Затишшя перед бурею. Росія піде у новий наступ вже у квітні
Як тільки буде пробито тонкий шар української оборони на двох чи трьох східних або північно-східних напрямах, далі будуть тільки вільні степи аж до Дніпра. Тактика полягатиме в обході значних оборонних перешкод, таких як Маріуполь та Ізюм, з метою охоплення та знищення оточених сил почергово.
Автор: Johan Kylander
Від редакції. "Тексти" не мають наміру роздмухувати панічні настрої. Ми публікуємо найбільш негативний сценарій можливого розвитку подій. Утім, як відомо, сподіватися треба на краще, але готуватися до гіршого.
Чинна ситуація. Україна загалом зникла з медійних радарів на Заході, за винятком дуже коротких підсумкових повідомлень у випусках новин та поодиноких редкційних статей. Десятиденне зникнення Путіна, «договір» Росії з Південною Осетією, поява фактів, пов’язаних із розслідуванням катастрофи рейсу MH17, нові військові навчання в Росії та систематична неповага до безпеки міжнародного авіаційного руху; вельми неделікатні ядерні погрози Росії, розміщення ракет «Іскандер» у Калінінграді, навчання НАТО в країнах Балтії – все це відвернуло увагу від критичного вектора: Східної України та Криму.
Наразі спостерігається певний трепет перед здатністю Росії відкрити другий чи навіть третій фронт проти Фінляндії та країн Балтії, аналогічний до її дій в Україні. Хоч я не є експертом з російських військових спроможностей, цей страх виглядає вельми перебільшеним: Росії, найімовірніше, знадобляться ВСІ її ресурси живої сили для продовження наступу в Україні, і вона не зможе витрачати наявні в неї резерви на одночасну війну на два чи навіть три фронти проти НАТО.
Підготовка
Тим часом, до України й далі прибувають російські так звані «гуманітарні» (насправді наступальні) конвої, залізничні ешелони двічі на день вирушають до Дебальцевого та Іловайська; російські безпілотники кружляють над Маріуполем «ну просто як літаки в аеропорту імені Кеннеді», як зазначив Філіп Карбер з Potomac Foundation, який недавно повернувся із дослідницької місії на Схід України.
На північному краї виступу, утвореного «ДНР\ЛНР» на Донбасі, російські війська роблять спроби форсувати Сіверський Донецьк, невеликі групи військ намагаються проникнути на контрольовану Україною територію та встановити взводні опорні пункти, готуючись до майбутнього великого наступу.
По території, розташованій ще північніше, надходили повідомлення про зосередження та підготовку російських військ у районі Бєлгорода, націлених на Харків. Передвісником цього є численні повідомлення про диверсії, тайники зі зброєю, вибухи та проплачені протести у та навколо Харкова. Так само надходять регулярні повідомлення про диверсії на залізничних шляхах та мостах у близькому та глибокому тилу українських позицій.
Буря
Все це зводиться до одного: ось-ось має початися потужний російський наступ. Філіп Карбер згадує кілька тривожних фактів: українська армія повністю зорієнтована на утримання чинної лінії фронту, і її чисельність постійно зменшується: батальйони зменшують до рот, роти до взводів. У запіллі безпосередньо за лінією фронту не залишилося буквально нічого: Україна зазнала значних втрат у матеріальній частині; їй не вистачає боєзапасів для артилерії; вона має дуже небагато ефективних протитанкових засобів, і, що, можливо, завдає їй найбільшої шкоди, вона воює в умовах електронного придушення, де у Росії повна перевага в засобах електронного ведення війни.
