Майбутнє євро під загрозою через непомірні соціальні витрати уряду Греції

"Чому я, як робітник, маю платити за помилки політиків?" - запитує він, дізнавшись про наміри уряду скоротити його заробітну платню і пенсію. "Робітник не може бути козлом відпущення. Тому ми повинні захищати себе".

За словами пана Даміанідіса, він та інші бюджетники вийшли на вулицю задля того, щоб новому уряду країни не вистачило сміливості для зменшення заробітної плати та пенсійних виплат, які становлять 50 відсотків бюджету.

За останнє десятиліття, Греція повною мірою скористалися сильною і стабільною європейською валютою. Але тепер, якщо її уряд не зможе переконати інвесторів викупути 53 мільярди євро свого державного боргу, можливо, їй доведеться шукати порятунку від Євросоюзу чи від Міжнародного валютного фонду; або чекати гіршого – дефолту.

Ставки високі не тільки для Греції, а й для всієї зони євро, де зусилля з формування єдиної економічної ідентичності знаходяться під загрозою в результаті фінансової кризи.

Минулого тижня паніка поширилася на Португалію та Іспанію, а вартість їх страхування від дефолту виросла до рекордного рівня, оскільки інвестори переконані, що, як і Греція, уряди цих країн не зможуть приборкати роздуті бюджети.

"Небезпека зараження є реальною", - говорить Скотт Тіль, голова BlackRock, європейської фірми з управління активами в Лондоні. "Увага інвесторів тепер зосереджена на таких країнах, як Іспанія та Португалія, де фінансове становище є ненадійним. На даний момент загроза ще не торкнулася Італії, враховуючи відносну стабільність її економіки”.

Європейська валюта, яка стала однією з найсильніших валют світу з моменту її запровадження, в цьому році вже втратила 5 відсотків по відношенню до американського долара.

Падіння євро почало набирати швидкість, коли статистична служба Європейської комісії показала, що Греція надала неправдиві дані для розрахунку її бюджетного дефіциту. (В кінці минулого року, Греція вразила інвесторів повідомленням, що її дефіцит складатиме 12,7 відсотка валового внутрішнього продукту, а не 3,7 відсотка, як прогнозувалося раніше).

Проблеми Греції, і ті, що нависли над її сусідами, оголили небезпеки різнородних фінансових та політичних стратегій у єврозоні, що фактично поставило під сумнів великий європейський експеримент об’єднання 16 різнорідних країн у єдиний валютний союз.

"У нас є централізована монетарна політика, але ми дозволяємо бюджетам і заробітній платі рухатися в різних напрямках," - каже Пауль де Грауве, економіст з Брюсселю, який консультує президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу. "Без політичного союзу, у довгостроковій перспективі зона євро може не витримати".

Дійсно, в той час як економіки таких локомотивів ЄС, як Франція та Німеччина демонструють ознаки економічного підйому, Греція, Португалія, Ірландія та Іспанія лише починають входити у рецесію.

Іспанія, найбільша з периферійних економік, минулого тижня оголосила, що кількість її безробітних досягла чотирьох мільйонів – найбільшої кількості в історії - і попередила, що дефіцит країни може бути більшим, ніж вважалося раніше.

Оскільки у цих країнах зростання сповільнюється і підвищується заборгованістю, стипендії, соціальне страхування і пенсії опиняються під все більшим тиском.

Сьогодні постає питання - чи може Європейська комісія сказати "ні" таким країнам, як Греція і, в меншій мірі, Іспанії та Португалії? І як самі ці країни переживуть політичні наслідки економічної кризи?

"Люди розглядають політику добробуту, як невід’ємне право", - каже Джорді Галі, екоономіст, який очолює Центр досліджень міжнародної економіки в Барселоні. "Якщо іспанський уряд зупинить сплату стипендій для студентів, або вчинить щось подібне, ситуація перетвориться на велике повстання".

Щоб уникнути такої можливості – і щоб заспокоїти паніку на ринках - Європейська Комісія може врятувати однин або декілька урядів. Але криза у Греції, Іспанії або Португалії не може бути вирішена так само легко, як у випадку з Дубаї, коли Об'єднані Арабські Емірати просто підписали багатомільярдний чек: Європейська Хартія відкрито це забороняє.

„Навіть якщо це положення буде скасовано, значна частина фінансового тягаря, - а він буде величезним - впаде на Німеччину, найбагатшого члена Союзу”, - каже Деніел Грос, який очолює Центр європейських політичних досліджень у Брюсселі. "Саме тому було б простіше звернутися до МВФ".

Проте випадок і почуття пана Даміанідіса, простого вчителя показують, як важко буде урядам Португалії, Іспанії чи Італії переконати своїх громадян прийняти скорочення соціальних виплат, як зажадав цього Брюссель, а разом із ним, інвестори.

Подібно до багатьох робітників державного сектору Греції пан Даміанідіс призвичаївся до становища середнього классу, 34 роки працюючи на державу. Його рахунки сплачені, він може дозволити собі поїхати на два тижні у відпустку і його дочка навчається у приватній школі.

Його статус захищений Конституцією, а заробітна плата працівників державного сектору подвоїлася за останнє десятиліття. Значна частка цього підвищення трималась на привілеях, які уряд хоче скоротити. Привілеї, визнає він з усмішкою, не мають нічого спільного з його кваліфікацією як вчителя школи. "За роки, коли робітники страйкували, уряд не рідко ішов на поступки", - каже він.

