Єгипет наш. Як українці стали найпопулярнішими туристами Синайського півострова. РЕПОРТАЖ

- Друг, здравствуй, зайді посмотрі, ви из Украіни, как тєбя зовут, - молодий торговець-араб біжить нам навперейми.

Картина типова для Старого базару Шарм-еш-Шейху: таких "друзів" ми вже проминули десь із півсотні, і всі ганяються за потенційними покупцями. Яких, до речі, майже не видно.

Але нам потрібно придбати штук вісім хусток-арафаток, і ось вони лежать купкою, то чому б не взяти тут?

Жовто-блакитний Шарм

- Ісмі Сіргіі, - відповідаю, згадуючи залишки давно забутої арабської мови. Сергій мене звуть, мовляв.

- О, Серьога. А мєня завут... Владімір Зєлєнский!

Німа сцена. Секунд через п'ять доходить: у базарника хрипкий голос, трохи схожий на голос українського шоумена. І він відчайдушно намагається експлуатувати цю схожість, привертаючи покупців.

Але чому саме покупців-українців? І звідки він взагалі знає про українця Зеленського? Багато ви знаєте єгипетських зірок, наприклад? Не кажучи вже про те, щоб розрізняти їх за тембром голосу?

На пляжах Шарму - що в Криму. Пірс на задньому плані належить зачиненому готелю - люди на ньому так і не з'явилися

Через кілька днів відповідь на це питання стає очевидним. Бо ми вже десяток разів чули від місцевих: "Слава Україні". Бачили жовто-блакитні прапори біля готелів, на вулиці і навіть у крамничках.

Чули від таких же базарників фрази "Я сам із Кієва" (із подальшої розмови виявилося, що в Києві хлопчина не був, але стверджує, нібито звідти родом його батько). І так далі і тому подібне.

Причина такої несподіваної українофілії проста: туристів з України тут дуже багато. Якщо вірити власним очам - то найбільше з усіх.

Офіційна статистика Єгипту також підтверджує ці враження. Наразі найсвіжіші дані по структурі туристичних потоків, опубліковані Аґенцією громадської мобілізації та статистики, стосуються квітня 2016-го.

За ними, Україна займає перше місце серед туристів зі Східної Європи - із часткою 54%.

А от у загальній структурі туристичного потоку першість у квітні мала Західна Європа - близько третини.

Але зараз ця статистика вже неактуальна.

Туризм і тероризм

19 травня аеробус компанії EgyptAir, який віз 56 пасажирів із Парижу в Каїр, вже в єгипетському повітряному просторі упав у Середземне море, за 290 км до рідного берега.

Поки триває розслідування (наразі офіційно оголошено, що за чотири хвилини до кінця польоту автоматика зафіксувала дим у передньому туалеті й під кабіною пілотів), багато провідних авіакомпаній Заходу призупинили рейси до Єгипту.

Невідомо, що саме призвело до катастрофи - теракт чи технічні неполадки, але для туристів це мало що міняє. Є небезпека, на яку вони просто не хочуть наражатися.

Свого часу на динаміку туристичних потоків впливав і сезонний фактор - європейці, на відміну від мешканців пострадянських країн, уникали поїздок до Єгипту в найспекотніші літні місяці, тому туристичний потік з Заходу падав природним шляхом.

Важко сказати, чи впливає на щось цей сезонний чинник зараз, після травневої авіакатастрофи.

Російські туристи перестали літати до Єгипту ще раніше - після катастрофи аеробусу російської компанії "Когалымавиа" (чартерний рейс до Санкт-Петербургу), який розбився в єгипетській пустелі 31 жовтня 2015 року через 23 хвилини після вильоту з Шарм-еш-Шейху.

Причиною інциденту, в якому загинули 224 особи, відома майже напевне: зловмисник, що працював в аеродромній службі, підклав у багажний відсік літака сумку з вибуховим пристроєм.

Після цього Росія заборонила чартерні польоти до Єгипту. Звісно, з точки зору відпочивальників відсутність "москалів" на єгипетських курортах є незаперечним позитивом - але по доходах місцевої туристичної галузі це вдарило дуже відчутно.

Готелі масово зачиняються. І дешевшають

Стан туристичної галузі в Єгипті у першому півріччі 2016 року можна охарактеризувати одним словом - катастрофа.

І це не перебільшення. За офіційними даними, у квітні до Єгипту прибуло удвічі менше туристів, ніж цього ж місяця торік - 400 тисяч проти колишніх 900 тисяч.

Майже удвічі скоротилася й середня тривалість перебування - з 11 до 6 днів.

Для туристичної індустрії, яка в благополучні роки забезпечувала Єгипту 12% ВВП і приносила понад $10 млрд щорічного доходу, це колосальний удар.

