7 речей, про які я дізнався, прочитавши всі випуски журналу Ісламської держави

Сунь Цзи, який вважається доволі надійним джерелом ідей на тему Як-Круто-Воювати, казав щось типу: «щоб перемогти ворога, ти мусиш його вивчити, бо якщо одних чуваків бісять підсрачники, то інші від них кайфують». Складнощі, з якими ми стикнулися поборюючи ІД, натякають на те, що можливо ми не до кінця уявляємо, ким і чим вони в дідька є насправді. Уся інформація відфільтровується для нас політиками й експертами, кожен з яких переслідує власні інтереси («Знаєте, чого боїться ІД? Мене, Дональда Сучогосина Трампа!»). На щастя виявилося, що дізнатися, чого хоче ІД, можна приблизно так само, як і те, чим же харчуються вегани: вони самі все розповідають. Це я до того, що ІД випускає журнал.

Так, серйозно. Це справжнісінький повнокольоровий глянцевий журнал під назвою «Дабік», наповнений розлогими статтями та фоторепортажами. Тож з чистого бажання зрозуміти, що керує вчинками цих безумців, я прочитав понад 700 сторінок навдивовижу ладно зліпленої пропаганди і виявив, що…

№7. Офіційний друкований орган Ісламської держави з біса глянцевий

Дивує не стільки сам факт, що Ісламська держава випускає регулярне періодичне видання: у світі чи не кожна божевільна група скажених гімнюків друкує якісь агітлистівки чи брошурки. Однак «Дабік», створений ІД як відповідник «Time» з домішками «People» та «Chick tract» (журнал коміксів американських християн-фундаменталістів – пер.) - це особливий випадок.

Я прочитав усі номери

Ось з біса вправно прифотошоплений прапор ІД над Ватиканом (проста штука, але все-таки). Кожен номер має 60-80 сторінок, усі вони кольорові та зверстані з очевидною майстерністю і досвідом в справі графічного дизайну. Цілком очікувано у вмісті переважають статті, нашпиговані цитатами зі священних писань, де з допомогою найвойовничіших строф різноманітних священних книг обґрунтовуються безумні ідеї:

Але також зустрічаються прилизані фоторепортажі про «зірок» у стилі журналу «People»: слово «зірка» в словнику Ісламської держави позначає мертвих бойовиків та терористів-самогубць.

Зверніть увагу на американську рушницю в його руках. До цього ми ще повернемось

Більшість статей починається ваговитими двома-трьома абзацами на кшталт «усе це трапилося виключно з Божої волі», «нехай славиться Аллах, що дарував нам цю перемогу» і т. д., але також регулярно публікуються колонки британського журналіста Джона Кентлі, в’язня Ісламської держави з 2012 року. Це таке… доволі чудне читання, щоб не сказати більше. Деякі місця у текстах Кентлі очевидно відцензуровані, однак немало фрустрації і злості, які він вивергає на адресу британської та американської зовнішньої політики, як мінімум видаються щирими. Хтозна, еге ж?

Кентлі регулярно прославляє мудрість керівників Ісламської держави, але він також регулярно називає їх терористами та без жодної цензури вказує на їхні страхітливі діяння. Подібним чином ІД тільки рада ознайомити своїх читачів з войовничими промовами американських політиків. У рубриці «Вустами ворога» систематично з’являються розлогі статті:

Це навіть крутіше, ніж «Ггг, ти ідіот?»

В процесі читання понад 700 сторінок пропаганди ІД я трохи піднатаскався в особливостях їхнього словника: приміром «Хрестоносцями» вони нарікають усіх західних солдатів, цивільних та політиків, незважаючи на політичні вподобання чи національність.

«Хрестоносцями» є одночасно й Обама, і Джон МакКейн. Іншим знаковим словом є «Хіджра», що в двох словах значить «спакувати своє лайно і вирушити до Ісламської Держави». Кожен номер містить численні нагадування про те, що ІД вважає Хіджру обов’язком для кожного мусульманина, що не є відступником.

