Рада поки що не підтримала законопроекти Зеленського, які несуть загрозу авторитаризму
Провал конституційного бліцкрігу і відправка на повторний розгляд у комітет скандального проєкту про «ворів в законі» - такий головний підсумок першого дня третьої сесії Верховної Ради. Деякі закони парламент 4 лютого ухвалював дружно – в 300, а іноді й понад 350 голосів. Але забуксував саме на проєктах, внесених Президентом. І звичайно, не тому, що для «слуг народу» і їхніх союзників у Раді Володимир Зеленський перестав бути лідером і найвищим авторитетом. Вся справа в змісті проєктів.
Огляд: Тарас Шамайда
Якщо уряд чи депутати в більшості випадків виносять в сесійну залу більш-менш адекватні тексти, а іноді і дуже навіть пристойні, то з Банкової переважно присилають таке, що на голову не налазить. Тому навіть частина правлячої фракції, не кажучи вже про опозицію, відмовляється за це голосувати.
Найбільш руйнівними для української державності й демократії є зміни до Конституції, які з Банкової надходять потоком. Скандальний проєкт про буцімто децентралізацію, а насправді про узурпацію влади президентом – Зеленський відкликав уже вдруге після рішучих заяв західних дипломатів і дружного обурення органів місцевого самоврядування.
Однак спроб провести пакет змін до Конституції, внесених Зеленським ще у серпні, (про них читайте тут) президент і його партія не облишили. У вівторок у Раді намічався конституційний бліцкріг з розгляду аж 5 проєктів змін до Конституції. У підсумку попереднє схвалення отримав лише один із них.
Зменшення кількості депутатів
Це проєкт №1017, головна суть якого – у зменшенні числа депутатів Ради з 450 до 300. Ми писали, чому ця ідея шкідлива (деталі читайте тут).
Попри значну популярність ідеї серед населення, яке на загал переконане, що чим менше депутатів, тим краще, проєкт здобув лише 236 голосів. Для попереднього схвалення достатньо 226 голосів, однак для ухвалення проєкту в цілому на наступній сесії буде потрібно 300, і є великі сумніви, що Зеленському вдасться їх назбирати.
Особливо зважаючи на те, що з 247 «слуг народу» підтримали президентський проєкт лише 197, і протягти його далі вдалося лише завдяки дружному голосуванню фракції ОПЗЖ – Медведчук і соратники дали аж 35 голосів із 44 членів фракції.
Право Президента призначати керівників НАБУ і ДБР
Наступний проєкт змін до Конституції – №1014 – зустрів ще більше несприйняття. Цей проєкт передбачав надання президенту права утворювати регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати та звільняти керівників НАБУ й ДБР.
Простіше кажучи, проєкт спрямований на узурпацію влади Президентом.
Він отримав негативний висновок Конституційного Суду, а отже, голосувати за нього в такому вигляді депутати не мали права. Тому на розгляд Ради у вівторок винесли постанову про процедуру внесення поправок до цього проєкту, щоб у такий спосіб дати йому другий шанс. Але цю постанову провалили – вона отримала лише 214 голосів, з яких 208 – голоси «слуг народу».
Було очевидно, що увійшовши у смак, депутати можуть поховати й решту змін до Конституції, тож з ініціативи спікера розгляд цих змін відклали на потім.
“Вори” в законі
Не вдалося Раді ухвалити й скандальний президентський законопроєкт №2513 про «ворів в законі». Чим більше депутати вникали в зміст цього проєкту, тим більше усвідомлювали, шо він не так про цих злодіїв, як про створення можливості ув’язнювати на тривалі терміни кого заманеться (детально – тут).
На момент початку розгляду цього питання існувала велика вірогідність, що він буде провалений. Тож правляча партія вирішила й тут відступити. Практично без обговорення Рада голосами «слуг» та їхніх союзників відправила проєкт 2513 на повторне друге читання.
Очевидно, що спроби протягнути цей проєкт, як і перенесені зміни до Конституції, офіс Президента невдовзі повторить.
Приємний сюрприз
Інші проєкти – переважно в першому читанні - Рада вчора ухвалювала доволі мирно і дружно.
До речі, з першої ж спроби депутати затвердили порядок денний на всю сесію. Серед його приємних сюрпризів – зняття з розгляду парламенту проєктів нардепів Новинського, Бойка та Бужанського, спрямованих на скасування закону про державну мову, а також проєктів, що лобіювали інтереси московської церкви.
Перший день нової сесії українська демократія виграла. Однак найважчі бої – попереду.