П

«Принади» відпочинку на Азові: святі на стінах і аквапарк для бидла

Азовське море вважається відносно недорогим відпочинком, а назви апартаментів «Баварія», «Елізіум», «Дольче Віта» здається обіцяють комфорт і затишок спраглому туристу. Вілли, дачі, пансіонати: інтернет аж рясніє пропозиціями, очі розбігаються. Але варто придивитись уважніше і бажання віддати гроші українському готельєру потроху випаровується. Громіздкі меблі розставлені кімнатою без смаку, наче кораблі у грі "морський бій", розтикані аби як по кутам. Кольорова гамма інтер`єру обов’язково вганяє в депресію: якщо це не сумний коричнево-сірий то шизофренічно фіолетовий або лікарняно зелений колір. Схоже, єдине приміщення, яке українці навчились більш-менш адекватно проектувати і не псувати страшним декором – це санвузол.

Досліджувала «принади» азовського відпочинку Антоніна Шута

Бердянськ позиціонується як елітний курорт Азовського узбережжя. Тут обіцяють чудодійні лікувальні грязі і чистий пісок, а для дітей розваги - аквапарк «Мис доброї надії» та зоопарк «Сафарі». У відгуках туристів не все так безхмарно. Люди скаржаться на сильну запилюченість міста, темінь (вночі складно знайти справні ліхтарі, а деякі вулиці просто взагалі не освітлюються), страшні дороги у вибоїнах (ну, в принципі, цим українця не злякаєш) та відсутність вказівників на зупинку міського транспорту. Тобто якщо люди чекають на автобус, то все ясно. А якщо нікого нема, то здогадатись де саме має спинитись машина нема ніяких шансів. Зате неподалік від центру, на косі, більш сприйнятні умови: людей менше, море чистіше.

Дешевший в плані житла Геничеськ. Але тут в сезон потужно засмічений сірий пляж зі страшною бетонною загорожею. Із міським транспортом тут теж проблема – приблизно тричі на день курсує автобус, решта – старі автомобілі в якості таксівок. Відпочинок в селищах на Арабатській стрілці теж має свої нюанси, тут лотерея – якщо пощастить, будуть відносно непогані умови і чисте море.

Звичайно, найдешевший і найпопулярнший варіант житла - приватний сектор. Навіть в оксамитовий сезон тут можна платити від 5 доларів за койкомісце. От тільки нинішній сезон демонструє що мало що змінилось за останні роки, прогресу майже нема. Потрібно бути готовими, що гарячої води швидше за все не буде, газ на плиті максимально прикручений і гасне від найменшого вітерця, та й взагалі кухня після 21.00 може бути закрита. Ложки, вилки, тарілки суворо контролюються і стають причиною скандалів. Номер «люкс» може відрізнятись від звичайного лише наявністю холодильника та кондиціонера, які, як згодом виявиться, не можна включати. На дворі за вами всюди буде стежити невсипне господарське «око Саурона», а поки ви будете засмагати на пляжі господарі ретельно перевірять лампочки та чистоту під ліжками. На жаль, потрапити до дбайливих господарів непросто навіть за порадою знайомих. Тож перед тим, як їхати на море, варто перевірити в інтернеті хоча б чорний список щоб не втрапити в справжній полон. Адже майже всі господарі беруть повну вартість і неохоче повертають решту, якщо ви збираєтесь виїхати раніше. А дехто навіть вираховує за це додатковий відсоток.

Орендуючи квартиру чи кімнату теж про затишок можна забути відразу. Кімнати заставлені ліжками, застеленими різноманітними ковдрами і килимами в стилі «шкода викидати». В Геничеську цього літа кімнати здають від 40-50 грн з людини, та навіть за 200 грн на добу кімнати часто більше схожі на бараки для дешевої найманої сили.

В Бердянську квартири трохи дорожчі, від 60-70 грн з людини за кімнату.

Зізнаюсь щиро, я дуже хотіла знайти затишні апартаменти, щоб не лише критикувати пропозицію літнього відпочинку на Азовському морі. І потрапивши на головну сторінку апартаментів із симпатичною і простою назвою «Набережна, 13» вирішила, що це мені вдалось.

Милий будиночок з червоної цегли з великими вікнами, прикрашений білими парапетами. Розташований прямісінько біля синього моря. Здавалось, всередині сонячно, багато простору і світла. Але в галереї вже перші фото викликають жах. Всі кути заставлені килимами, штучними квітами і дешевими прикрасами. Вже при одному погляді на фото дихається так, наче ніс забитий пилюкою.

2-кімнатний номер люкс у липні-серпні обійдеться у 800 грн (кондиціонер, холодильник, великий балкон, 4 спальних місця. Ну і звичайно класика жанру: жити доведеться серед радянських килимів і серветок в стилі 90-х). «Напівлюкси» з лубочним россійським живописом на стінах обійдеться вдвічі дешевше – по 400 грн за добу. Додаткове місце – 75 грн, комплексний обід – 45 грн. З плюсів – є трансфер по місту і на косу, поруч розташований найбільший у місті санаторно-курортний комплекс, де можна купити лікувально-оздоровчі процедури.