Час
Коли Росія нападе? Коли степи висохнуть, тобто, десь у середині квітня чи на початку травня – можливо раніше – і після як мінімум одного-двох тижнів безперервної артилерійської підготовки, яка перемелюватиме українські сили аж до стану капітуляції. Наразі російська артилерія «здебільшого» мовчить: у штабі АТО зазвичай повідомляють про 20-30 атак на день, з яких лише жменька здійснюється із застосуванням артилерії та мінометів. Очікуйте, що це число зросте до 50-80 атак на день, і більшість буде здійснюватися засобами ствольної та реактивної залпової артилерії, а не зі стрілецької зброї та ручних гранатометів. Як тільки буде пробито тонкий шар української оборони на двох чи трьох східних або північно-східних напрямах, далі будуть тільки вільні степи аж до Дніпра.
Стандартна тактика полягатиме в обході значних оборонних перешкод, таких як Маріуполь та Ізюм, з метою охоплення та знищення оточених сил почергово. Північне вістря наступу з Луганська через Старобільськ, імовірно, буде поєднане із сильним наступом на Слов’янськ та/або Красноармійськ, тоді як південне вістря скерують через Волноваху на Куйбишеве і далі.
Індикатори
Російський весняний наступ, вірогідно, співпаде, або відбудеться невдовзі після свіжих проявів тактики залякування, подібної до тієї, свідками якої ми були нещодавно: інциденти та вторгнення літаків і підводних човнів на територію країн Балтії, Швеції та Великобританії; нові ядерні загрози, імовірно, шляхом демонстративної появи підводних ракетоносців біля східного узбережжя США; нові великі «позачергові навчання» у західному та північному військових округах; великомасштабне переміщення транспортних літаків ІЛ-76 та штурмових гелікоптерів у сектори Бєлгорода та Ростова, і таке інше.
Все це, а також нова клоунада у ООН та ЗМІ у виконанні Лаврова, Чуркіна та аналогічних персонажів, буде спрямоване на те, щоб відохотити Захід від посилення України на цій критичній межі – хоча насправді цю межу перейдено давним-давно.
Що слід зробити, і негайно
НАТО і Євросоюз повинні негайно надати Україні летальну зброю, в першу чергу протитанкові ракети, такі як системи Javelin чи TOW2, разом із бронетранспортерами для розміщення цих ракет. Передові засоби електронної війни, протиартилерійне обладнання, лазерні вказівники, прилади нічного бачення та засоби індивідуального захисту також мають критичне значення.
Сама лише обіцянка це зробити і підготовка до відправлення цього спорядження до України послужить Росії потужним сигналом, який може переконати її відступити, або принаймні відтермінувати наступ. Втім, ці дії можуть так само стати спусковим механізмом, який змусить Росію до передчасного наступу, раніше, ніж прибуде ця техніка. Якщо Росія так зробить, Захід має негайно відключити Росію від банківської сиистеми SWIFT та відправити все необхідне Україні спорядження максимально швидко.
На додачу до відповідного навчання військ, командирів та освоєння техніки, українська економіка потребує подальшої підтримки, аби витримати російський економічний тиск. Найбільше Україні потрібна практична та моральна підтримка від рішучих лідерів США та Євросоюзу. Західний світ повинен стати на захист своїх цінностей і показати, що він буде підтримувати Україну до кінця, через продовження та запровадження більш жорстких санкцій, та завдаючи будь-який можливий тиск на Росію, аби вона припинила свої незаконні дії.
Підсумки
На жаль, критично важливий час уже втрачено на болісно затягнуті переговори з Росією, яка взагалі не має намірів виконувати якісь домовленості чи обіцянки. Росія з радістю тягне час і чекає, поки Євросоюз розвалиться по наперед підготовлених для нього «лініях розриву». Марудна діяльність численних політичних установ та відммова взяти на себе відповідальність зі сторони потужних світових лідерів нічого не дала Україні, зате Росії дала все. Навіть якщо Україна отримає летальну зброю просто зараз, це вже може бути запізно, на кілька мізерних місяців, потрібних для навчання, тренування та розміщення цієї зброї на позиціях. Це, втім, не є виправданням для подальших зволікань, – Захід має озброїти Україну негайно. Або ж заплатити найвищу історичну ціну за її поразку.
Джерело: https:/
