Закон про мову: що він регулює і як це працюватиме. Повний перелік новацій
Документ докладно визначає, як саме захищається право на українську мову у кожній публічній сфері, як громадянин може оскаржити порушення цього права і які санкції чекають на порушників. Крім того, він вносить зміни в 45 інших законів, узгоджуючи їхні норми з новоприйнятим документом.
Автор: Тарас Шамайда, один з розробників і ініціаторів прийняття закону про мову
Сьогодні, 15 травня, Петро Порошенко підписав закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Проте цей закон – заслуга не тільки і не стільки Порошенка. Це плід багаторічної праці й синергії дій багатьох людей – від правників, мовознавців, громадських активістів, які писали цей закон, до депутатів, які за нього голосували, і перш за все – Голови Верховної Ради Андрія Парубія, який зробив для ухвалення цього закону все можливе і неможливе.
За два роки після реєстрації законопроект 5670-д подолав серйозний опір і безліч перешкод. Після підпису Президента і офіційної публікації він стає законом, обов’язковим для всіх.
Для людей, які розуміють, що мова – не просто засіб спілкування, а одна з підвалин національної ідентичності й державної єдності, це справжнє свято, на яке вони чекали десятки років. Для тих, кому українська мова є кісткою в горлі – навпаки, привід для істерик на тему «порушення права» її зневажати. А для московських пропагандистів і їхньої п’ятої колони – чергова нагода спекулювати на темі мови й лякати людей вигаданими лякалками.
Про що ж насправді цей закон? Що в ньому є, чого немає, і як він діятиме?
ЧОГО В ЗАКОНІ НЕМАЄ (спростування поширених міфів)
«Всіх змусять розмовляти українською»
Насправді, закон узагалі не регулює питання, як кому розмовляти. Він не поширюється на тему приватного спілкування та релігійних обрядів. Але, звичайно, люди, які надають публічні послуги громадянам, повинні будуть знати українську мову та використовувати її в роботі.
«Мовні патрулі ловитимуть і каратимуть усіх, хто розмовляє російською»
Ніяких мовних патрулів, мовних інспекторів, мовної поліції тощо законом не передбачено.
«На порушників закону чекає кримінальна відповідальність»
Закон не передбачає ніякої кримінальної відповідальності.
«Закон забороняє чи обмежує використання інших мов»
Інші мови мало згадуються в законі лише тому, що предметом його регулювання є саме захист державної мови. Мовні права меншин захищає закон «Про національні меншини» та низка ратифікованих Україною міжнародних угод. Крім того, закон про мову передбачає, що уряд упродовж півроку внесе законопроект, що додатково захистить мови національних меншин та корінних народів. Закон про державну мову не спрямований проти інших мов чи їх носіїв.
ЩО В ЗАКОНІ Є
Головний зміст цього об’ємного закону можна звести до простої формули: він гарантує, що кожна людина в Україні може отримувати інформацію та послуги українською мовою в усіх публічних сферах. Власне, це випливає з вимоги статті 10 Конституції, де прямо сказано: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Документ докладно визначає, як саме захищається право на українську мову в кожній публічній сфері, як громадянин може оскаржити порушення цього права і які санкції чекають на порушників. Крім того, він вносить зміни в 45 інших законів, узгоджуючи їхні норми з новоприйнятим документом.
Статус української мови
Статус української мови як єдиної державної і офіційної мови в Україні визнається елементом конституційного ладу, зумовленим державним самовизначенням української нації. Українська мова визначається мовою міжетнічного спілкування, фактором єдності та національної безпеки України.
Мова громадянства
Кожен громадянин зобов’язаний володіти державною мовою. Звичайно, це не буде предметом перевірок, але й відмовка «по-украински не понимаю» більше не діятиме. Держава забезпечує кожному громадянину можливості для опанування мови в закладах освіти всіх рівнів, а також організовує безкоштовні курси української мови для дорослих.
Для набуття громадянства України потрібно буде засвідчити певний рівень володіння українською мовою. Особи, які мають визначні заслуги перед Україною або набуття якими громадянства становить державний інтерес для України, можуть опанувати мову впродовж року після набуття громадянства.
Хто має використовувати українську при виконанні службових обов’язків
Усі високопосадовці, включно з Президентом, членами уряду, державних колегіальних органів, керівники держадміністрацій, правоохоронних органів.
Депутати місцевих рад та посадові особи місцевого самоврядування
Державні службовці, судді, поліцейські, прокурори, адвокати, нотаріуси
Офіцери, що служать за контрактом
Керівники закладів освіти, викладачі та вчителі (крім іноземців, що запрошені на тимчасовій основі, або як викладачі іноземних мов)
Медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я
Інші посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності (крім іноземців).
Для тих, хто вже працює на цих посадах, ніяких перевірок знання мови не передбачено, але громадяни все одно зможуть скаржитися на них у разі невиконання закону.
