Винничина – сахарный Донбасс Украины! Про що говорять зі сцени біля ЦВК
Звичайно, небажання Юлії Тимошенко визнавати свою поразку на виборах трохи дратує, але нема лиха без добра. Біля ЦВК вже чотири дні поспіль вирують мітинги «на захист демократії і вибору українського народу». І це дуже смішні збори, на яких можна з задоволенням послухати виступи зі "сцени Синього Майдану" і збагатити товстий блокнот під назвою «Перли».
Виступи агітаторів слухав: Антон ЗІКОРА
Наприклад, у середу виступала жінка, так схожа на Парасковію Королюк, що, як би не значок із символікою Партії регіонів, то можна було б подумати, що це вона і є.
Біло-блакитна баба Параска почала з вірша, відомого ще з 2007-го року, коли внаслідок розпуску Ющенком парламенту в Україні з'явився феномен масового майдан-арбайтерства:
«Не нужен нам берег турецкий
И Африка нам не нужна,
А нужен нам парень донецкий,
Которым гордится страна».
«Он нам сделает стабильные цены, не так, как эти цены, которые нам уже надоели. Он нам даст счастливую жизнь», - висловила впевненість жінка.
На мітингу в основному виступали активісти Партії регіонів з місць.
«Всем спасибо! Спасибо мне, спасибо вам!» - вітаючи з перемогою Януковича, сказав енергійний хлопець з Київщини, керівник однієї з молодіжних організацій.
Правда, чомусь більшість виступаючих були немолодими жінками, причому стилістика їхніх промов до болю нагадувала Людмилу Янукович зразка 2004 року.
«Ви не можете нічого зробити, ви не можете даже (саме так – А.З.) змінити колір своєї коси з білої на чорну», - сказала одна з цих жінок Юлії Тимошенко.
Інша запропонувала привітати «нашего Президента Виктора Федоровича Януковича с рождением третьего внука».
А ще: «Давайте поздравим нашего народного депутата Леночку Лукаш с рождением девочки… Мы гордимся нашими народными депутатами: Анной Герман, Еленой Бондаренко (названо ще кілька жіночих прізвищ – А. З.) ну, и, конечно, Нестором Шуфричем...
Ну, и немного о грустном. Давайте почтим здесь память Евгения Петровича Кушнарева».
І під кінець: «Премьер-министр, забирай свою раскладушку и пошла вон из Кабмина».
Інша «людмила янукович» сказала, що Янукович «принял Закон о первом рабочем месте и помог молодежи». Ще одна активістка просила запам'ятати цей день, 7 лютого, про який ми будемо розповідати нашим дітям, онукам та правнукам.
«Но есть другие, хитрые, алчные люди. Они не дают выбрать нашего Президента. Именно они выгоняют нас сегодня на улицу в холодную погоду. Но нам не страшны ни непогода, ни свиной грипп, который был придуман».
Ким був придуманий грип, - промовець не уточнила, хоча й так, здається, зрозуміло.
А ось молода луганчанка, активістка Світлана Лубко пишалася своїм містом:
«Луганск всегда с Украиной. Он дал 98% за Януковича. Янукович – это собирательный образ нашего украинского мужчины. Высокий, справедливый, красивый»…
"Вы – позор женского рода, самая худшая хозяйка в Украине", - це вже, зрозуміло, адресованe Юлії Тимошенко.
«Хочу побажати Віктору Федоровичу перемоги, яка от-от засвітиться на наших моніторах», - делікатно говорила представниця міста Малина Житомирської області.
Втім, деякі чоловіки-регіонали не відставали від своїх бойових подруг.
«Вона говорила, що Вона – Україна. Ні, вона не Україна. Україна – це ми… Обіцянки-цяцянки. Нічого не зроблено», - сказав про Тимошенко один виступаючий.
Інший, який приїхав з Вінниці, взагалі зламав мозок таким перлом: «Я - представитель сахарного Донбасса Украины, вернее, того, что от его осталось после пятилетки бездарной власти».
Третій висловив впевненість, що все буде добре: «Потому что с нами Бог, потому что с нами наша родная Партия регионов. Хвала вам, побратимы! Слава Украине!»
Четвертий почав виступи с таких слів: «Поздравляю вас, господа победители, господа сокрушители оранжевой чумы!»
У цей час «панове переможці, нищителі помаранчевої чуми» курили, пили пиво в переході на станції метро «Печерська» і плювали під себе. Але це вже із зовсім іншої статті.
