора Анна Мурликіна

Понад 4 млн українців утратили своє житло. На затопленій Херсонщині, в Маріуполі, Бахмуті, Харкові, Миколаєві, на Київщині, Чернігівщині, Сумщині та в інших обстріляних, знищених, окупованих, затоплених містах і селах, навіть у відносно “мирних” регіонах, куди постійно прилітають російські ракети і дрони.

Російські війська стрімко наблизилися до Маріуполя із Заходу — напрямку, з якого ніхто не чекав на загрозу. Битва за Маріуполь тривала 86 днів, 82 з яких — у цілковитому оточенні.

Марія та двоє її дітей два роки тому переїхала з Донецька в Маріуполь. У Донецьку була робота, квартира й чоловік. У Маріуполі – батьки й невідомість. Як заробляти на життя, де жити, як влаштувати дітей до школи, коли в них немає жодних українських документів? Але наважилася. Донецьк усі останні роки повільно деградував. Молоді люди їхали звідти – хто в Україну, хто в Росію, тільки щоб не залишатися там, на території беззаконня й невизначеності.

«У нас лікарня вся труситься від вибухів. Небо червоне. Сирени гудять. Я нічого не розумію! Мені страшно!» Телефонний дзвінок мами розбудив мене 24 лютого о 5-й ранку. Я подивилась стрічку новин на Українській правді, і серце застигло: Путін оголосив початок військової операції в Україні.

«Влітку зібрався весь проукраїнський актив Маріуполя. Обговорювали, хто йде на вибори. "Сила людей", яка мала кількох міських депутатів, сказала, що не йде. З партією Порошенка на минулих виборах у нас було кілька неприємних моментів. За кого мені віддати голос?» Переконати всіх, що йти на вибори треба, було складно. Але таки вмовили, і проукраїнські сили, схоже, матимуть у міськраді "золоту акцію" – це коли у партії мало депутатів, але вона ключова для створення більшості.