Статті

На прикладі проведення антитютюнових законів ТЕКСТИ вирішили дослідити, технологію того, як громадськість може впливати на парламент. Ми спілкуємось з одним із головних антитютюнних лобістів Андрієм Скіпальським в одній з двох кімнаток штаб-квартири вітчизняної антитютюнової коаліції в півсотні метрів від Хрещатика. Тримаю в руках горнятко з написом "Я ж не дзюрю вам у каву, то не обкурюйте мене". По боках розвішані різного типу агітаційні матеріали і дошка з розкладом ділових зустрічей (які б правники назвали списком лобістських контактів), на столі – гучномовець для публічних заходів.

Перший рейтинг українських "вишів", у якому вони порівнюються не у цілому, а по кожній спеціальності. В минулому році ми зробили рейтинг вищих навчальних закладів, який було вперше побудовано на чіткому та об'єктивному показнику: середньому балу ЗНО серед абітурієнтів, що подали заяви на вступ.

В Україні ж політики щодо повернення діаспори немає взагалі. Лія Шемтов приїхала до Ізраїлю з Чернівців 18-літньою дівчиною у 1980-му році. Наступного року вийшла заміж, а ще через рік народила першу дитину. Нині Лія, вже колишній віце-мер єврейської, верхньої частини Назарету (Нацерет-Ілліт) – депутат ізраїльського Кнесету від партії «Наш дім – Ізраїль». Такий соціальний ліфт для колишніх емігрантів можливий далеко не в кожній країні. У чому феномен політики повернення євреїв на Святу Землю? До Ізраїлю їздив: Роман Кабачій

Корпулентна жінка з претензійною пишною зачіскою і великою кількістю аксесуарів, яка з вигляду і коня на скаку зупинить, і в палаючу хату зайде, але на ділі навряд чи зацікавиться вами, якщо тільки від вас щось не залежить чи хтось за вас попросив. Звичайно ж, типажі українських чиновниць цим не обмежуються: завдяки гонитві за красою, віянням моди і назвичайно цікавому їх трактуванню ми маємо неймовірно широкий спектр образів, подекуди й зовсім космічних. Про все це ми сьогодні і поговоримо. Радикальний критик: Тетяна a.k.a. marmuletka, "РАГУ.ЛІ" в рамках проекту "Естетика сучасної України"

Спека. Європейська площа, другий день акції на захист мови – 4 липня. Колона «Беркуту» збігає на Трьохсвятительською додолу після сутички довкола міні-буса «Останньої барикади», що виїхав на мостову. Чимало журналістів в очікувані шоу, молодих патріотів – бійцівської слави. Про травми та порізи «беркутівців» мені через кілька днів трохи злякано розповідає й один із «зелених» київських міліцейських, виставлених «охороняти» учасників акції. З міліцією спілкувався: Олесь Кульчинський

Численні громадяни сидять у в’язницях за злочини, яких вони не коїли. Це є не помилкою слідства і суду. Система нашої юстиції свідомо засовує за грати невинних людей. Маніяк Сергій Ткач роками ґвалтував дівчат і молодих жінок, але кожного разу замість нього садили іншу людину. Ткача засудили 2008 року, але останній із засуджених замість пологівського маніяка за вбивство вийшов на волю лише цього року. Уявляєте, який опір системи довелося долати адвокатам. Справи вивчав: Юрій Луканов

Головне завдання акцій на захист мови - перетягнути більшість населення на свою сторону. Бризнути в беркутівця сльозогінним газом - це особистий героїзм, але стосовно спільної справи – співпраця з режимом. «Беркут» починає штовханину: усі сідають на землю. Побиття сидячих зовсім не та телекартинка, яку б хотіла бачити влада. Для неї «саме те» -штовханина з несамовитими націоналістами. Кожен удар по Беркуту мобілізує сотні розчарованих у ПР виборців прийти на виборчу дільницю і проголосувати за «менше зло».Редакційна стаття

Кількість отримувачів – визначити точно неможливо. Частина пільг прописана в законодавстві, ми їх визначили і частково візуалізували. Частина передбачена підзаконними і навіть відомчими актами місцевих рад – їх визначити силами редакції в принципі не можливо. Це завдання під силу лише урядовій чи науково-дослідній установі. Наскільки ми знаємо, систематизацію пільг ніхто не проводить, попри бажання уряду їх зменшити. Пошук пільг: учасник спільноти ТЕКСТІВ Владімір

Мова - останнє, що залишалося від моделі тієї незалежної держави, яку комуністи та нацдеми почали разом будувати у 1991 році, у результаті консенсусу. Не залишилося ні інфраструктури, ні економіки, ні навіть умовно-корисного пострадянського управлінського апарату. Автор: Анатолій Бондаренко

Після «арабської весни» Єгипет продовжує трусити. Ми багато писали про перебіг революції, тактику і стратегію влади і демонстрантів. Нещодавно країна обрала нового президента. Але до спокійного життя країні далеко. Наш дописувач спробував розібратися: що очікує Єгипет найближчим часом. Тим більше, що ця країна є одним з найбільших торгових партнерів України, а Нафтогаз вклав туди одні з найбільших інвестицій. У східну політику занурилася Анна Макота