Статті
«Прайс» чиновника. Платити доводиться практично за все.
Найбільш незвичні приводи, під якими корумповані чиновники заробляють гроші на бюрократичній машині.
Гідра корупції протягла свої ядучі щупальці далеко поза межі нашої уяви. У третій частині «хабарницького» дослідження Єдиного реєстру судових рішень ми розповімо не тільки про екзотичні приводи, за які чиновники беруть гроші, а й мабуть уперше оприлюднимо реальні, зафіксовані судами, прайси на низку «послуг», про «платність» яких у пристойному товаристві личить говорити лише пошепки.
Хабарі вишуковували: Олексій Набожняк, Людмила Кушнір, Аліна Сугоняко, Тетяна Шпайхер. Графіка: Надя Кельм
Матеріал підготований в рамках спецпроекту анатомія хабара
(Світлина клікабельна)
Цього разу Єдиний реєстр судових рішень подарував нам кілька яскравих прикладів, що могли б стати чудовою ілюстрацією до деяких фрагментів сьогоднішнього інформаційного потоку.
Здається, у цій скарбниці злочинної діяльності знайдеться віддзеркалення будь-якої людської вади. Візьмемо до прикладу, новини про «караванського» стрілка і його конфлікт із охоронцями супермаркету.
Не беремося виправдовувати сторони, але ось картинка, яка чудово доповнює і балансує наявну інформацію.
У 2011 році охоронець у столичному гіпермаркеті «Метро» вимагав 5 тисяч гривень у покупця, що поцупив (!) флешок на 800 грн, за нерозголошення інформації. Охоронець відбувся легким переляком – справу закрили, його віддали на поруки трудовому колективу.
Або ось друга картинка. Як ілюстрація до численних нових про благодатний дощ іпотечних програм від уряду. У 2010 році, у Києві чиновники місцевого офісу Державної іпотечної установи просили
10% «відкату» за право надання молодіжного житлового кредиту одній із сімей, що стояли на черзі. Усього – 300 тисяч гривень (нажаль цю справу за номером 1-49/2010 наразі неможливо знайти на сайті реєстру – можливо, це результати «зачистки» перед стартом кампанії з «покращення» житлових умов українців).
Ще ілюстрація до відносно недавнього затримання Володимира Галицького – голови Державної служби зайнятості. Звідки в нього мільйони в сейфах і дорогі іномарки у доньки в Монте-Карло, стає зрозуміло із кейсу у Кіровограді.
Місцеві клерки служби зайнятості вимагали у підприємців 265 тис. грн. – це 20% відшкодування, яке держава виділила молодим бізнесменам для початку власної справи. Тут, до речі, разом здивуймося і нахабству чиновників – і щедрості Фонду зайнятості, який, збираючи кошти на допомогу з безробіття з кожного з нас, раптом видає безкоштовну допомогу на такому рівні, що можна було б протягом півроку забезпечувати допомогою кільксот безробітних.
Євро-2012 і вибори чудово проілюструють справи із Києва та Сумщини. У першому випадку виявилось, що міська влада так опікується проведенням в Україні чемпіонату і дозвіллям кого-небудь іще крім себе самих, що аж вимагала 500$ з підприємця, який хотів розмістити у сезон на Трухановому острові … базу для водних мотоциклів.
За другим прикладом кожен причетний може оцінити, як змінилися розцінки за участь у виборах: на Сумщині голові ДВК за «правильний» перерахунок голосів за Януковича давали 1,5 тис. грн.