Власники приватного готелю «Елітне житло» навіть розмістили на сайті можливість відвідати його віртуально, в чому є значний плюс. Адже можна побачити те, що у фотографії часто приховано. Наприклад як виглядає вулиця чи дальній куток в готелі. Ну а в коридорі око милується розписами на стінах, що трохи дивно виглядають в готелі і додають якоїсь сектантської нотки. Хоча можливо для так званих «правильних пацанів» тут все так, як має бути. Погрішив на пляжі, зайшов, відмолив під стіною - і в ліжечко.

Повеселила і вілла «Дольче віта».

Ну хіба можна не зануритись у «солодке життя» зручно вмостившись на закутаному старою попоною дивані на фоні білої цегляної стіни? Аж згадалось босоноге дитинство і лимонад у тимчасовій врем’яночці сусідів, де всі жили поки будували нову хату. Хоча заради справедливості мушу зазначити: на віллі є і дивани без покривал, вони безсоромно демонструють свої смугасті совєцькі спинки і бильця. А деякі кімнати готелю можуть повеселити навіть більше. Наприклад, цей «люкс»:

Хочеться вірити, що дзеркальним трюмо підперли диван виключно з наївного бажання продемонструвати «повний фарш» номера, а не через божевільну задумку дизайнера інтер’єра.

Взагалі номер «люкс» в цьому готелі коштує 60 доларів (тут рахують саме в умовних одиницях в кращих традиціях 90-х років). За «напівлюкс» доведеться заплатити від 30 до 70 доларів в залежності від кількості людей.

Не знаю, в чому проблема вітчизняного відпочинку, що номери навіть класа «люкс» часто схожі на пристанища для біженців, де основна вимога – має бути якомога більше спальних місць. Ну так, на Заході у людей є «ікея», де можна дешево купити гарні меблі та аксесуари. Але ж невже у наших взагалі нема можливості створити затишок в кімнаті? Ну або не варто називати це убожество «люкс», «дольче віта» чи «уютная прохладная комната».

Серед готелів Геничеська найбільше поганих відгуків в мережі зібрав пансіонат «Глорія» - двоповерхові цегляні корпуси та кемпінги за 200 метрів від моря.

Вартість проживання тут – 285-300 доларів на 12 днів з триразовим харчуванням. Дітям до 10 років надається знижка 30 відсотків.

Відпочивальники скаржаться на погане харчування (овочів та фруктів майже не бачили, це взагалі поширена проблема вітчизняних приморських пансіонатів), брудні кімнати і поганий запах води, яку видають тут за лікувальну, хоча місцеві кажуть, що просто в місті проблеми з каналізацією.

Найсимпатичніший готель Геничеська, на мій погляд, «Домашняя гостинница». Всередині доволі скромної будівлі знаходяться більш-менш нормальні меблі і навіть трапляється затишок. Тут одно- та двокімнатні номери, а вартість проживання стартує від 250 грн на добу. В номерах – туалет, ванна, холодильники, кондиціонери та телевізори. Навіть гарячу воду та вай-фай обіцяють. Готувати потрібно самим, на дворі розміщена літня кухня. Шкода лише що дитячий майданчик без тіні і напевно швидко нагрівається на сонці.

Приблизно в одній категорії бази відпочинку «Кобзар» та «Візит». Перша знаходиться прямісінько на узбережжі і теж складається з двоповерхових цегляних котеджів. Тут тривалість відпочинку вираховується забутим з радянських часів словом «заїзд». Так, найближчий заїзд 11 липня, наступний – 24 липня.

Тигрові пледи, леопардові килими

Якщо ви націлились відпочити десь в селищах Арабатської стрілкі, то тут теж не просокчите повз елітні пропозиції. Місцева розкіш – це тигрові та леопардові покривала і килими, тигри та леви на клейонках та фотошпалерах. Наприклад в селі Щасливцево поспати в такому «шикарному» номері готеля «Еліт» коштує 75 доларів за добу (для прикладу, за чудові апартаменти в іспанській курортній Валенсії в серпні ми платимо на 15 доларів менше).

А в готелі «Сан Маріно» можна лежачи на леопардовому дивані споглядати левів на стіні.

Хоча екзотичні кицьки лише в люксі, решта номерів задрапірована старими добрими візерунчастими килимами. Розташований за 300 метрів від моря готель пропонує номери від 50 доларів за добу.

Неприступною фортецею з червоної цегли виглядає пансіонат «Мандарин» з круглою майже середньовічною вежею. Але й тут, в номерах по 450-500 грн за добу, затишно відтіняють малиновий кольір стін тигрові покривала.

Хоча за 650, 700 та 850 грн можна поселитись в номерах з більш життєрадісним інтер`єром.

