Легендарні скульптури Родена й Далі - в Українському домі (картинки з виставки)
Ви думали, що Далі - суто живописець? Зазирніть в Український дім на виставку «Великий антикварний салон-2009» і переконайтесь, що це були на всі руки майстри. ZaUA.org подивився, що за скульптури «заселили» Український дім і як на них реагують українці.
Дивилася: Антоніна Малєй
На першому поверсі розташувались скульптури з колекції французької ливарної майстерні «Вальзуані», де й відливали свої нетлінні шедеври митці. Це роботи Огюста Родена, Олександри Екстер, Сальвадора Далі та Франсуа Помпона.
Привезена колекція складає 20 скульптур та більше 10 тон ваги, застрахованих на 18 мільйонів євро. Фантастичну колекцію представив в Києві сам зірковий власник - принц Леонардо Аргутінський-Долгоруков, він же Леонардо Бунатьєн-Бенатов.
Принц також є президентом Фонду Гала і Далі і свого часу був близьким другом сюреалістичного художник - з яким познайомився, коли той гриз сухарики в кафе.
«Мислитель», «Поцілунок», «Вічна весна», «Метаморфози Венери Мілосської» - серце завмерло, адже я заходжу в приміщення, де стоїть стільки хрестоматійних, відомих на весь світ скульптур!
Ліворуч - стенд із каталогами та каса. Праворуч, біля сходів, у відчаї заламують руки «Громадяни Кале» - скульптурна група Огюста Родена, що є чи не в кожному підручнику з мистецтва.
Класики і сучасники: як сприймають скульптури Сальвадора Далі
Шість заможних громадян міста Кале врятували решту мешканців під час Сторічної війни між Англією і Францією. Вони вийшли за мури після річної облоги міста, виголоднілі, босі і в одних сорочках - щоб бути вбитими завойовником, англійським королем Едуардом III.
Постаменту нема - за задумкою автора, громадяни такі ж люди, як і інші. Цей пам’ятник стоїть в центрі французького міста Кале, хоча експонат в Українському домі відлито з тієї ж гіпсової форми. Подібні копії є в Лондоні, Парижі, Копенгаґені і Вашингтоні.
Такими ж відливами є й інші скульптури на виставці. Наприклад, «Вічна весна» того ж Родена - вже 24-й відливок, права на них має виключно майстерня «Вальзуані».
«Какая ножка красівая, сімпапулєчка!» - чується в залі. Це дві білявки топчуться біля «Сюреалістичної істеричної жінки. Лежачої» Сальвадора Далі (якби майстер почув такі відгуки, думаю, він тут же б зло пожартував над дівицями у своїх найкращих традиціях).
До речі, це найулюбленіший експонат директорки Українського дому Наталії Заболотної, як вона нам зізналась по секрету.
Тіло «Жінки» складається із скриньок – фірмового мотиву в творчості Далі. Пальці на ногах скрутила солодка агонія, рука ось-ось відкриє ключем найнижчу із скриньок, ту, що розташована між ногами, і - можливо - випустить таємні бажання, ретельно приховані свідомістю.
Ця скульптура, як і всі роботи Далі, вражає багатьох відвідувачів. Однак реакція різна.
Бабуся, що намагається розгледіти назву роботи, каже мені, що вона не розуміє Далі. Інженер за освітою, вона має математичний склад ума і в мистецтві цінує класику. Щиро зізнається: «От «Мислитель» наприклад, до мене «дійшов», а «Жінка» щось не дуже».
«Ну шо тут может нравицца? Где картины?»
Біля іншої роботи Далі стоять дві дами бальзаківського віку. Вони розглядають «Мінотавра» - за версією генія сюреалізму, цей "людинобик" виглядає як жінка із головою козла.
На грудях бронзової істоти теж відкрита скринька, з її живота виповзає золотий омар, а в колінах зроблені ніші, де блищать золоті келихи та ключик.
Для сюреалістів цей монстр був символом конфлікту між силами свідомості і підсвідомості.
Жінки налаштовані агресивно: на моє питання, чи подобається їм скульптура, одна виклично заявляє: «Ну шо тут может нравіцца? Шо? Замисєл? Да какой тут замисєл?», - і йде геть.
Що ж, недарма скандальні роботи Далі ще багато років тому змушували ставати дибки волосся на голові багатьох буржуа.
А от Іллі Ноябрьову «Мінотавр» сподобався. Ведучий розказав нам, що взагалі любить цього загадкового сюреаліста і відвідував його музей у Фігейрасі, хоча «Мінотавра» бачить вперше.
У захваті від Далі і маленька Софійка у кумедному капелюшку, що завітала на виставку з мамою. Це її перша виставка і вона радісно тягне ручки до численних сяючих деталей «Мінотавра».
Прихильно ставляться до загадкового митця і ті, хто залишив запис у Книзі відгуків: «Далі - красавчик, ему нет равных!». Хоча на тій же сторінці хтось гнівно цікавиться: «Где картины?»
Найбільша юрба скупчилась біля скульптур Родена, де «Мислитель» якось неуважно спостерігає, як його фотографують на мобільні телефони. Студентки оббігають «Вічну весну», щоб роздивитись мужні руки, що тримають тендітне дівоче тіло.
Ледь ковзнувши поглядом, проходять повз надзвичайно експресивні роботи самого Бенатова, власника майстерні. Схвально кивають «поціновувачі» на скульптури киянки Олександри Екстер – відлиті у бронзі і покриті емаллю ескізи костюмів до вакхічної драми Інокентія Аненського «Фаміра Кіфаред».
Про ці роботи взагалі мало хто знає у світі, це унікальна знахідка ливарної майстерні «Вальзуані».
50 гривень і питання безкоштовного сиру
На виході з Українського дому дві дівчини голосно обурювались, що 50 грн занадто дорого для такої виставки, мовляв це ж такі гроші деруть за те, щоб подивитись не на оригінали, а на копії!
Відверто кажучи, в мене були сумніви, що для них має велике значення різниця між четвертим чи дванадцятим відливом «Мислителя».
Також я дізналась, що «в Европе такое бесплатно показывают, а в Дрезденскую галерею вход 3 евро стоит». Хоча насправді в Європі безкоштовно подивитись на мистецтво можна лише в певний день місяця, а за вхід в Дрезденську галерею деруть 10 євро.
Поцікавилась я про враження від виставки і в охоронця, як у людини, далекої від мистецтва. Та яке було моє здивування, коли виявилось, що цей високий статний красень у формі закінчив художню школу - і може докладно розповісти, що і чому йому подобається на виставці!
До речі, «Великий антикварний салон» не обмежився скульптурними шедеврами. Hа другому поверсі можна побачити дивовижну виставку «Наддніпрянської народної ікони» - щирої і містичної.
Також «Великий антикварний салон» представляє виставку «Із спадщини російського авангарду: Наталія Гончарова та Михайло Ларіонов», приватні колекції та колекції провідних українських галерей.
Виставка діє до 17 жовтня
Вхід коштує 50 грн (20 грн за пільговий квиток, але директор обіцяє, що ображених не буде - навіть ті, в кого нема грошей, зможуть побачити експозицію)
