Учать у школі: як надягнути презерватив і як запропонувати секс. Німецький досвід

Під час акції #яНеБоюсьСказати у соцмережах траплялися історії про випадки насильства, спричиненого недостатніми знаннями про статеве життя та розвиток тіла. Табуйованість теми та відсутність сексуальної освіти у школах часом призводять до травматичних досвідів перших сексуальних контактів. Дівчата не знають, чого від них хочуть хлопці, а хлопці не знають, як запропонувати дівчатам секс, аби все було за взаємною згодою.

"Тексти": Хто Ви за професію і як прийшли до сексуальної освіти?

Вольфрам Гайліґ: За освітою я соціальний педагог. У багатьох школах у Баварії соціальні педагоги прицільно працюють з молоддю. Я цим займаюся вже 16 років. Із часом я прийшов до того, що є велика потреба у підтримці молодих людей, наприклад, у роз'ясненні питань статевого дозрівання.

Я як чоловік проводжу шестигодинний проект для хлопчиків 4-5 класів (10-11-річних. - Ред.), під час якого я пояснюю їм усе, що відбувається з чоловічим організмом під час статевого дозрівання. А моя колежанка пояснює зміни у жіночому організмі для дівчаток.

Окрім шести шкільних годин ще одну-півтори години хлопцям пояснюють розвиток жіночого організму і навпаки. Таким чином їм пояснюються базові основи того, що відбувається загалом із організмом і конкретно із пенісом під час статевого дозрівання.

Книжки "Моє тіло належить мені!" та "Ти знаєш, звідки беруться діти?" у бібліотеці рекомендують читати дітям від шести років

Наприклад, у хлопчиків трапляються полюції. Це випробування пеніса і яєчок для статевого життя. Перші полюції відбуваються між 11-12 роками. Хлопцям сняться, так би мовити, типові молоді жінки, пеніс твердне і з'являється сперма. Виникає невелика плямка. Це абсолютно природне явище, яке відбувається із 95 % хлопчиків.

Треба, аби вони не думали, що сталося щось погане, щоб були підготовлені до того, що відбуватиметься найближчим часом під час статевого дозрівання, як реагуватиме пеніс. Коли мова заходять про пеніс, я пояснюю, що він стає твердим, тому що в ньому є два печеристих і одне губчасте тіло. Також там є, грубо кажучи, вентиль. І коли ці тіла наливаються кров'ю, пеніс стає твердим.

ВІДЕО НІМЕЦЬКОЮ про зміни в організмах хлопчиків та дівчаток:

Другий проект я з колежанкою роблю для учнів 8-9 класів (14-15-річних. - Ред.), під час якого ми приходимо на заняття із "Протизаплідною валізою". Ми представляємо презерватив, пояснюємо про таблетки і подібні речі. Інформуємо про статеві захворювання. Але говоримо і про те, чого від першого кохання очікують дівчата, а чого хлопці. І таким чином розмовляємо з учнями на теми дружби, кохання і статевого життя. Говорити про це дуже природно - як між собою, так і з дорослими.

Це заняття також проводиться окремо для дівчат та хлопців?

Проект про статеве дозрівання проводиться окремо. А у випадку зі старшими учнями ми завжди питаємо, хочуть вони, щоб заняття проводилося окремо чи разом. Кілька блоків ми проводимо разом. Наприклад, роздаємо й обговорюємо картки - що учням на них подобається, що не подобається і чому.

"Я не вважаю смішним, коли хтось занадто шалено лоскоче. Я цього не хочу. Я вважаю огидними жирні поцілунки. Цього я теж не хочу", - із книжки "Моє тіло належить мені!" Захист від насильства над дітьми від 5 років ("Mein Körper gehört mir!" Loewe Verlag, 2011)

Окрім того, є кілька блоків, які ми завжди обговорюємо - наприклад, гомосексуальність. Також тематизуємо перший сексуальний досвід.

Скільки, на Вашу думку, 13-річних хлопців та дівчат у Німеччині вже мали сексуальні контакти?

Я думаю, незначна частина.

