1939-1945: НЕПИСАНА ІСТОРІЯ. Звернення до колег-журналістів: розкажіть, як ваша родина пережила Другу Світову

Друга світова війна залишила слід у кожній українській родині - і як правило, розповіді людей, котрі пережили цю війну, разюче відрізняються від офіційної версії, яку нам спускають "згори".

Уже зараз зрозуміло, що 65–ту річницю війни наша країна відзначатиме так само, як і за радянських часів: пишними парадами та іншим офіціозом. Модель святкування ми запозичили з Росії.

Чиновницькі пафос і показуха віддають більше шани радянській владі, а не людям. В цій ритуальній моделі немає місця конкретним людям, які воювали та вижили у тих трагічних подіях. Але у цій версії є фактичне возвеличення тогочасних тоталітарних вождів.

Можна зрозуміти нинішнє російське керівництво. Воно зацікавлене саме у такому помпезному відзначенні Перемоги й ігноруванні доль простих людей. Адже міф про «перемогу радянського народу над німецько-фашистськими загарбниками» - це основа ідеології нинішньої Росії.

Більше російській владі пишатися немає чим, і вона сподівається, що міф про "Велику Вітчизняну" зробить її більш легітимною.

Ми звертаємося до наших колег-журналістів — давайте почнемо писати власну історію Другої світової. У кожного з нас предки були втягнені в ті події, в кожній українській родині є сімейні перекази про 1939-1945 роки.

Як правило, учасники війни (хоч би з якого боку вони воювали) й досі не хочуть розповідати подробиці подій. Правду про війну іноді довіряли лише найближчим родичам.

Iз кожним роком безпосередніх учасників війни стає все менше. Ми закликаємо журналістів усіх українських ЗМІ напередодні відзначення ювілею Перемоги публікувати сімейні розповіді і перекази про те, як батьки, діди і прадіди кожного з нас пережили цю війну, як вони воювали і перемагали.

Якщо до цього приєднаються і читачі, теж буде непогано.

Учасники проекту:

TEXTY.org.ua

Проект відкритий для приєднання.

Про те, як святкувати 9 травня, читайте тут