Протягом десятиліть, як консервативні так і соціалістичні уряди Греції вдовольняли вимоги профспілок і державний сектор отримував вищу заробітну платню і додаткові робочі місця.

У 2009 році, після страйку фермерів їм було виплачено 400 мільйонів євро - в цьому році вони страйкують знову, перекривши кордон Греції з Болгарією. Протест докерів був вдоволеий великою виплатою від уряду в листопаді. Податківці країни також почали страйк у минулий четвер, хоча потреба в їхніх послугах зараз більше, ніж будь-коли.

Страйк в Греції перетворився на національний вид спорту. Минулого місяця в країні профспілка повій вийшла на вулиці, протестуючи проти неліцензійної конкуренції з боку російських і східноєвропейських іммігрантів.

З поступками і виплатами, бюджет країни роздувся до небачених розмірів. У парламенті, наприклад, кількість адміністративного персоналу зросла з 700 до 1500 працівників протягом останніх кількох років, хоча кількість членів парламенту залишається незмінною. За даними міністерства фінансів, тільки в минулому році 29000 службовців держсектору були найняті, щоб замінити 14000, які вийшли на пенсію.

"Цьому немає кінця", - каже Стефанос Манос, колишній міністр економіки і послідовний критик теперішньої економічної політики Греції. "Найм і повязані із цим витрати є повнівстю неконтрольованими".

Назріло питання, чи зможе Георгіос Папандреу, новий прем'єр-міністр, який протягом всього життя був соціалістом, вирватися з цього „миротворчого” циклу. Від цього буде залежати його успіх як реформатора, не кажучи вже про шанс для Греції приборкати державні витрати і скороти дефіцит бюджету до 3 відсотків від ВВП до 2012 року.

Папандреу, батько і дід якого також були прем'єр-міністрами, зайняв посаду прем’єра в кінці минулого року. З тих пір він неоднозначно висловлювався про політику жорстокої економії.

Він і його міністр фінансів Джордж Папаконстантіну, закликали до такої жертви, як заморожування заробітної плати у державному секторі, зростання цін на бензин, скорочення привілеїв для працівників держсектору та полювання на тих, хто ухиляється від сплати податків.

Але інші його кроки свідчили про зворотнє. Незабаром після виборів минулого року він підписав указ про „виплати солідарності” в розмірі 1,6 мільярдів грецьким сім’ям з низьким рівнем доходу. Він обіцяв, що візьме до міністерства енергетики країни 2000 нових працівників. Його уряд також схвалив надання позичальникам 12-місячного пільгового періоду, щоб оплатити прострочені борги та іпотеку.

Різні політики Папандреу, можуть бути результатом наявності різнобічного кола радників.

Він шукав порад як від Джозефа Стігліца, економіста, який критично відгукується про політику Міжнародного валютного фонду, яка вимагає різкого скорочення витрат, так і від Гарі Кона, президента Goldman Sachs.

Кон позиціонує свою фірму як основного продавця грецького боргу – ця роль полягає у тому, щоб переконати інвесторів, що Греція спроможеться на посилення заходів із скорочення бюджетних витрат – те, що критикує Стігліц.

Минулого місяця, сидячи у своєму офісі в Афінах, Папаконстантіну відкидав варіанти фінансових вливань і банкрутства стверджуючи, що тільки лівоцентристська, правляча Соціалістична партія зможе досягти угоди з профспілками Греції.

"Ми не просимо сліпої віри, нам просто потрібно кілька місяців", - каже він тепер. Зараз Папаконстантіну збирається здійснити поїздку до Сполучених Штатів та Азії, з метою переконати інвесторів за межами Європи купити грецькі заборгованості. Він також визнав, що недооцінка дефіциту бюджету стала величезним ударом по авторитету країни.

Тім Аллен, представник Євростат, статистичного агентства Європейського Союзу, каже, що з боку інших країн немає аналогічних неточностей. Проте, у результаті цієї плутанини Євростат планує ревізію даних інших членів Європейського союзу.

Після цього катастрофічного провалу, три основних рейтингових агентства знизили шанси на ліквідацію заборгованості Греції.

Критики кажуть, що ці установи мали б передбачати проблеми, а не реагувати на них. "Вони були позаду у всіх без виключення випадках: вони проспали Enron, WorldCom й іпотечний борг", - каже Джонатан Теппер, експерт лондонської фірми Variant Perception. Рейтингові агенції захищають себе, кажучи, що протягом останнього десятиліття, Греція була оцінена нижче всіх інших членів зони євро.

Уряд Греції, тим часом, робить сміливі обіцянки скоротити витрати, але більше одного мільйона державних службовців можуть не схвалити те, що держава більше не може виконувати свої зобов'язання перед ними.

Після склянки обіднього бренді з колегами, під час організаційного засідання, Панайотіс Вавугіос, 80-річний голова потужної 200-тисячної спілки пенсіонерів – колишніх службовців, був не в настрої для компромісу.

"Не робітники повинні бути звинувачені у цьому, а банкіри і великий капітал", - говорить Вавугіос. "Ми вийдіемо на вулиці".

валюта інозмі фінанси греція економіка світ криза євро