Грип - чудова нагода для піару. Але ніхто не каже, що туберкульоз убиває 10 тисяч українців щороку
Cтафілокок, яким тебе заражують у лікарні, або гепатит, про якого навіть немає офіційної статистики – на відміну від свинячого грипу – не є можливістю для публічних людей полякати, попозувати і повитрачати гроші. Незважаючи на істерію, загроза для здоров’я британців мізерна – але ж така новина не допоможе продати чим побільше газет або ліків, і не виправдовуватиме бюджет Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), - пише Симон Дженкінс із газети "Ґардіан".
Стаття Дженкінса написана у квітні цього року, коли Британія пережила аналогічну нашій паніку - але цілком годиться на те, щоб провести паралелі з Україною.
Україно-британські паралелі проводив: Артем ЧАПАЙ
Ми божеволіємо. Два британці є чи були (не сильно) хворі на грип. «Ситуація вибухонебезпечна!», – проголошує репортер BBC News. «Бережись, Лондон: він вже тут!», – вигукує the Evening Standard.
Страх поширюється (цитуємо заголовки) «як мексиканська хвиля». Він «може заразити» три чверті мільйона британців. Він «може коштувати» три трильйони доларів. «Небезпека», повідомляє радіо, полягає в тому, що працівники, які ще не хворі, будуть «стурбовані» (можливо, самими журналістами) і не вийдуть на свої робочі місця на електростанціях чи лікарнях.
Панікуючи належним чином, у понеділок британські міністри заховались у своєму бункері під Уайтхолом, щоб приготуватися до найгіршого. Якби поруч був Тоні Блер, їм би довелося взагалі вдягнути герметичний хімзахист.
Що таке свинячий грип? Це грип, мутація вірусу H1N1, яка є досить типовим явищем. Це ще не пандемія – незважаючи на префікс, який додають медіа, ще ні.
BBC називає його «потенційно жахливим вірусом», але будь-яка вірусна інфекція є "потенційно жахливою".
Грип – це захворювання.
Ви повинні приймати ліки і відпочивати.
Згодом вам стане краще, якщо тільки ви не настільки невезучі, щоб отримати ускладнення.
Найкраще при грипі - уникати близьких контактів із іншими людьми, як і при звичайній застуді.
У Мексиці навесні цього року близько 2000 людей було діагностовано на свинячий грип. Близько 150 із них померло. Люди постійно помирають від грипу - особливо якщо їх не лікують.
Більше ніде в світі ніхто не помер від цієї інфекції (нагадуємо, статті написана у квітні 2009-гo - ZaUA.org) і тільки у невеликої кількості людей підтверджено саме цей новий штам, більшість з них із Америки і майже всі недавно побували в Мексиці.
Закохана пара з Ейдрі, яка заразилася грипом від час відпустки в Канкуні, вже йде на поправку. Так часто трапляється з людьми, які заразилися грипом - як би це не розчаровувало видавців газет.
Здається, ми втратили здатність реалістично оцінювати ризик. Це може бути пов’язано з національними особливостями, з занепадом новин і розвитком блогів. Громадянська журналістика мала би забезпечити обговорення, яке б закінчилося якісним аналізом. Але чомусь сталося навпаки.
Виявилося, що люди безпорадно не можуть відрізнити інформацію від чуток і припущень. Вони не здатні сприймати статистику в контексті. Вони не можуть правильно співвіднести погані новини з Мексики та ризик, який неминуче присутній у їхньому житті.
Ризик підчепити свинячий грип - менший за ризик потрапити в аварію на наступному великому перехресті.
Страх захворювання схожий на страх перед терористами. Хтось десь зацікавлений у нашому страху.
Ми залежимо від інших – від тих, хто має спеціальні знання і може порадити та попередити нас. Тому припускаємо, що вони дають пораду без власного інтересу, а просто використовують свої експертні знання для оцінки небезпеки й озвучують її доступною простим людям мовою.
"Доступна мова" означає ще й те, що потрібно уникати слів на кшталт "можливо", "потенційно", "може" чи "міг би". Вони є невизначеними і відкритими до перебільшення.
ВООЗ, яка завжди готова привернути до себе увагу, любить говорити про світ, який «визрів» до пандемії грипу, обґрунтовуючи це твердження тим, що її не було вже давно.
Немає очевидних виправдань для цих панікерів. Я от, приміром, припускаю, що світ «визрів» до ще одного атомного вибуху чи ще одного 11 вересня.
Професійні кола переповнені професійним перебільшенням. Страх ризику взяв гору над оцінками ризику.
Обов’язок державних службовців – не лякати людей і не спонукати їх до непотрібних витрат – програв гонитві за більшими бюджетами чи більшими прибутками.
