Війна за Азов: на морі в Росії значна перевага. Розклад сил

Після окупації Кримського півострова Україна втратила контроль над Керченською протокою, яка сполучає Азовське та Чорне моря. Користуючись нашою слабкістю в регіоні, Росія розпочала поступове захоплення моря. Їхні катери могли наближатися до 2-х миль від нашого берега чи спокійно проводити розвідку на рейді Маріуполя.

Ситуація загострилася з будівництвом Кримського мосту – розпочався економічний тиск на порти Маріуполя та Бердянська. Російські прикордонники примусово затримували торгові судна на вході у Керченську протоку з боку Чорного моря та на виході з Азовського.

Пізніше розпочалися й зупинки українських суден, які рухалися з Бердянська до Маріуполя чи навпаки, а також іноземних суден на шляху до протоки. Після спорудження арки Кримського мосту прохід був закритий для торгових суден класу Панамакс – висота мосту не дозволяла їм проходити.

Коли навесні 2018 року українські прикордонники затримали рибацьке судно «Норд», росіяни почали затримувати українських рибалок. Як наслідок, українці бояться залишати 12-ти мильну зону (яка є територіальним морем України, незважаючи на Договір про спільне використання Азовського моря двома країнами) та втрачають вилови.

Спробуємо розглянути розклад сил у регіоні.

Хто охороняє український Азов?

До окупації Криму за безпеку на Азовському морі відповідав Керченський загін Морської охорони Державної прикордонної служби України, який базувався в Керчі та мав окремі морські дивізіони в Маріуполі та Бердянську.

Прикордонники з Керчі на початку анексії перевели всі ходові та справні корпуси до Бердянська та Маріуполя. Корабельно-катерне ядро врятували, і воно й склало основу майбутнього 23-го Маріупольського загону Морської охорони.

Ділянка морського кордону, яку охороняє цей загін, складає 154,7 морських миль (249,5 км).

Головними завданнями Маріупольського загону Морської охорони є:

– контроль за територіальним морем та внутрішніми водами;

– контроль за плаванням та перебуванням українських чи іноземних суден, що заходять в наші порти;

– протидія контрабанді, браконьєрству та іншій протиправній діяльності на морі;

– контроль за збереженням природних ресурсів, підводної культурної та археологічної спадщини;

– участь у пошуково-рятувальних операціях на воді.

Для виконання цих завдань загін має у своєму складі 2 кораблі – «Донбас» проекту 205П «Тарантул» (заводський №186, у строю з 28.05.1982 року, бортовий номер BG-32) та корабель спеціального призначення «Онікс» – колишня турецька риболовна шхуна, яка була реквізована та переобладнана під потреби прикордонників (бортовий номер BG-59).

Окрім них, у загоні є не менше 17 малих катерів; більше десяти з них – це, грубо кажучи, моторні човни.

З початком активізації конфлікту на Азові на катери і кораблі поставили звичайні та крупнокаліберні кулемети, американські рації Harris, а також частково модернізували навігаційні системи.

З 2014 року Морська охорона втратила 2 катери. Так, 31 серпня 2014 року в районі Широкіного, ймовірно з берега, ворог поцілив у наш катер. Він частково вигорів та потонув. Загинуло двоє осіб екіпажу (у тому числі командир) та поранення дістали ще 8 осіб. Катер «Калкан», який був поруч, отримав пошкодження, однак зміг дістатися своїм ходом на базу.

7 червня 2015 року за 2 милі від Маріуполя, на невідомому об’єкті підірвався малий катер та затонув. При цьому загинуло 2 особи – командир катера та цивільний представник міської ради, який перебував на борту. В подальшому катер було піднято, відремонтовано та повернуто до строю.

А де військовий флот?

До 2018 року надводні сили Військово-морських сил України стояли винятково у Чорному морі. Однак, у зв’язку з загостренням ситуації на Азові, 6 вересня Рада національної безпеки та оборони прийняла рішення про посилення військово-морської присутності в регіоні та створення там корабельно-катерного угрупування ВМС з відповідною базою, об’єктами тилу та забезпечення.

Вже 8 вересня розпочалося перебазування з Одеси до Бердянська 2-х малих броньованих артилерійських катерів проекту 58155 «МБАК» «Лубни» (Р-178) та «Кременчук» (Р-179). Їх доставляли сушею з використанням трейлерів (габарити й вага суден дозволяють це здійснювати).

11 вересня катери спустили на воду та дообладнали всіма елементами, які демонтувалися на час дороги. Вперше в новітній історії України ВМС отримала судна на Азовському морі.

20 вересня з порту Одеси у напрямку Маріуполя вийшли морський буксир А830 «Корець» та пошуково-рятувальне судно А500 «Донбас». Це крупні судна допоміжного флоту, які пройшли через Керченську протоку та Кримський міст, що викликало багато дискусій як у Росії, так і в Україні. Головне завдання «Донбасу» – стати основою, навколо якої буде відбуватися розгортання майбутньої бази.

