Битва за Прорізну. Постріли, вибите скло і знесений паркан
Навіть якщо це будівництво буде припинено (на що ми дуже сподіваємося), люди ще довго не зможуть тут гуляти. Потрібно буде зарити котлован, а оскільки рани на землі затягуються не відразу, треба, щоб пройшов час. Словом, сквер на Прорізній ми вже частково втратили.
Старий Київ захищав: Антон ЗІКОРА
Фото: ЗСК
А почалося все як завжди. Спочатку у скверику на розі Прорізної і Пушкінської - це неподалік Хрещатика, фактично за 100 метрів від міськдержадміністрації - в кінці січня виріс паркан.
Казали, що реконструюватимуть давно не працюючий водограй. Але місцеві жителі з'ясували, що тут готується будівництво ресторану, для якого був викопано двадцятиметровий котлован.
Відомих активістів ініціативи "Збережи старий Київ" (ЗСК) Ігоря Луценка і Машу Лебедєву, які першими виступили проти знищення скверу, атакували міцні хлопці, захисники забудовника. Дівчині навіть довелося знімати побої.
Однак противникам будівництва вдалося частково розламати паркан і принести трофеї під стіни мерії.
Наступного дня паркан відремонтували, після чого відбулося ще кілька сутичок, під час однієї з яких забудовники застосували сльозоточивий газ.
У ході розслідування вдалося з'ясувати, що роботи тут веде ТОВ "Парус", якому мерія видала цю землю ще декілька років тому. Разом iз тим на паркані з'явився напис про те, що замовник цих робіт - Київводоканал.
Правда, незабаром прокуратура Києва опротестувала рішення Київради про передачу в оренду ТОВ "Парус" земельної ділянки площею 0,11 га на вул. Прорізній, 3-5. А ВАТ «АК «Київводоканал» заявив, що не має ніякого відношення до того, що відбувається.
Тим часом тривала боротьба активістів із парканом.
13 лютого на місце приїхала група депутатів, яка пообіцяла зупинити будівництво, тим більше паркан був майже повалений. 14 лютого о 14.30 повинен мав відбутися останній і рішучий бій за сквер - так планували захисники старого Києва.
Небайдужі громадяни стали стікатися до місця з самого ранку. Вже до обіду вони - без будь-яких вказівок, самі, підкорюючись внутрішньому руху душі - остаточно зруйнували паркан і почали закопувати яму.
Як потім повідомлять деякі ЗМІ, зупинив будівельні роботи Віталій Кличко і народний депутат від НУНС Кирило Куликов. Це не зовсім так.
Кличко там взагалі не було видно, а Куликов ходив з поважним виглядом людини, яка тут все розрулила. Він говорив, що не треба засипати котлован лопатами, завтра приїде п'ять КАМАЗів - вони все зроблять.
Народний депутат всіх називав на «ти» і взагалі розмовляв, як негативні персонажі статей з порталу ZaUA.org:
- Ну, ти, чьо там капаіш, тебе ж в міліцію заберуть, - заявив він одному активісту.
Народний депутат навіть не уявляв, кому він це говорить і чим при цьому ризикує.
Справа в тому, що невисоким активістом з лопатою і простеньким рюкзачком був не хто інший, як Олександр Кравчук, людина, з якою нічого не міг зробити цілий райвідділ міліції, про що ми детально писали.
Після того як паркан був повалений, активісти вирішили підійти до автобуса «Богдан», що стояв на вулиці Пушкінській. Там перебувала група людей-працівників КП «Благоустрій", в яких активісти впізнали тих, хто сприяв незаконному будівництву.
Кореспонденту ZaUA.org було цікаво подивитися цим молодикам в очі.
Щойно ми підійшли до автобуса (номерний знак АА 0878 АА), він тихенько поїхав зі схилу на Пушкінській до перехрестя з Прорізної. Кілька активістів вперлися в нього руками спереду і, ковзаючи, з'їжджалися по бруківці.
Це було досить небезпечне заняття: один необережний рух - і ти під автобусом.
Так продовжувалося доти, доки один із активістів легким, елегантним рухом руки не вибив бокове скло. Автобус одразу ж зупинився, а водій по-новому почав дивитися на активістів - і більше на газ не тиснув.
У цей час у салоні «Богдана» пролунав постріл, пішов дим. Мабуть, хтось із «благоустрійців» застосував зброю. Чим і в кого стріляли, ніхто так і не зрозумів.
Кажуть, мов, це зробив водій, бо злякався активістів: вибити рукою бокове скло «Богдана» звичайна людина не може.
Я стояв зовсім поряд, але зброї не побачив. Так чи інакше все це дозволило загнати автобус на тротуар. Щоправда, його пасажири до громадськості так і не вийшли.
Для того щоб дізнатися, хто стріляв, у салон заходили міліціонери та один політичний діяч, який чомусь різко перейнявся проблемами Києва. Але теж нічого не дізналися.
Так закінчився черговий етап боротьби за Прорізну. Наступного дня сюди дійсно почали приїжджати КАМАЗи і під прикриттям місцевих мешканців скидати в котлован землю, незважаючи на спротив забудовників.
Начебто будівництво зупинено, хоча - хтозна. Вони можуть відновити все в будь-який час. Будьте пильні, злочинний капітал не зупиниться не перед чим!