В ціну входить і триразове харчування на дві особи (до речі, здається годують тут смачно. В меню борщі з пампушками, млинці з мясом, вареники з картоплею, уха і навіть біфштекс по-техаськи).

Позитивий Бердянськ

О! Нарешті позитивчик! База відпочинку «Золотий берег» відразу «чіпляє» сучасними бунгало на фоні синьої води басейну.

І я майже не розчаровуюсь. Хіба що найдешевші номери (500 грн на добу) занадто маленькі і не дуже затишні, а в зрубі нема туалету – щоб помитись та зробити решту інтимних справ потрібно брати причандали в кульочок і чимчикувати в санітарну зону. Вартість номеру «делюкс» обійдеться в 1000-1600 грн. Тут радує відсутність «азії» - замість страшних килимів оптимістично поблискує кахляна підлога, хоча й трапляються шпалери «в жуткіх розочках».

Ну і для презентації номерів могли б застелити ліжка, а не демонструвати голі матраси, від чого атмосфера значно губиться. У віпстудіо (за 1400 грн на місяць) радують око золоті смуги на стелі. Ну справді, куди ж «віпам» без золота?

А от ціна бунгало, які так мені сподобались на головній сторінці, доволі кусюча – двоповерхові будиночки на 6 людей обійдуться в 2500 грн на добу. Тут закрита територія і свій вихід на пляж. У вартість номерів входить щоденне прибирання, засоби особистої гігієни, настольний теніс, користування дитячим майданчиком і автостоянкою.

На території «Золотого берегу» також є спортзал, вартість 1 години – 30 грн. Але якщо ви їдете з дітьми до тьрох років, то необхідно везти спеціальні справки від педіатра, виявляється СЕС не вітає відпочинок малят на такому курорті.

Трохи розчаровує ресторан: на фото всі столи зібрані разом наче в піонертаборі. Але ж це столова, напевно блюдуть старовинні радянські традиції. Харчування обіцяють триразове (сніданок та вечеря по 45 грн, обід – 60 грн) і поживне. В меню печеня та рагу, сирники та молокопродукти, біфштекси та шніцелі.

А от куди б мені точно захотілось приїхати на відпочинок всією родиною – це в приватний готель-пансіонат «Домик у моря».

Затишно, закрита територія і свій, «прочесаний через сито» пляж, всі балкони з видом на море, прогулянки на власному мотороному катері, триразве харчування. А от для дітей, судячи з усього, просто рай: майданчик та газон для ігр, великий дерев`яний вітрильник, спеціальне містечко з дерева та канатів. І жодного поганого відгуку в мережі! Хоча в те, що господарі дбають про комфорт своїх гостей чудово видно з небанального і детального опису на сайті. Тут стандартний тримісний однокімнатний номер обійдеться в 400 грн за добу (кондиціонер, холодильник, зручності на поверсі), однокімнатний «напівлюкс» – 460 грн, двокімнатний «люкс» на чотирьох - 1120 грн. Триразове харчування в «Доміку» коштує 130 грн з людини на день.

В Геничеську туристи з дітками радять базу відпочинку «Колобок» з дитячими майданчиками. Басейн, парковка, вай-фай, тир. Найдорожчий тримісний «люкс» в гарячий сезон коштує 400 грн на добу, номер «стандарт» значно дешевший – 100 грн. Їжу готувати потрібно самим, магазин та базарчик розташовані неподалік від бази відпочинку.

Поїхати на розваги можна в смт Кирилівка – тут є аквапарк, зоопарк, луна-парк та атракціони. Якщо зупинитись на відпочинок прямо тут, то, наприклад, в кемпінгу «Стожари» найдешевший номер на двох обійдеться в 140 грн за добу, 2- місний «люкс» - 300 грн, а найдорожчий номер, 4-місний «люкс» - 600 грн, харчування не включене (щоб поїсти тричі на день треба доплатити 120 грн з людини).

Серед розваг Бердянська є аквапарк і зоопарк. Останній виглядає дуже симпатичним місцем, яке заснував справжній любитель тварин. Судячи з усього, єдиний мінус – дороговизна, адже для дорослого квиток коштує 95 грн, для дітей – 60 грн. Зате в колекції багато чудових тварин. А от недешевий аквапарк зібрав цілу низку поганих відгуків. Вхід для дорослих - 205 грн, для дітей – 180 грн. Керівництво аквапарка наголошує на його унікальності, безпечності і чистоті. У відгуках знову все зовсім інакше. «Це аквапарк для бидла та пофігістів!», «жодних килимків чи води для ніг, сходи на гірки брудні та слизькі, я не вмію літати, а таким чином підніматись огидно!», «Це моє найбільше розчарування!», «Я туди більше ні ногою!». Коментарі заздрісників? Звісно, можливо, але знаючи наші реалії, я цілком впевнена, що весь «цукор» залишається на словах в інтернеті.

подорожі відпочинок сервіс море Азовське море

Знак гривні
Знак гривні