Правильно. Дорослі часом вважають, що 70-75 % - називають астрономічно високі цифри. Це не відповідає дійсності. Серед дівчат це шість відсотків, а серед хлопців - три відсотки. І ми розповідаємо про це молодим людям, аби вони не відчували себе під тиском. Адже молоді люди часом пускають чутки, що перший раз у них уже був. Але цифри кажуть про інше.

Також ми співпрацюємо із організацією donum vitae - подарунок життя. Це одна з небагатьох інституцій у Німеччині, яка надає консультації щодо вагітності і видає довідку для її переривання.

У Німеччині треба відвідати дві консультації, після яких видаються довідки. І лише маючи ці дві довідки, можна перервати вагітність. Ця організація частково займається й сексуальною освітою у школах.

"Якщо я повинна когось торкнутися, але я цього не хочу, тоді я не роблю це. Я кажу: "Ні, мені не подобається тебе торкатися! Я цього не хочу". Із книжки "Моє тіло належить мені!" Захист від насильства над дітьми від 5 років ("Mein Körper gehört mir!" Loewe Verlag, 2011)

Окрім того, ми розробили проект сексуальної освіти для неповнолітніх біженців, які перебувають у Німеччині без супроводу дорослих. Це дуже важливе завдання, тому що саме у мусульманських країнах - Сирії, Афганістані - подібна просвіта відсутня.

ВІДЕО про проект сексуальної освіти для біженців у Німеччині:

У якому віці варто починати сексуальну освіту? Адже навіть маленькі діти задають питання, звідки беруться діти.

Ці питання починаються ще у дитсадку. Але для цього є дуже хороші ілюстровані книжки для дітей у віковій групі 5-6 років, за допомогою яких їм можна вже деякі речі пояснити.

Я вважаю, що із дітьми треба говорити чесно. Не розказувати, що дітей приносить лелека, як це розповідали, наприклад, мені в дитячому віці. А батькам треба сказати, що розповідати про це можна. Але зараз, я думаю, більшість батьків (у Німеччині. - Ред.) і так дістають такі книжки і з їхньою допомогою все пояснюють.

Тобто починати роз'яснення варто вже в дитячому віці?

Так, якщо в дітей виникають питання. Звісно, це ще й фаза так званих "ігор у лікаря". Це відбувається частково ще у дитячому садку, коли хлопчики показуть свій член, а дівчатка свою вагіну. Вони грають у ці ігри, дивляться, а часом можуть і торкатися. Це теж природна річ.

"... тіла чоловіка і жінки побудовані по-різному. Різні органи називають статевими органами", - із книжки "Ти знаєш, звідки беруться діти?" ("Weiß du, woher die Babys kommen?" KeRLE im Verlag Herder, 2004)

В Україні час від часу спалахує дискусія про тривалість навчання у школі. Противники 12-річної освіти наводять аргумент, мовляв, у 18 років половина дівчат вже завагітніє. У Німеччині навчання у школі триває до 18-19 років, і при цьому дівчата масово не вагітніють. Яку роль у цьому відіграє сексуальна освіта?

Я думаю, у цьому значну роль відіграє інформація про протизаплідні засоби. Наприклад, є журнал Bravo. Він існував уже за моєї юності й існує до сьогодні. Одна з рубрик у ньому називається "Доктор Зоммер". Читачі можуть писати листи і задавати питання. Також є багато інтернет-сайтів, де можна почерпнути ґрунтовну інформацію.

А деякі учні - скажімо так, одиничні випадки - вже наприкінці 4 класу дивляться порно. Важко повірити, але вони це роблять. На заняттях я чітко кажу, що туди не варто зазирати раніше 16-17 років.

Доступ до інтернету, за Вашими спостереженнями, змінює обізнаність дітей та підлітків із сексом?

Він має хороші сторони, про які я учням розповідаю. Однак є й погані сторони, як-то порнографія. 5-6-класникам на таких сторінках робити нічого. І я чітко кажу, що це не добре і завдає шкоди. Кажу, якщо ви хочете це подивитися, почекайте, поки вам виповниться 16-17 років. Тоді це ОК.

