Статті

В

Від ЖЕКу до ОСББ: як мешканці готують будинок до нової зими

Співвласники 17-поверхівки на Русанівці, яка торік 37 днів жила без тепла, створили ОСББ. Будинок тепер у їхніх руках, але тепловий пункт поки що ні.

Минулої зими 17-поверхівка на Русанівці 37 днів жила без тепла, світла й води після російського удару по ТЕЦ-5. У травні Texty.org.ua відтворили ці дні за повідомленнями в будинковому чаті (проєкт «Ті, хто пережив зиму»). Тепер у будинку є ОСББ. Напередодні холодів ми зібрали в зумі його голову, активістів і читачів, щоб спитати, з чим будинок входить у нову зиму. Розмова почалася одночасно з повітряною тривогою.

Зустріч вела заступниця головного редактора Texty.org.ua Інна Гадзинська. Говорили голова ОСББ Ліза Северіна, активістка Юлія Марусенко та редактор Texty.org.ua Сергій Шевчук, який сам живе в цьому будинку. Коротка відповідь така: новостворене ОСББ дало мешканцям контроль над будинком, але не над тим, від чого залежить тепло.

Ніщо так не мотивує до самоорганізації, як відсутність електроенергії. Переживши важку зиму без світла та опалення, власники квартир створили ОСББ. Попередня спроба 10 років тому провалилася
Ніщо так не мотивує до самоорганізації, як відсутність електроенергії. Переживши важку зиму без світла та опалення, власники квартир створили ОСББ. Попередня спроба 10 років тому провалилася

«Навіщо я тоді вийшла»

Ініціативна група будинку утворилася випадково. Юлія Марусенко одного дня піднялася на технічний поверх з’ясувати, що з опаленням. «Я досі думаю, навіщо я тоді вийшла», — каже вона. Згодом зібралося з десяток людей. Лізу, яка збирала гроші, прозвали «Нацбанком». Збиралися у двох наметах пункту обігріву, які назвали штабом.

Ідилії не було. «У чаті ми дуже багато сварилися із сусідами. Нам дорікали, що ми чогось не зробили», — згадує Юлія. Але водночас люди побачили, що сусіди можуть купити, привезти й полагодити швидше за ЖЕК. «Ми нікого не чекали», — пояснює вона.

До появи ОСББ Ліза Северіна готувалася заздалегідь: ходила на зустрічі голів ОСББ Дніпровського району та семінари, збирала контакти власників квартир у будинку. Попередня спроба створити ОСББ 10 років тому зупинилася на зборі підписів, згадує Сергій Шевчук. Цього разу актив за місяць агітації поговорив із власниками майже всіх 384 квартир. Тим, хто виїхав за кордон, надсилали іменний бланк, який можна підписати онлайн. Головний страх, що борги перед керуючою компанією перейдуть до ОСББ, за словами голови, виявився міфом.

Перша серйозна перепона з’явилася ще до зборів. Бюро технічної інвентаризації відмовилося безплатно надати дані, необхідні для створення ОСББ, хоча, за словами Северіної, за законом мало це зробити. «Вони хотіли, щоб ми заплатили. У нас грошей не було», — каже вона. Через це процес загальмував. Зрештою виручила попередня ініціативна група: у неї збереглися дані, які БТІ видало ще 2016 року.

Паралельно Северіна перевела будинковий чат із Вайберу в Телеграм. Додавала людей лише після того, як вони вказували квартиру й статус: власник, орендар чи родич. Так склалася таблиця контактів. В екстрених ситуаціях вона як знахідка: якщо, наприклад, у квартирі прорвало, номер власника є під рукою.

«Вони довірилися не якимось невідомим людям. Вони знають, із яких ми квартир, знають, що ми також живемо в цьому будинку», — каже Северіна.

«Накрили дірку шифером»

На папері ОСББ існує з 1 вересня цього року. Та майже весь вересень пішов на перемовини з керуючою компанією про передачу будинку. Вони тривають досі за участю юристів. Багатьох документів у компанії немає. В акті передачі неправильно вказали кількість квартир: на десять менше. Чекати повного пакета правління не стало — тоді, каже Ліза Северіна, будинок не прийняли б ніколи.

Доступ до всіх поверхів ОСББ отримало лише в жовтні. На те, щоб перевірити зв’язку ключів і замінити частину замків, пішов місяць. «Це не те, про що можна прозвітувати. Ну що, я пройшлася по замках. Класний звіт», — іронізує голова.

Обхід із новими підрядчиками показав, у якому стані будинок. Дах капітально ремонтували два роки тому, гарантія 10 років, але він уже протікає. Скористатися гарантією ОСББ не може: керуюча компанія ще не переуступила договір. А якщо ОСББ полагодить щось саме, гарантія згорить. «Ми заручники», — каже Северіна.

Вони просто накрили дірку шифером і сказали, що відремонтували

Каналізаційні труби на нижньому технічному поверсі треба міняти повністю. «Вони просто накрили дірку шифером і сказали, що відремонтували», — розповідає Юлія Марусенко про один із давніх ремонтів. Каналізацію відклали на наступний рік.