Стоп! Гляньте на ряд малюнків зліва, третій згори. Чорт, невже на цій ідилічній рекламці, яка намагається завербувати людей, зображений мертвий чувак? Угу, хто б міг подумати…

№6. Про деякі речі вони говорять дуже відверто

Більшість пропаганди націлена на те, щоб максимально зобразити ворогів брутальними виродками, а свою власну сторону безневинною і сонцесяйною. Ісламська держава таким не займається. Наприклад, їх прилизані агітки про різних джихадистів показують не лише радісні знимки... майже завжди серед них будуть фотки трупів.

Не цензуровану фотографію з трупами дивіться тут. Так закінчується практично кожна історія

ІД також не втрачає шансів повихвалятися своєю кошмарною жорстокістю: на додачу до того, що їх абсолютно влаштовує ярлик «терористів», у журналі видимо-невидимо фоток обезголовлених полонених, братських могил замордованих мирних жителів та руйнувань від вибухівки. Така прямолінійна чесність про фізичні реалії їхньої війни на певний час мене заскочила.

Зрештою, після десятків статей, я почав усвідомлювати: кожна розповідь про якусь терористичну атаку чи страту розпочиналася з слів «дякуємо за це Аллахові» або ж якимось коментом, що пояснював, чому саме ця трагедія була частиною «досконалої волі» Аллаха.

Такими ж речами займається Баптистська церква Вестборо, яка прославляє урагани та саморобні вибухові пристрої, оскільки якщо Бог всемогутній, то навіть жахливі та потворні речі відбуваються з Божої волі, а відтак їх слід прославляти. Власне тому на кожному фото з місця якоїсь битви чи терористичної атаки джихадисти вказують пальцем на небо:

«Та ні, дякую, не треба» – Бог

Воїни ІД пишаються тим, що вони терористи і пишаються власними звірствами. Коли це усвідомлюєш, то інтернет-кампанія, яка переконує людей називати Ісламську державу «Даеш», починає виглядати надзвичайно тупою.

«Даеш» - це абревіатура, що позначає первісну назву, під якою воювала ІД перед тим, як проголосити власний «халіфат» (ісламську державу з офіційним релігійним проводом). Якщо слідувати за логікою аргументу, вони просто-таки ненавидять, якщо їх так називати.

Але наскільки я можу судити, сама ІД цією темою особливо не переймається. На с. 38 четвертого номеру вони побіжно зазначають, що частина мешканців Заходу називає їх «Даеш», але не виглядає, що це справляє на них хоч якесь враження. Ця тема більше ніде не піднімається, а в контексті статті її з натяжкою можна назвати хіба приводом для легкого роздратування.

"Вони навіть імітували нусарія (зневажливе найменування алевітів – пер.) та секулярну опозицію, називаючи Ісламську державу «Даеш» та «Тандім ад Давла» («Організація держави», такий термін на позначення ІД вживає зокрема телеканал Аль Джазіра – пер.), імітуючи таким чином практики деяких супутникових каналів та придворних експертів Аль Салула та Ката (принизливе найменування правителів Саудівської династії та Катару – пер.)…»

Увага, інтернете: людей, які пишаються світлинами вбитих ними цивільних, а також скаліченими тілами власних друзів, анітрохи не гребе, як саме ви їх називаєте. Я чув думку, що один і той же боєць для когось може бути терористом, а для когось іншого поборником свободи. Однак народ з ІД не вважає «свободу» чимось хорошим (вони визначають себе як «рабів Аллахових» фактично на кожній сторінці) та радісно йменують себе «Солдатами Террору».

Не цензуровану фотографію дивіться тут. Нагадування: вони самі підписали це фото саме цим заголовком

В той же час, помилково зображати їх дикунськими загонами психотичних придурків, тому що ...

№5. Вони неймовірно круто знаються на медіа

Піар-крило ІД, медіа-центр «Аль-Хаят», знається на соціальних мережах принаймні не гірше, аніж їхні колеги в Армії США. З одного боку це призводить до того, що вони гарно поінформовані. Їхня рубрика «Вустами ворога» розлого цитує американських політиків та демонструє ясне розуміння поточних подій.

