Щ

Що насправді робиться в економіці за помпезними звітами Тимошенко?

Вже кілька місяців поспіль урядова команда помпезно звітує про неабиякі досягнення вітчизняної промисловості. Натомість міжнародні фінансові інститути не припиняють погіршувати макроекономічні прогнози для нашої країни. Це геть збиває з пантелику пересічних українців, котрі не полишають надії розібратися, що ж відбувається з українською економікою насправді.

АВТОР: Павло Контрактович

«Четвертий місяць ми спостерігаємо стабільне i впевнене збільшення обсягів промислового виробництва, - заявила Юлія Тимошенко, відкриваючи одне з липневих засідань Кабміну. - Це дозволяє сподіватися, що Україна вже пройшла найгірші часи впливу світової фінансової кризи на її економіку».

Привід для такого оптимізму Юлія Володимирівна знайшла у даних Держкомстату - який звітував, що у червні промислове виробництво зросло (стосовно травня) на рекордні у цьому році 3,1%.

Ще більше потішили урядовців показники розвитку промисловості за липень цього року. За попередніми підрахунками Мінпромполітики, стосовно попереднього місяця наша промисловість додала 16%.

Утім, міжнародні експерти начебто не помічаючи наших досягнень, дедалі гірше оцінюючи перспективи вітчизняної економіки під керівництвом Тимошенко.

Якщо у первісній версії Меморандуму співробітництва української влади і Міжнародного валютного фонду (МВФ) ішлося про тривідсоткове скорочення ВВП України на кінець року, то вже в червні у переглянутому варіанті документу очікуване падіння зафіксоване на рівні 8%. Місяць потому МВФ повідомив про подальше погіршення прогнозу – падіння вітчизняного ВВП має скласти 14%.

Металургічний донор української промисловості залежить від світової кон'юнктури

Такі розбіжності в оцінках стану української економіки мають доволі просте пояснення: урядові і іноземні експерти беруть до уваги геть різні статистичні показники (статистика, до речі, завжди відкривала владі неабиякі можливості для маніпулювань).

Кабмінівські економісти задля створення райдужної картини порівнюють поточний стан промвиробництва з даними попереднього місяця. Хоча, аби уявити реальний стан речей завжди бралися до уваги показники аналогічного місяця попереднього року.

Отже, якщо зважити саме на них, маємо таке: у червні 2009 р промислове виробництво у порівнянні з червнем минулого року скоротилося на 27,5%, у травні і квітні (у порівнянні з тими ж місяцями минулого року) – на 31,8%. Себто насправді маємо не збільшення виробництва, а лише деяке гальмування його стрімкого падіння.

Найгірше ж те, що сумне лідерство промислового згортання офіційна статистика фіксує у машинобудівництві («мінус» 48% у червні до червня минулого року), виробництві будматеріалів («мінус» 42,2%), металургії (-39,3%), а також хімії і нафтохімії (- 25,3%). Бо ж саме металургія і хімія до недавніх часів залишалися локомотивами вітчизняної економіки.

Частка металургії в українському експорті сягає 45% усіх товарних постачань на зовнішні ринки, продукції хімічної промисловості – ще близько 10%. Ці галузі забезпечували до 80% усієї валютної виручки країни.

Катастрофічне скорочення споживання сировини на світових ринках у період кризи поставило металургію і хімпром на межу виживання. І, за великим рахунком, майбутнє колишніх лідерів нашої економіки залежатиме аж ніяк не від урядових дій або його бездіяльності, а від ситуації на світових ринках.

Ніни аналітики обережно прогнозують можливе покращення ситуації в металургії і хімії в другому півріччі, коли економіки Росії та Китаю (на ці країни припадає відповідно 19,7% та 4,9% українського експорту згадуваних галузей) відчують позитивні результати від впровадження стабілізаційних дій.

Донині стрімке падіння вітчизняного виробництва стримувалося за рахунок аграрного сектору. За даними Нацбанку, у січні-липні цього року він зріс на 3,8%. Однак експерти вважають, що і ця галузь демонструватиме позитивну динаміку не довго.