"Що відбувається тоді?" - питає Йонас. Тато глибоко вдихає: "Коли чоловік і жінка дуже люблять одне одного, вони охоче обіймаються і притискаються одне до одного настільки близько, наскільки це можливо. При цьому пеніс чоловіка стає настільки твердим, що він може прослизнути у вагіну жінки..." , - із книжки "Ти знаєш, звідки беруться діти?"

Старшим учням - 14-16-річним - я кажу, якщо ви хочете подивитися такі фільми, то майте на увазі, що сексуальні практики, які там показуються, вони хоч і відбуваються так, як це знято, але, наприклад, перехід від анального до вагінального контакту ви зможете зробити лише один раз.

Тому що тоді кишкові бактерії потрапляють до вагіни і викликають запалення у жінок, які місяць після цього не захочуть займатися сексом. Звісно, порноакторки роблять промивання кишківника. Якщо там нема бактерій, то це можна робити. Але хто промиватиме собі кишківник? Подібні речі треба мати на увазі.

Як Ви навчаєте користуватися презервативами? На прикладі банана?

В інтернеті можна купити "Протизаплідну валізу", яка містить усі доступні протизаплідні засоби для чоловіків і жінок. Що стосується презервативів - то там є також дерев'яний фалоімітатор. Колежанка також використовує пеніс із пластику. За їхньою допомогою ми тренуємося.

"Протизаплідна валіза" (фото - Вольфрам Гайліґ)

Ми питаємо і у хлопців, і в дівчат, чи не хотіли б вони потренуватися. Learning by doing (навчатися роблячи. - Ред.) У випадку з презервативом є три речі, на які треба звернути увагу перед використанням. По-перше, чи не була упаковка пошкодженою. По-друге, термін придатності. І по-третє, норма CE. На кожній упаковці має бути це маркування. Це означає, що презерватив пройшов потрійну перевірку.

Весело, коли молоді люди вперше в житті тримають у руках презерватив і вперше його випробовують. Не все одразу вдається. Однак основи я їм роз'яснюю.

Заняття, які Ви проводите у школах, належать до обов'язкової навчальної програми чи є додатковими?

Вони додаткові. Загалом у місті Ландсгут та околицях дуже мало людей, які проводять такі курси. Я пропоную ці проекти у кількох школах, із якими співпрацюю. Водночас у багатьох школах нічого подібного немає. Урешті-решт, усе залежить від людей. Якщо є фахівці, то відповідний курс пропонуватимуть.

Зміст шкільних занять визначається міністерствами культури й освіти федеральних земель (шкільна освіта в Німеччині належить до компетенції федеральних земель. - Ред.) У Баварії учні більшості класів отримують інформацію про біологічний розвиток і статеве життя. Однак класи, якими я донині опікувався, проходили такі теми лише вибірково. Те, як приписи міністерств реалізуються на практиці, залежить від кожного конкретного вчителя.

Loveline.de - портал для молоді німецького Федерального центру просвіти з питань здоров'я (BZgA)

Яку роль у соціальній просвіті дітей та підлітків у Німеччині відіграє родина? Діти приходять до школи вже з певними знаннями, чи батьки радше покладаються на школу?

Усе залежить від батьків. У мене самого троє дітей. І за іронією долі проект для старших учнів я проводив у класі моєї молодшої доньки. Їй, звичайно, було доволі незручно. Звісно, я багато чого пояснював і власним дітям. Я відкрито говорю про розвиток тіла, статеве життя і протизаплідні засоби.

Однак, я думаю, це відбувається не завжди. І навіть у випадку багатьох вчителів, у тому числі молодшого віку, вони спеціально нас запрошують, тому що самі не бажають цього робити. Кажуть, що їм незручно. Тому вони охоче передають це завдання нам - педагогам, які спеціалізуються на статевому вихованні.

Добре, коли такі заняття проводить хтось з-зовні. Тому що вчителі повинні оцінювати учнів. Вони можуть стикатися з труднощами під час контакту з батьками. Мені ж учні можуть все розказувати. Але якщо, з моєї точки зору, є підозра щодо сексуального насильства, або коли учень у кінці 4 класу вже дивиться порно - я звертаюся до вчителів: люди, зверніть увагу, поговоріть з батьками, аби вони були поінформовані.