Вони також чудово наловчилися використовувати твітер як для організаційних цілей, так і для поширення власних ідей:

Хоча вони геть не шарять, навіщо той «#HASHTAG»

Члени ІД вербують за допомогою Твіттеру солдат, а також і дружин; вони вибирають своїми жертвами молодих та вразливих підлітків, діючи як хижаки, що полюють на секс. (Можливо тому, що багато з них і є сексуальними хижаками).

Медіа-команда ІД також створює збірки промо-відео з метою переконати молодь здійснити Хіджру та вирушити до Ісламської держави. Найбільше у читанні «Дабіка» спантеличує поєднання цієї технологічної просунутості з чистим середньовічним варварством. Гляньте, наприклад, на промо до відео страти людини… доповнене інструкціями, як саме його програвати на VLC-плеєрі.

Нещасний VLC-плеєр. Ти цього аж ніяк не хотів

Звернули увагу, що відео доступне хрін його знає скількома мовами? Те саме характеризує і «Дабік», а його англійська надзвичайно вишукана. ІД проводить багатомовну рекрутингову кампанію, завдяки якій на сьогодні їм вдалося перетягнути на свій бік щонайменше понад 25 тисяч іноземних бійців, а можливо й набагато більше. «Дабік» регулярно публікує поради для потенційних рекрутів, які намагаються дістатися до халіфату:

«Тож не кажи собі, «моя Хіджра ніколи не вдасться». Більшість з тих, хто спробував, успішно дісталися до Халіфату. Серед них є ті, які добиралися суходолом, часом пішки від країни до країни, від кордону до кордону й Аллах провів їх у безпеці до Халіфату».

«Shirk» (ширк - багатобожжя, поклоніння ідолам – пер.) - це напевно їхнє улюблене слово. Воно з’являється в кожному номері, нерідко десятки разів

Також вони регулярно спонукають «істинних» мусульман, які фізично не здатні доєднатися до Ісламської держави, вийти на вулицю і замордувати «Хрестоносця» по сусідству. Іноді такі заклики до дій спрацьовують, наприклад як з двома чоловіками, що намагалися розстріляти захід «Намалюй Магомета» («Дабік» присвятив цьому цілий репортаж, незважаючи на те, що їм не вдалося нікого поранити).

Коли такі заклики закінчуються страхітливим кровопролиттям, як наприклад унаслідок атак минулого тижня в Парижі, природною реакцією багатьох людей стає «ЯКЩО ЦІ НЕДОЛЮДКИ ХОЧУТЬ ЗДОХНУТИ, ТО ДАВАЙТЕ ЗААТАКУЄМО І ПЕРЕБ’ЄМО ЇХ!» Однак читання «Дабіку» з кришталевою ясністю показує, що…

№4. Криваві репресії – це те, чого вони власне прагнуть

Кожен номер «Дабіку» починається з однієї і тієї самої цитати: «Іскра загорілася тут в Іраку і її жар надалі наростатиме – з дозволу Аллаха – доки вона не спопелить армії хрестоносців в Дабіку». І власне звідси походить назва журналу.

Дабік – це територія в Північній Сирії, де згідно з пророцтвом Аллах перетворить армії Заходу на щось типу біблійних «соляних стовпів». Щоб це сталося, нам треба перш за все забезпечити присутність у Дабіку цих армій. Одна з речей, яка стає абсолютно очевидною після прочитання 11 випусків «Дабіку» - ІД вважає майбутнє вторгнення під проводом США неуникненним. Вони впевнені, що регіональні держави приречені на падіння і як тільки це станеться, то на вході з’явиться Дядько Сем, а на виході – апокаліпсис.

Згідно з основними ідеями пропаганди ІД, смерть від чортової ракети - це не так і погано. А для тисяч і тисяч бійців, які добровільно стають під їхні стяги, це єдиний очікуваний результат їхнього вибору. Фанатики, які підписалися на битви, прагнуть смерті. В той же час, цивільні, що застрягли на територіях Ісламської держави, повинні виживати в кошмарі, описаному ув’язненим колумністом Джоном Кентлі (та його невідомим цензором):

Ми цього чувака вже показували вище

«Якийсь час тому посеред глупої ночі відбувся масивний авіаналіт і я ручаюся, що в цей час ми тут не сидимо з думками: «Ура, це Військово-повітряні сили Сполучених Штатів». Коли двері трясуться на своїх завісах, а стіни моментально вдавлюються всередину ударними хвилями, в тобі розпалюється лють.