«До кінця поточного року сільське господарство може вийти у «мінус». Падіння виробництва за річними результатами неминуче через скорочення врожаю зернових із минулорічних 53 млн т до 42-43 млн т», - пояснює аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital Андрій Нєстєрук.

За словами економіста ІК «Тройка Діалог Україна» Ірини Піонтковської, найменш за всіх падіння зачепило сектор послуг і галузі, пов’язані з виробництвом споживчих товарів. Оскільки населення, що масово вилучало депозити із банківської системі, в умовах нестабільності вважало за доцільне витрачати гроші, таким чином хоч якось рятуючи їх від знецінення.

До того ж вітчизняним виробникам пішла на користь девальвація гривні – зміцнення долара і євро призвело до здорожчання імпортних товарів, споживання яких зменшилось на користь вітчизняних аналогів.

Але тепер довіра до банківської системи з боку населення поступово повертається. У травні загальний обсяг депозитів збільшився на 1,1 млрд грн. (0,3%), у червні – ще на 3,9 млрд грн. (1,3%), тоді як з січня по квітень із банків було вилучено 45,69 млрд грн. (12,8%).

Себто грошовиті українці знов віддають гроші банкірам, інші ж скорочують витрати через зменшення прибутків. За даними Держкомстату, у липні реальні зарплати наших громадян скоротилися на 10%.

Україна, на відміну від заможних держав, не може підтримувати споживання штучно, як от Японія, роздаючи населенню готівку, або як деякі європейські країни вкупі з США - впроваджуючи програми лояльності для стимулювання попиту на новенькі авто.

Відтак, вже найближчим часом варто очікувати погіршення стану сфери послуг і галузей, орієнтованих на кінцеве споживання. За підрахунками Міжнародного центру перспективних досліджень, у поточному році приватне споживання скоротиться на 13,2%, у тому числі також і за рахунок припинення споживчого кредитування.

Нарешті маємо розвіяти ще один урядовий міф відносно того, що кризу в країні вдалося подолати в тому числі за рахунок притоку у другому кварталі іноземних інвестицій.

Дійсно, у квітні-червні обсяг капіталу, що надійшов в Україну, подвоївся. Та знову ж таки - лише у порівнянні с січнем-березнем.

У другому кварталі в країну було вкладено $1539 млн, що складає «мінус» 56,7% до другого кварталу 2008 року. До того ж, слід зазначити, що одночасно з країни вилучено $343 млн.

При цьому гроші забирали держави, що традиційно були найбільшими інвесторами (США – $29 млн, Росія - $9 млн, Швеція – майже $1 млн). А третину капіталу за квітень-червень Україною залучено з офшорних зон, зокрема, з Аруби – 17,8% або $274 млн та Кіпру – 14,8% або $228 млн.

Себто значна частина іноземних інвестицій може належати вітчизняному бізнесу, який таким чином оптимізує оподаткування. Гроші, як правило, спрямовувалися у галузі із швидким оборотом капіталу (фінансова діяльність, оренда майна, нафтохімічна і хімічна та харчова промисловість, а також торгівля).

Натомість такі важливі для забезпечення виходу економіки з кризи сільське господарство і машинобудування отримали разом лише $66 млн (4% приросту).

Саме тому незалежні вітчизняні експерти прогнозують, що річні показники згортання ВВП можуть сягнути 15-20%. І додають, що цифри могли б бути ще більшими, якби бізнес заради виживання не пішов у тінь.

«Рівень тіньової економіки, офіційно визнаної державою, на кінець поточного року може сягнути 40% ВВП, тоді як за результатами 2008-го цей рівень не перевищував 31%», - вважає генеральний директор КУА «Інеко-Інвест» Олег Морква.

Такий сценарій розвитку подій загрожує серйозними проблемами для бюджету, дефіцит якого, за деякими оцінками, може зрости до 7-8% ВВП.

україна фінанси економіка тимошенко криза

Знак гривні
Знак гривні