Новий підрядчик узяв на обслуговування три пасажирські ліфти. Вантажні, які не працюють, брати відмовився. Будинок уже в міській програмі модернізації ліфтів, і шанси на їх ремонт, за словами голови, високі. Для 17 поверхів із вузькими крутими сходами ліфт — це доступ до квартири.

Чужий тепловий пункт

Найбільша проблема лежить поза межами ОСББ. Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) будинку перебуває на балансі Київтеплоенерго. Чому так склалося, у правлінні не знають. ОСББ не має від нього навіть ключів.

Насоси в ІТП працюють від електромережі. Немає світла — немає циркуляції, і в мороз стояки можуть замерзнути й порватися, як минулої зими. Тоді генератор поставив ЖЕК, а заправляли його мешканці. «Я працювала вдома. Сусіди пишуть: зупинився генератор. Я спускаюся, беру каністру, сама заправляю. Так не має бути», — згадує Юлія Марусенко. Дизель відтоді теж значно подорожчав.

Спускаюся, беру каністру, сама заправляю. Так не має бути

ОСББ офіційно попросило Київтеплоенерго надати генератор для насосів і обслуговувати його. Управителька Олена Пономарьова зверталася до депутатів Київради і чиновників райдержадміністрації. Відповіді на час розмови не було. Мешканці готові чергувати й дозаправляти генератор. «Але це зона відповідальності саме Київтеплоенерго», — наголошує Ліза Северіна.

Проблеми виникають і тоді, коли світло є. За словами голови, тиск від ТЕЦ нижчий, ніж раніше, і штатний насос не дотискає теплоносій до верхніх поверхів. Батареї там ледь теплі. Керуюча компанія письмово запевнила, що розморожені торік стояки першого під’їзду відремонтовано. Але перевірити це можна лише під тиском у сезон. «Ми, як детективи, ходимо в кожну квартиру із сантехніком і дивимося на батареї», — каже Северіна.

Якщо генератора не буде, а світло зникне в мороз, ОСББ доведеться робити важкий вибір: зливати воду зі стояків і лишати людей без опалення або наражати будинок на нові прориви.

Сергій Шевчук нагадав про ще один момент: тарифи на тепло для Київтеплоенерго збиткові, тож хто платитиме за генератори й пальне? Ліза Северіна це розуміє, але відповідь «низькі тарифи, тому нічого не робитимемо» її не влаштовує. Вона вважає, що це має вирішувати місто в межах окремої програми.

З водою в будинку теж проблема на горизонті: насос підкачки морально застарілий, під’єднати його до генератора чи батареї не можна.

«Хто б мене найняв»

У правлінні шестеро людей, у ревізійній комісії троє. Усі працюють безплатно, гроші отримує лише наймана управителька. Активних мешканців, які вийдуть на суботник, 25–30. Серед них є орендарі: взимку вони теж міняли запобіжники й носили каністри.

Ресурс активу — різні професії. У правлінні є людина, яка знається на роботі енергокомпаній, є технарі. Одна з активісток — програмістка. Вона створила будинковий телеграм-бот, через який мешканці подають звернення, а правління розсилає оголошення.

Відверто деструктивних сусідів, каже Северіна, немає. Є важкі — ті, хто вважає, що їм усі винні. Через кілька днів після старту один мешканець зажадав фінансовий звіт, план на пів року і резюме членів правління. «Ми вас найняли», — чує голова. І відповідає: «Боже, хто б мене найняв? Бо грошей я не отримую».

Найважчий контингент віком 45–60 років

Сергій Шевчук бачить за цими проблемами процес зміни соціального світогляду: частина старших мешканців досі сприймає квартиру як отриману, а не власну. Ліза Северіна зі свого досвіду каже, що вік не головне: найлегше їй якраз із найстаршими. 95-річна сусідка виїхала на цю зиму до родичів, але телефонує спитати, чи є опалення, чи привезли генератор і чи треба за щось заплатити. Найважчий контингент віком 45–60 років.

«Без спільної роботи не буде нічого»

ОСББ повноцінно працює трохи більш як місяць, і Сергій Шевчук застерігає від поспішних висновків: в іншому київському ОСББ, про яке писали Texty.org.ua (читайте тут), за перший рік досягненням стала куплена лопата. А в нас дещо вже є. ОСББ саме подалося на програму «СвітлоДім» і отримало підтвердження — близько 300 тис. грн.

За ці гроші хочуть купити інвертор із батареєю для накопичення електроенергії, щоб хоч на годину ввечері запускати ліфт. Підрядчики звітують безпосередньо правлінню, і їх можна змінити.

«У нас є хоч якийсь горизонт планування. Ми знаємо, що це в наших руках, а не просто чекаємо й думаємо, подала нас керуюча компанія на програму чи не подала», — каже Ліза Северіна.

Гарантувати тепло в будинку правління не може: якщо не працюватиме ТЕЦ, генератор стратегічно не допоможе. Тому мешканцям прямо кажуть готуватися й самостійно. Юлія Марусенко радить почати з простого: «Ідіть знайомтеся із сусідами. Без спільної роботи не буде нічого».

Розмову повністю дивіться тут.

дискусія жкг київ осбб самоорганізація суспільство