Двадцять хвилин потому чути, як плачуть перелякані діти, як матері намагаються втішити своїх чад, як ревуть сирени, що супроводжують жертви до шпиталів. Це та сторона «прицільних» бомбардувань, про яку вам ніколи не розкажуть на Заході».

Однак хоча бійці ІД вважають вторгнення США здійсненням пророцтва, а свої власні смерті самоочевидним фактом, дещо все-таки хвилює їхніх провідників…

№3. Ось чого боїться ІД

Очевидно, що «Дабік» є пропагандою. Але можна доволі багато дізнатися про те, чого побоюється конкретний режим, читаючи його пропаганду, і ІД не є винятком. Наприклад: наразі ІД переживає фінансові складнощі. Близько половини їхнього доходу минулого року походило з пограбувань іракських банків (одноразове джерело готівки).

Зараз же ІД витрачає майже половину своїх доходів на зарплату солдатам. Однією з найбільших причин економічного коллапсу є те, що з контрольованих ІД територій втікають платники податків, тому що упс.

А від чого ви думали біжать усі ці біженці?

Трохи раніше цього року, на берег винесло тіло трирічного Айлана Курді, човен якого затонув по дорозі з Єгипту. ІД передрукувало фото в «Дабіку» у супроводі застереження своїм мирним мешканцям, що саме ЦЕ на них очікує, якщо вони намагатимуться втекти. ІД в курсі, що більшість людей, які потрапляють на територію Ісламської держави, зрештою прагнуть звалити звідти нафіг.

У третьому номері «Дабіку» можна прочитати більш чіткі свідчення на цю тему, оскільки стаття з порадами для людей, що розглядають можливість долучитися до Ісламської держави, закінчується такими застереженнями:

"Не забувайте, що Халіфат – це держава, де і мешканці, і солдати є людськими істотами… а не непогрішимими ангелами. Ви можете побачити речі, які потребують покращення. Ви можете виявити помилки, що потребують направлення. Ви можете виявити, що деякі з ваших братів мають риси характеру, що потребують виправлення.»

Камон, чуваки! Не будьте такими самокритичними.

Ще одна велика проблема, яка непокоїть ІД, це складнощі з залученням достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів (лікарів, механіків, урбаністів) для функціонування їхньої «держави».

Як мінімум у трьох їхніх статтях з’явилися заклики до терапевтів, щоб ті були такі ласкаві покинути свої комфортні життя заради начинених вибухівкою міст Ісламської держави. Одного разу вони написали цілу багатосторінкову статтю про «Охорону здоров’я в Ісламській державі», доповнену професійними фото новісінького обладнання:

«Напхано найкращим обладнанням, яке тільки можна купити за криваві гроші»

Але хоча стаття представляє собою пропаганду того, наскільки круто функціонує ІД як сучасна держава, останній її параграф видає деякий відчай:

«Це треба читати як нагадування для численних студентів-мусульман. ... Ісламська держава пропонує все, що вам потрібно для життя й роботи тут, то чого ж ви чекаєте?"

№2. Вони вважають США надійним постачальником зброї

Чого ІД точно не бракує, так це зброї. Ще одним словом, яке постійно виринає то там, то сям, є «ганіма», ранньоісламський термін на позначення «воєнної здобичі». Сторінки «Дабіку» регулярно наповнюються фотографіями танків та артилерійських знарядь здобутих як ганіма, а крадіжки ворожої зброї настільки поширені, що доволі часто зустрічаються такі фотки:

Я ж казав, що ми ще до цього повернемось

Ага, вгадайте з одного разу, звідки у них ця рушниця. Не так давно ІД захопила десь 2300 «Хамві», які ми залишили іракській армії. Ви можете просто погуляти по цьому сайту, щоб побачити вичерпний перелік важкого обладнання на озброєнні ІД, та дізнатися, з яких країн воно походить: у списку переважають США та Росія.