Робоча мова в державних установах та підприємствах
Українська є мовою засідань, заходів, зустрічей та робочого спілкування в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності, українських посольств та представництв за кордоном. Якщо під час засідання чи заходу використовується інша мова, забезпечується переклад на українську. Винятки передбачені для міжнародних заходів та зустрічей за участю іноземців.
Українська є мовою державних документів та нормативно-правових актів.
Армія та інші військові формування
Мова команд, навчання, документів та статутного спілкування – лише українська
Кордон
Прикордонний та митний контроль українських громадян має здійснюватися лише українською мовою. Контроль іноземців – українською або іншою мовою, якою володіє прикордонник чи митник.
Захист найманих працівників
На роботі нікого не можуть змусити використовувати іншу мову замість української. Винятки – обслуговування іноземців чи створення документів або текстів для іноземних адресатів чи замовників.
Освіта
В законі про мову практично дослівно повторюється мовна стаття закону про освіту, тож в освіті нічого не змінюється. Окрім, звичайно, появи реального механізму оскарження порушень. Держава гарантує кожному право на освіту українською мовою від садочка до університету. Українська є мовою не лише уроків чи лекцій, а всього освітнього процесу, причому, стосується це також і мистецьких та спортивних шкіл.
Діти зможуть здобувати освіту в дитсадках та початковій школі й мовами меншин, проте винятково з ініціативи батьків, а не держави, школи чи окремого вчителя. Вивчати рідну мову представники меншин зможуть і в старших класах, і навіть в університетах.
Заклади освіти можуть викладати частину предметів англійською чи іншими мовами ЄС відповідно до освітньої програми.
Важливе нововведення: викладання іноземної мови в закладах освіти і на курсах з вивчення іноземних мов здійснюється відповідною іноземною або державною мовою. Наприклад, англійську мають викладати або англійською, або українською, але ніяк не російською. Проте саму російську мову, звісно, можна вільно вивчати так само, як і будь-яку іншу.
Комп’ютерні програми
Все програмне забезпечення, яке продається в Україні, повинно мати користувацький інтерфейс українською або принаймні однією з мов ЄС.
Транспорт
Все обслуговування пасажирів має відбуватися українською, це саме стосується написів, повідомлень та будь-якої інформації на транспорті. Інформація може дублюватися англійською або мовою країни, з якою здійснюється транспортне сполучення. На прохання пасажира його індивідуально можуть обслуговувати будь-якою мовою, прийнятною для сторін.
КОЛИ І ЯК ЗАПРАЦЮЮТЬ ВІДКЛАДЕНІ НОРМИ
В цілому закон набуде чинності в липні 2019 року, рівно за два місяці після дня його опублікування. Але багато ключових норм запрацюють значно пізніше, щоб дати можливість громадянам, владі та бізнесу підготуватися до їх неухильного виконання.
До жовтня 2019 року
Уряд має сформувати Національну комісію зі стандартів української мови в складі 9 осіб, кандидатури яких внесе міністр освіти з урахуванням пропозицій органів влади та академічних інституцій. Комісія розроблятиме стандарти й вимоги до рівнів володіння мовою. Загалом закон передбачає шість таких рівнів – від найнижчого А1 до найвищого С2.
До цього ж часу уряд має призначити Уповноваженого із захисту державної мови, якому люди зможуть скаржитися на порушення закону.
До листопада 2019 року
Уряд має затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови, Порядок проведення іспиту на рівень володіння українською мовою, Порядок здійснення контролю Уповноваженим із захисту державної мови за застосуванням державної мови.
Приблизно у квітні 2020 року
Через 6 місяців після свого призначення Уповноважений із захисту державної мови почне виконувати свої контрольні функції, у т.ч. розглядати скарги громадян на порушення закону. Кожен, кому незаконно відмовлять у наданні інформації та послуг українською, зможе звернутися по захист своїх прав до Уповноваженого. Викладені у зверненні факти перевірять і, якщо вони підтвердяться, порушник отримає попередження і припис про усунення порушення. При повторному порушенні накладатиметься штраф, але штрафи діятимуть лише з 2022 року.
Від січня 2020. Реклама – українською.
Вся реклама має бути українською. Винятки – для ЗМІ, що виходять мовами ЄС.
Від липня 2020.
У науці – українська й англійська
Наукові видання публікуватимуться українською, англійською або іншими мовами ЄС. Наукові роботи можна буде публікувати та захищати українською або англійською. Так само українською або англійською можна буде проводити наукові конференції та інші заходи, при цьому ніхто не може бути позбавлений права використовувати українську мову під час будь-якого публічного наукового заходу.
Медицина
Вся документація, медичні довідки тощо – виконуються українською мовою. Так само, як і обслуговування пацієнтів. На прохання пацієнта його індивідуальне обслуговування здійснюється будь-якою мовою, прийнятною для сторін.