З вікна автобуса в Шарм-еш-Шейху та околицях видно десятки недобудованих готельних комплексів. А ті, які працювали, закриваються: туристів немає.

Типова картина: сто метрів "живого" пляжу, за яким тягнеться в десятки разів довша "мертва зона" - із перекинутими лежаками і парасольками, зачиненими пляжними крамничками, закинутим обладнанням тощо.

Із трьох готелів, де в попередні роки відпочивав мій друг, два виявилися зачиненими.

Комплекс, де ми зрештою зупинилися, складається із двох різних готелів - віддаленого від пляжу, але великого і з аквапарком на території, і меншого, зате поруч із берегом.

Цьогоріч "береговий" готель власники закрили. Територію доглядають, але туристи хіба що проходять через неї на пляж.

У готельному ресторані назви страв вказані трьома мовами - англійською, російською та польською.

Найбільша кількість телевізійних каналів у номері - німецькою. Зрозуміло, на яку аудиторію орієнтувався цей заклад (офіційні дані, до речі, зазначають, що навесні із Західної Європи до Єгипту найбільше приїздили саме німці).

Але - за тиждень перебування ми не почули жодного слова польською чи німецькою. Англійською ж із персоналом розмовляли не "євросоюзівці", а ми самі.

Що ж до українців, то тут, навпаки, єгипетський напрямок отримав додаткову привабливість. Адже:

- панівний ще кілька років тому кримський напрямок привертає хіба що найбільш упоротих кримофілів;

- Туреччина, ще один популярний напрямок, лякає терористичними загрозами - які наразі значно серйозніші, ніж у Єгипті;

- через обвал курсу гривні європейські курорти стали дуже дорогими...

...а от у Єгипті вартість відпочинку знизилася на десятки відсотків. Хороший номер у 4-зірковому готелі зараз коштує близько $500 за тиждень.

Недорого і немає росіян

Так само знизилася вартість місцевих товарів і послуг. Приклад із життя: приятель кілька років тому придбав книгу про риб Червоного моря за $45 - а цього року побачив таку ж - за $15.

Суттєво подешевшали екскурсії: до Єрусалиму звозять за $100 доларів (це "готельні" ціни, вуличні можуть бути нижчими), на квадроциклах у пустелю - за $20 "від готелю" і за $15 "з вулиці".

А що ж терористична загроза? За логікою, з-поміж усіх регіонів Україна має найменше боятися ісламістів - на відміну від Західної Європи, США чи Росії з її війною в Сирії.

Інша справа, що було б надміру оптимістично чекати від терористів логічних міркувань. Але як би там не було, самі українці не дуже бояться гіпотетичних терактів у Єгипті.

Літаки падають, смертники підриваються - а українці їдуть. Бо звично, недорого і немає росіян.

Останніх насправді в Шарм-еш-Шейху трохи є - попри те, що офіційна статистика за квітень вказує на скорочення часу перебування російських туристів у Єгипті на 99,4% (тобто фактично до нуля).

Але це бліда тінь від колишніх навал "маасквічєй" на місцеві курорти. Добираються, судячи з усього, чартерами з сусідніх країн - тієї ж Білорусі. Поводяться тихо, українців обминають десятою дорогою.

Натомість помітно зросла кількість туристів з арабських країн. Як стверджують старожили, раніше відпочивальників-арабів тут було на порядок менше, ніж зараз.

Ба більше, Шарм створювався як таке собі туристичне гетто для європейців, де місцевих не дуже чекали. Зараз у зв'язку з кризою туризму концепція, схоже, помінялася.

Для єгиптян стали пропонувати своєрідні "тури вихідного дня" - заїхали, два дні відпочили, виїхали. Є й "араби-іноземці" - за статистикою, найбільше їх із Саудівської Аравії.

Спостерігаються кумедні колізії: коли на одному кінці басейну купається молода арабська дівчина в бікіні, а на іншому - дівчина такого ж віку, тільки в повністю закритому купальнику. Шарм-еш-Шейх - курорт контрастів.

Українець у Єгипті - Турист Номер Один. Хоча й економний

Чи раді місцеві мешканці українському домінуванню на курорті? Радше ні, ніж так - попри всі показні загравання на українську тематику.

Наші співвітчизники - народ небагатий, і до того ж не схильний тринькати гроші марно чи купувати непотрібний мотлох на кшталт папірусів, косметичних олив чи статуеток.

А ще українці, як виявилося, вміють торгуватися незгірш єгиптян. І зрозуміло, що пересічний таксист не дуже щасливий з того, що везе пасажирів не за $10, які він заломив спочатку, і не за "справедливі" для курорту п'ять, а за два.