О, круто, гігантська гармата. Саме це їм і було потрібно

Частина цього озброєння була залишена для іракської армії, ... але шмат його походить і з американських намагань озброїти «дружні» повстанські угруповання в Сирії. На жаль, часто досить складно розрізнити, які групи є дружніми до якої сторони, а тим більше зрозуміти мотивацію, якою керуються різні групи в своїх діях. Насправді…

№1. Насправді ми зовсім не розуміємо, як виглядає світ з точки зору ІД

Мій основний здобуток з 700 сторінок пропаганди ІД - це те, наскільки з біса мало читання газет та слухання американських політиків просвітило мене щодо того, чим насправді є ІД і чого вона хоче. Наприклад, чи знали ви, що ІД також веде війну з наркотрафіком? Ага, вони тішаться викритими схованками наркотиків не менше, ніж військовими звитягами:

Бо тепер саме вони зможуть це все продати

А чи знали ви, що ІД та Рон Пол також мають дещо спільне у своїх економічних переконаннях? Ісламська держава поведена на золотому стандарті…

Оголосивши це, в наступному номері вони примусили нещасного Джона Кентлі написати колонку про золото, яка б не виглядала недоречною на жодному з сайтів, де традиційно товчуться лібертаріанці. («Економічна катастрофа насувається семимильними кроками і світові потрібна стабільна валюта, на яку він зможе покластися»).

Але найбільше шокувало мене те, наскільки погано я розумів їхній світогляд. Я не усвідомлював, що вони ненавидять Іран, поки не вивчив слово «рафіда», яке постійно з’являлося перед словом «аятола». Воно означає «відкидач», оскільки аятолли відкидають правильну інтерпретацію священних писань. ІД вважає іранський режим єретиками і валить їх до одної купи ворогів разом з США та Росією. Вони навіть натякають на те, що колишній іранський президент Ахмадинеджад є ізраїльською маріонеткою.

Ви не повірите, як вони обіграли це фото відповідно до «правила №34» інтернет-мем, що постулює існування порно на будь-який сюжет – пер.) на сторінці ІД на сайті

А хто ще воює проти ІД за підтримки Ірану - Талібан. Так, ІД ненавидить і Талібан також.

Підпис знизу каже нам «Талібан крокує нога в ногу з тавагітами». Останнє слово – це староісламський термін, який, якщо коротко, позначає когось, хто перетворюється на фальшивого ідола. Людина, якій «поклоняються» у спосіб, яким можна поклонятися виключно Аллахові. Також тавагітами вважається Аль-Каїда. Саме так: ІД ненавидить чуваків, які зробили 9/11. Дивіться сюди:

Підпис до цієї світлини саркастично називає британський безпілотник «символом надії» для Аль-Каїди, яка нещодавно вкурвила ІД, назвавши її надто радикальною.

Насправді, генерал Девід Петреус недавно запропонував, щоб США використовували бійців Аль-Каїди проти ІД. Якщо це все видається вам надто дивним чи парадоксальним, то це ознака того, наскільки мізерним є наше, включно з американським урядом, розуміння ІД. Є певний сенс у тому, що всі передбачення, які ми щодо них робили, виявилися хибними.

До самого недавнього часу офіційно повідомлялося, що ІД мало тільки 35 тис. активних бійців. Але зараз виглядає, що ЦРУ трохи схибило в своїх розрахунках і в рядах ВД може бути навіть 200 000 джихадистів.

Однак все ж найбільш шокуючим фактом, який я дізнався про ІД в процесі читання, є те, що першочерговою ціллю їхньої ненависті не є Сполучені Штати. Це навіть не Франція і не Росія. Головним «ворогом», супроти якого вони вивергають левову частку пафосних тирад, є «мусульмани-відступники».

Переважну більшість людей, яких вбиває ІД, складають мусульмани. Зокрема вони використовують таке ганебне тавро як «савафі», посилаючись на шиїтів

Це слово походить від назви династії Савафідів, що правили у Персії в 15-17 століттях, і про яку ви майже напевно ніколи не чули, незважаючи на те, що солдати найбільш зловісної організації у світі щоденно використовують це слово в якості лайки.

Божечки, здається що масштаб проблеми, яку представляє ІД, не дозволяє спакувати її у фейсбучний статус. Спробуй розберись.

інозмі іділ близький схід тероризм ісламізм