Борги. Кому і скільки винні українці (ІНФОГРАФІКА)

Коли минулого разу два роки тому ми проводили «контрольне вимірювання» боргових зобов’язань уряду та підприємців, Україна щойно починала оговтуватися від наслідків світової економічної кризи. Кабмін Миколи Азарова був іще бажаним позичальником на західних ринках, а вітчизняний бізнес уже смакував відновлення корпоративного кредитування. На полицях супермаркетів з’явилась побутова техніка «в кредит під 0%», банки почали потроху видавати іпотеку.

Картина кінця 2013 року – це фіксація стану справ перед великим падінням. Очевидно, що найближчим часом зростання показників відбуватиметься тільки за одним напрямком: нарощення зовнішнього боргу держави завдяки кредиту МВФ та інших фінансових установ. Звісно, мільярди, які збираються влити у вітчизняні підприємства західні кредитні корпорації, дещо пожвавлять економічну активність. Проте відображення якісних змін в економіці у статистичних показниках доведеться чекати щонайменше до початку наступного року.

Особливістю розрахунків цього разу стала наявність у наших даних окремої категорії позичальників – крупних державних корпорацій, рівень заборгованості яких був озвучений безпосередньо прем’єром Арсенієм Яценюком. Наразі важко оцінити, яка частина цих боргів є гарантованими державою, яка – комерційними кредитами. Проте наявність цих даних є важливою для порівняння із рівнем заборгованості у інших галузях.

Приміром, цікаво, що всі поточні борги «Нафтогазу» дорівнюють сумарно обсягу позик, виданих усім сільськогосподарським компаніям та бізнесові, що здійснює будівельну діяльність.

Серед ключових показників слід відзначити динаміку іпотечного кредитування. Порівняно із 2011 роком, портфель, за даними НБУ, у доларовому еквіваленті «здувся» майже вдвічі. Суми коротко- і середньострокових споживчих кредитів лишились без змін – різниця відчутна лише через валютні коливання (кредити видаються в гривні, в доларовий еквівалент переведені для зручності порівняння).

Та ж історія – із внутрішніми боргами приватного сектора. Якщо у гривні кредити банків українському бізнесу збільшились, то в доларах, навпаки, знизились. А от зовнішні запозичення за два роки виросли майже на $20 млрд. Реально значну суму з цих «позик» становлять вливання капіталу через механізм кредитування як від реальних материнських компаній, так і від кіпрських, віргінських та інших офшорів.

І нарешті яскравий показник «покращення» - зростання в 1,5 рази навіть у доларовому еквіваленті внутрішнього боргу держави. По-перше, це свідчення закритості для попереднього уряду зовнішніх ринків запозичень, по-друге – елемент нескінченної гри із накачуванням коштами від продажу ОВДП статутного фонду «Нафтогазу», а також випуску ПДВ-облігацій для погашення боргів із відшкодування цього податку перед експортерами.

Щоб збільшити малюнок, клікніть на нього

Інфографіка створена за підтримки Фонду Відродження

економіка інфографіка борги