Він не має ходити в море, та буде виконувати функції стаціонарного плавучого штабу, центру управління та місця розміщення екіпажів катерів та їх майна. Буксир «Корець», ймовірно, повернеться до свого порту приписки в Очакові, а в поході забезпечував безпеку «Донбасу».

В майбутньому ВМС планує сформувати на Азовському морі повноцінну військово-морську базу, яка замкне на собі всі частини та підрозділи. Серед можливих варіантів озвучується переведення Південної військово-морської бази з Миколаєва. Також поступово нарощуватиметься й групування надводних сил – будуть переміщені нові малі броньовані катери (МБАКи).

Кораблі, які йшли з Одеси до Маріуполя і які атакували росіяни у минулу неділю (25 листопада) мали посилити наші сили на Азові та стати частиною майбутньої військової бази.

Нас можуть атакувати з моря?

Дороге й сумнівне задоволення. Берегова компонента ВМС у регіоні представлена 501-м окремим батальйоном у Бердянську та 503-м у Маріуполі. Також на постійному чергуванні у визначених районах перебувають підрозділи Центру радіо-електронної розвідки та радіотехнічна рота ВМС. За потреби флот залучає підрозділи 10-ї Бригади морської авіації, а також берегових артилеристів – дивізіони 406-ї Артилерійської бригади (м. Миколаїв) та 32-го Реактивного полку (с. Алтестове, Одеська обл.).

Також регулярною стала практика проведення спільних навчань ВМС, Сухопутних та Повітряних військ з залученням МВС, Нацгвардії та ДСНС.

По той бік Азову

Російська Федерація на Азовському морі представлена силами Чорноморського флоту та Берегової охорони ФСБ.

Прикордонники базуються у Керчі, Темрюку (Краснодарський край), Таганрозі (Ростовська область) та с. Мисове (Джанкойський район, озеро Сиваш). Також на Чорному морі розташовані Севастопольський та Новоросійський загони і 2 дивізіони – в Сочі та Очамчирі (Абхазія), які можуть за потреби оперативно залучатися для нарощування сил в Азовському морі.

Більшість плавзасобів Берегової охорони – нової побудови та оснащені сучасними система навігації, радіолокації, а також кулеметно-гарматним озброєнням калібру до 30-мм.

Чорноморський флот Росії переважно представлений силами і засобами, які залучаються для забезпечення безпеки та протидиверсійної оборони Кримського мосту. Для цього використовують патрульні катери, протидиверсійні катери та інші плавзасоби за необхідністю (рятувальні та морські буксири, ракетні катери, морські тральщики, тощо).

Окремо варто відзначити практику посилення діючого групування сил катерами з інших флотів. Так, у кінці травня 2018, з метою нарощування сил у Керченській протоці, Росія перевела з Каспійської флотилії 2 броньованих катери проекту “Шмель” та один катер проекту “Гриф”.

Після початку формування військово-морської компоненти ЗС України на Азовському морі, Російська Федерація розгорнула посилення групування Берегової охорони. Так, з Північного моря внутрішніми водами було переміщено 2 прикордонні кораблі проекту.

Обидва кораблі увійшли до Новоросійського загону БО, однак їх переміщення пов’язане з безпосереднім накопиченням сил у регіоні. 31 жовтня з суднобудівного заводу «Вымпел» до Севастополя було направлено 2 сторожових кораблі проекту 03050 «Гюйс», які після проходження державних випробувань також посилять групування сил

Росії.

Щоб збільшити графіку, клікніть на неї. Оновлено 28.11.18 о 16.21

Пошуково-рятувальне судно А500 «Донбас» ВМС призначене не для роботи в морі, а для виконання функцій плавучого штабу, ми позначили його умовно, як "судно забезпечення".

Україна стримала російське панування

На сьогодні розклад сил на Азовському морі – за Росією. У неї більше кораблів та катерів, вони сучасніші. Також Росія має потужні резерви не лише на Чорному морі, але й на інших флотах, і за потреби може наростити групування за рахунок Каспійської флотилії чи Балтійського флоту.

Головним завданням України на сьогодні є забезпечити безпеку власного берега та 12-ти мильної зони, а також відтіснити російські сили у бік фарватера Азовського моря. Присутність бронекатерів військового флоту з потужним (як для цього регіону) озброєнням неминуче призведе й до подальшого посилення Берегової охорони Росії.

Україні вдалося стримати безперешкодне панування Росії у наших водах. Бронекатери вже чергують у визначених районах біля Бердянська, Маріуполя та Керченської протоки (з наближенням на відстані до 2-х морських миль до Кримського мосту), чим суттєво зменшили нахабність та агресивність Росії. Однак, події останніх показують, що від Росії можна очікувати будь-чого та розгортання вже нового, морського театру бойових дій.

Читайте далі Війну на морі виграють ракети та літаки. Сценарії морського протистояння з Росією

війна азов флот море