Sexundso.de - портал онлайн-консультацій Німецького товариства для планування сім'ї pro familia

Хвиля сексуальної просвіти в Німеччині прийшлася на 1970-ті роки. Однак у країні й донині ведуться суперечки на цю тему. Деякі батьки закидають учителям занадто ранню сексуалізацію дітей. Декому не подобається, що з учнями відверто говорять про гомосексуальність, трансгендерність або штучне переривання вагітності. Чи натрапляли Ви у Вашій роботі на певні межі або стикалися з питаннями учнів, на які не могли відповісти?

На всі фахові питання я без проблем можу відповісти. Однак часом вони питають, яким був ваш перший раз. На подібні особисті запитання я не відповідаю. Всі інші питання можна обговорювати. Наприклад, гомосексуальність - сексуальна схильність до осіб тієї ж статі - закладена в генах.

Звичайно, ми в Німеччині живемо у відкритому суспільстві, де все можна спробувати. Тобто дівчина може закохатися в дівчину, а хлопець у хлопця - це може бути спричинене й суспільством. Тому що ми дуже відкриті і говоримо: "Так, спробуй". Але врешті-решт рішення щодо статевого життя із особами тієї ж статі зумовлене генетично.

Дитячий мультик про сперматозоїда Віллі "Куди хоче Віллі?" ("Wohin will Willi?")

Чи сприяє викладання таких тем у школі формуванню толерантності?

Деякі класи дуже відкрито налаштовані до гомосексуальності. Питання до цієї теми: "Чи знаєш ти когось?". Коли хтось із класу знайомий із геєм або лесбійкою, то можна спитати: "Ну і як вони?" "Абсолютно нормальні, дуже позитивні. Із ними можна добре поговорити". На цьому рівні на ґрунті власного досвіду можна показати, що це щось природне.

Деякі хлопці кажуть по відношенню до геїв: "Ууууу, ееее, таааа". Тоді я питаю: "Він до тебе вже залицявся?" І у відповідь чую: "У нього є друг, і вони щасливі разом". Треба превентивно позбавляти страхів. Або: "Як воно, коли до тебе як до хлопця залицяється підліток або чоловік? Трапляється, нічого не вдієш". Загалом коли підлітки підготовлені до ситуації, яка може з ними статися, вони інакше на неї реагуватимуть, ніж якби вони були заскочені зненацька. Тому - превентивно інформувати.

Багато підлітків ставляться до гомосексуальності дуже толерантно. Деякі кажуть, що геїв треба ізолювати, побити чи щось подібне - але так, у будь-якому випадку, вважає меншість.

Zanzu.de - проект німецького Федерального центру просвіти з питань здоров'я (BZgA) і фламанського центру експертів для сексуального здоров'я (Sensoa)

Чи обговорюєте Ви під час занять, як запропонувати секс партнеру, щоб це не виглядало, як домагання?

У проектах для школярів від 8 класу і вище я намагаюся донести, що статеве життя має відбуватися в рамках дружби й кохання. Якщо учні чи учениці запитують, як їм знайти друга чи подругу, ми це, звичайно, теж обговорюємо. Переважно в такому випадку я запитую, який досвід вони мали або як вони собі це уявляють.

Основний зміст полягає в тому, щоб ставитися з повагою до себе самого (чого я хочу в цій ситуації, чи готовий я до інтимності, чи хочу я взагалі сексу, чи готовий я погодитися на запропоновані сексуальні практики) і до партнера. Важливий аспект - дати зрозуміти, що підлітки у будь-який момент можуть завершити процес і сказати "ні".

Я раджу не лише школярам, а й дорослим з повагою та гідністю ставитися до партнерів, у тому числі й у тій ситуації, коли чоловік/жінка шукає партнерку/партнера для сексу.

Що би Ви порадили українським батькам, якщо у їхніх дітей у школі немає сексуальної просвіти? Чи варто їм перейняти це завдання?

Я би у будь-якому разі це рекомендував. У Німеччині є сайти, на яких можна почерпнути інформацію і з-за кордону.

Наприклад, на цьому сайті інформація доступна німецькою, англійською, французькою, турецькою, арабською, болгарською, румунською, іспанською, польською, нідерландською та російською мовами.

німеччина освіта школа секс досвід