Страх перед захворюванням дав можливість лікарям, які бажають уваги медіа, службовцям сфери охорони здоров’я і фармацевтичним компаніям отримати вигоду через маніпуляцію страхом.
У понеділок комісар ЄС з охорони здоров’я Андрулла Васіліу порадила подорожуючим не відвідувати північну і центральну Америку, «крім випадків крайньої необхідності».
Міністерство закордонних справ Британії застерегло від «усіх окрім найнеобхідніших» поїздок у Мексику через небезпеку захворіти на грип.
Це неподобство. Більш логічно було б висувати такі застереження через рівень злочинності в Америці. Тим не менше, ця істерія довкола здоров’я і безпеки вкрала мільйони туристичних прибутків.
Під час паніки 1995-1997 довкола коров’ячого сказу дорослі дядьки з медичними ступенями пророкували ледь не кінець світу, перелякавши міністрів аж до політичного божевілля.
Наукова істерія, що коров’ячий сказ «має потенціал заразити до 10 мільйонів британців», призвела до забою тисяч рогатої худоби і витрати 5 мільярдів фунтів на компенсацію фермерам.
Через рік вчені намагалися довести, що коров’ячий сказ «міг» заразити овець, тому що, за словами одного урядового експерта, «неможливість довести не є доведенням неможливості». Виробники м’яса були розбиті вщент – а закриття і концентрація скотобоєнь розорила багатьох дрібних фермерів.
Цей науково обґрунтований абсурд повторився у 2003 році під час спалаху атипової пневмонії SARS. Тоді вельмишановний професор медицини Патрік Діксон оцінив, що «з 25% ймовірністю ця епідемія може вбити десятки мільйонів».
Преса належним чином заповнила передовиці статтями про «чуму, гіршу за СНІД». Жоден британець не загинув.
Такий самий психоз виник у 2006 році довкола пташиного грипу, роздутий науковцем Джоном Оксфордом, який заявив, що «це буде перша пандемія 21-ого століття». ВООЗ видала заяву, згідно з якою «кожен четвертий британець може померти». Знову це «може».
Епідеміологи люблять слово «може», адже воно завжди гарантує їм передовицю в газеті.
Під час манії довкола пташиного грипу, з гусками в Канаді обійшлись як із бомбардувальниками Герінга. Працівників Королівського товариства охорони птахів одягли в захисні маски.
Медіа шаленіють, репортери запитують посадовців, чому уряд не закрив геть усі школи, щоб «попередити 50 000 смертей».
Ведучий програми Today Джон Хамфріс лютував у прямому ефірі, коли одна мертва гуска впала на віддалений шотландський пляж, а нещасний місцевий чиновник відмовився підтвердити істерію BBC.
Можливо, пташка і не становить загрози для Шотландії – але як він сміє не підтримувати сповнену гідності паніку лондонських журналістів?!
А в цей же час справжня чума - стійкий до антибіотиків золотистий стафілокок - захоплювала лікарні. Хто про нього чув? Та ніхто. Чому? Цей факт приховувався медиками, оскільки виявилося, що в цьому можуть звинуватити їх самих.
Хвороби, викликані стафілококом, стали причиною тисячі смертей у британських лікарнях – перша, згідно з наявними даними, забрала 1652, а друга – 8324 життя лише в 2007 році. Як і смерть від алкоголізму, ми звикли сприймати інфекції, які підчіплюють у лікарнях, випадковістю життя, небезпекою, до якої ми підсвідомо звикли.
Такою ж випадковістю в Україні є, скажімо, гепатити - "тихі вбивці", які вбили більше землян, ніж СНІД. Тільки від гепатиту В щорічно у світі гине 2 млн людей. На жаль, офіційної статистики смертності по Україні немає - МОЗ її просто не веде.
А тим часом за даними київського Інституту епідемології, у 2008 році 341 тисяча українців хворіли на хронічний гепатит, і близько 200 тисяч із них - на найстрашніший гепатит С.
Ви все ще хочете носити маску, бо боїтеся грипу в маршрутці? А там уже давно можна підхопити гепатит - так само, як і туберкульоз.
Щороку 40 тисяч українців захворюють на туберкульоз. Щороку 10 тисяч українців помирають від нього. Bід усіх грипів цього року померло 109 людей. У СТО РАЗІВ менше, ніж від туберкульозу.
Але ж стафілокок, яким тебе заражують у лікарні, або гепатит, про якого навіть немає офіційної статистики – на відміну від свинячого грипу – не є можливістю для публічних людей полякати, попозувати і повитрачати гроші.
Тому що той же стафілокок – або туберкульоз – це хвороби, в яких винна й сама влада. Ці хвороби не заслуговують на передовиці в газетах і на перший пункт у порядку денному. Вони вже стали буденністю.
Ті, хто страждають від цих хвороб, мають сховатися і померти мовчки.