Від січня 2021. Українська у сфері послуг
Всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською. Це стосується як магазинів, закладів харчування тощо, так і інтернет-торгівлі. При цьому інформація може дублюватися іншими мовами, а персональне обслуговування клієнта на його прохання може здійснюватися будь-якою мовою, прийнятною для сторін.
Користувацькі інструкції, маркування товарів та інша інформація для споживачів повинні будуть виконуватися українською мовою, але можуть, звичайно, дублюватися й іншими мовами.
Від липня 2021
Культурно-мистецькі заходи мають проводитися українською мовою, але застосування інших мов також можливе, якщо це виправдано творчим задумом. Концерти чи інші заходи мають справді вестися лише українською, але мову пісень закон не регулює. Якщо театральна вистава в державному або комунальному театрі йде не українською мовою, її мають перекласти або субтитрами (як це давно роблять під час іншомовних опер), або в інший зручний для організаторів спосіб. Для приватних театрів узагалі нічого не зміниться.
Так само мало що зміниться й для кінотеатрів. Українською демонструватимуться не лише іноземні, як зараз, але й усі українські фільми, що цілком логічно. 10% сеансів кінотеатри зможуть демонструвати фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами. Так само мова оригіналу може використовуватися при демонструванні документальних фільмів та на кінофестивалях.
Вся інформація в музеях і на виставках має подаватися українською, але може дублюватися іншими мовами. Туристичні послуги громадянам України мають надаватися українською мовою.
Книговидання й книгарі
Не менше половини виданого впродовж року асортименту книжок кожен видавець видаватиме українською мовою. Тиражі закон не регулює. Не менше половини асортименту кожної книгарні мають становити книжки українською мовою. Ці вимоги не поширюються на книгарні, що продають книги лише мовами ЄС, та спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав корінних народів, національних меншин України відповідно до закону.
Серед мов меншин є і російська. Тобто, може бути книгарня, де продається суто російськомовна література, але це не страшно, адже мета закону – не заборонити російську, а сприяти розвитку української.
Підтвердження рівня володіння мовою
При влаштуванні на посади, робота на яких вимагає знання мови, потрібно буде надати документ, що підтверджує необхідний рівень володіння мовою. Для високопосадовців, держслужбовців, прокурорів, суддів вищого та середнього начальницького складу поліції, керівників закладів освіти це має бути сертифікат, отриманий за підсумками складання спеціального іспиту, для решти – достатньо шкільного атестату з позитивною оцінкою з української мови.
Вимоги до рівня володіння мовою визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови, а іспити проводитиме Український центр оцінювання якості освіти (який зараз проводить ЗНО для випускників шкіл).
Від січня 2022. Преса – українською, але не вся
Кожна всеукраїнська газета чи журнал повинна бути мати українську версію. За бажанням можуть бути версії й російською чи будь-якими іншими мовами. Закон ніяк не регулює розмірів і співвідношення тиражів, але визначає, що україномовна версія має бути доступною за передплатою, а в місцях продажу преси україномовні видання мають становити не менше половини асортименту.
Видання, що виходять англійською чи іншими мовами ЄС, а також кримськотатарською мовою, можуть не мати української версії.
Від липня 2022
Україномовні сайти та інтерфейси
Веб-сайти органів влади, державних та комунальних установ і підприємств, українських ЗМІ, магазинів інтернет-торгівлі тощо повинні мати україномовну версію, не меншу за обсягом та змістом інформації, ніж версії іншими мовами. Україномовна версія для користувачів в Україні має завантажуватися за замовчуванням.
Комп’ютерні програми, встановлені на товарах, що реалізуються в Україні, повинні мати україномовний інтерфейс. В роботі державних та комунальних підприємств, установ та органів влади використовуються лише програми, що мають український інтерфейс. Якщо для певної програми український інтерфейс ще не створено, на час його створення можна використовувати англійський.
Штрафи за повторне порушення
Набудуть чинності норми закону та відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, які дозволяють Уповноваженому з захисту державної мови накладати штрафи за повторне порушення закону. Розмір штрафів становитиме від 1.700 до 11.900 гривень залежно від сфери і виду порушення. Контроль за дотримання закону на телебаченні й радіо, як і зараз, здійснюватиме Національна рада з питань телебачення й радіомовлення, і штрафні санкції за порушення обов’язкової частки державної мови залишаться ті самі, що й зараз.
Від липня 2024
Телебачення, радіо і місцева преса
Вимоги щодо української версії поширюються на регіональну й місцеву пресу.
Мінімальна частка української мови в ефірі загальнонаціональних телеканалів на радіостанцій становитиме 90%, місцевих та регіональних – 80%.
Йдеться про програми і ведучих, квоти на пісні залишаються незмінними.
Від січня 2030 – ЗНО лише українською
Зовнішнє незалежне оцінювання випускників шкіл здійснюватиметься лише українською, за винятком ЗНО з іноземних мов.
І насамкінець відео реакції активістів на голосування за закон у Раді