У Шарм-еш-Шейху теж є хіпстерське кафе, де інтер'єр складається з усілякого мотлоху. Називається воно "Фарша". Заклад не вразив, зате на їхній пляж на цілий день можна зайти за півтора долари

Найімовірніше, увага до України пояснюється тим, що крім українців, більше нікого з туристів, вважайте, й нема.

Втім, якщо завтра Росія дозволить чартери до Єгипту, то післязавтра в торговців замість жовто-блакитних прапорців гарантовано з'являться портрети Путіна. Нічого особистого - тільки бізнес.

Але наразі українець у Єгипті - Турист Номер Один. І з цього можна - і треба - скористатися.

Рифи і риби. Кілька порад для туристів

Насамкінець - кілька рекомендацій тим, хто збирається цього сезону придбати путівку на береги Синаю.

Поради орієнтовані не на досвідчених туристів-єгиптознавців чи фанатів дайвінґу-сноркелінґу, котрі знають кожен метр місцевих рифів. Це аматорські ремарки для таких же аматорів - не більше й не менше.

Перша і найбільш принципова порада: їдучи у Шарм-еш-Шейх, обов'язково виділіть час на коралові рифи і риб, які біля них живуть.

Зрозуміло, що є прихильники й "матрасінґу" - суто пляжного відпочинку. Але було трохи шкода людей, які відпочивали винятково в режимі "лежак-море-лежак".

Бо за якісь 200 метрів від цього пляжного лежака - такі видовища, що Жак-Ів Кусто відпочиває.

Буває й так, що людина таки вдягнула маску і трубку, зайшла у воду за 100 метрів від свого готелю... і побачила на дні шматочок коралу та з десяток риб біля нього (на нашому готельному пляжі було саме так).

І переконана, що пункт програми виконано: ось корали, ось риби. Насправді ж вона уявлення не має, як виглядає справжній кораловий риф.

Червономорські пейзажі на берегах Шарм-еш-Шейху. Фото: classicholidays.co.uk

Нам на такому за тиждень вдалося побачити акулу, мурену, морську черепаху, скатів, баракуд, морських окунів, крилаток - і ще мільйон неідентифікованих риб.

Щоразу доводилося 15 хвилин іти від готельного до громадського пляжу. І воно було того варте.

Маску з трубкою та ласти (останнє дуже бажано, адже на рифах бувають сильні течії) найкраще купувати на місці - ціни значно нижчі за українські.

І купувати не в готелі, а на тому ж Старому базарі. В тамтешньому фірмовому магазині Cressi за $15 доларів можна було придбати кращу маску з трубкою, ніж нам продали в готелі за $22 - після тривалого торгу з $25.

А ще там унікальний продавець, який абсолютно безкоштовно (!!!) поремонтував кріплення ремінця в старої маски - безпрецедентне для Єгипту явище.

Загалом найпростішi - але достатньої якості - маску та ласти можна придбати доларів за $15-20, "фірму" - за $40.

Сонце - найбільша загроза. Річ очевидна, але попри цю очевидність і вжиття заходів обгоріли всі. Тому плавати на рифах із маскою слід обов'язково у футболці і довгих штанях - принаймні на початку.

Більшість нашої компанії була в шортах, і потім мучилася з обпеченими литками - під час плавання сонце їх освітлює просто ідеально, а у воді цього не відчуваєш.

При цьому на одязі не повинно бути металевих "блискавок", ґудзиків, зав'язок тощо - можна натерти тіло буквально до м'яса.

Рифи під водою - це фантастичне видовище, однак слід дотримуватися правил елементарної обережності.

І максимально уникати подряпин - рани, завдані людині кораловим поліпом, заживають вони дуже довго. А отримати їх нескладно - відволікся поправити маску, а течія вже принесла тебе на гострі, як бритва, рифи. Тут одяг теж захищає.

Якщо серйозно подряпалися - максимально швидко накладіть на ранку компрес із звичайного оцту. Перевірено - допомагає.

Не нервуйтеся, коли у місті вам сигналить кожна друга машина. Це така традиція пошуку клієнтів таксі/маршрутки, до якої ви скоро звикнете.

Таксі коштує від $2 за машину. Маршрутка за таку ж суму везла нас сімох.

В місті гуляти нібито безпечно, але незатишно. Особливих туристичних принад там нема, натомість намагання численних аборигенів заробити на малочисельних туристах, м'яко кажучи, напружують.

І насамкінець - якщо катастрофічна тенденція в туристичній галузі Єгипту збережеться, не виключено, що через кілька років їздити туди стане неможливо.

Не скільки через ризик терактів, а з суто економічних підстав. На підтримку туристичної інфраструктури потрібні значні кошти - і якщо їх не буде, курорт просто перестане існувати.

Кораловим поліпам та рибам це піде на користь, а от Єгипту і туристам - точно ні.

єгипет україна туризм суспільство