Статті

К

Касирка, оператор Нової пошти, вчителька. Як я шукала роботу щоб заробляти 15 тис.

Чому вирішила покинути школу? Тому що вчителі втомлені й роздратовані — учні хамлять, не вилазять на уроках зі своїх смартфонів. Адміністрація вимагає безкінечних «звітів», «статистики», «підсумків», розслідувань булінгу, щоденних фотографій шкільних обідів на «конкурс порцій» та генерування недолугих ШІ-картинок для батьківських чатів — «Алгоритм дій у тривогу», де на картинці летить кумедний літачок, а не смерть на наші голови. І повна зарплатна ставка в школі — 13 тис. грн. А я працюю на півставки.

Відділення «Нової пошти»
Відділення «Нової пошти»

За освітою я філолог. Навчалася й працювала в Києві. Потім була фінансова криза 2008 року, декретна відпустка. Вирішила перебратися ближче до родичів на Захід України. Тут спокійніше й легше доглядати дітей. Останні два роки працюю соціальним педагогом.

Минулої весни мене накрив суцільний відчай. Колеги по роботі дружно чекали свята 31 травня — кінця навчального року. По місту були перші прильоти. Мережею ширилися новини про приїзд в Україну мігрантів-індусів (як розповсюджувався цей тотальний фейк читайте тут).

«Якщо хтось може їхати в Україну на заробітки, то чому б і мені не спробувати змінити роботу», — подумала я.

Касирка. Перший досвід

На сайті Robota знайшла вакансію оператора-касира в магазині мережі «Сімі» — невеликих маркетів, популярних у Західній України. Їхня особливість, що в залі є столики зі стільцями, де можна перекусити.

Стажувала мене 20-річна Вікторія, студентка. Показала, як маркувати продукти в холодильнику, як мити кавомат, як витирати столи. Навчилася користуватися грилем й мити його кожну годину. Ще треба клієнтам пропонувати численні акції та знижки. Основна ж моя функція полягала у складанні й приготування хот-догів.

— Вікторія, де лежать кавові стаканчики?

— У шафі.

— А скільки їх ставити на місце?

— Побільше, щоб не було голо!

Такими були наші щохвилинні діалоги. Вікторію у цьому районі знають усі. Молода, симпатична вітається з дітьми, які йдуть зі школи.

Але виявилося, що діти не лише квіти життя, а й купа роботи. Під час шкільних перерв вони біжать перекусити в маркет — готувати десятки хот-догів прямо таки важко… Тому вечірні зміни, коли школярі вже вдома, вважаються легшими.

Покупці в магазині «Сімі»
Покупці в магазині «Сімі»

Позначилася й інша проблема. Треба продавати цигарки, а я тільки кинула палити. У мене страх повернутися до цієї дорогої залежності. А ще — назви марок цигарок і дизайн пачок за 10 років повністю змінилися. Я не орієнтуюся. Люди дратуються та ще й обурюються, що ціни на сигарети ростуть.

Ось прийшла покупчиня напідпитку, яка просить дати їй вино й шоколадку. Скаржиться російською, що вони приїжджі, нічого тут не знають.

— Яку шоколадку? — запитую.

— Яку моя дочка любить.

Вікторія показує мені знак: мовчи. Дає дамі чималу й недешеву шоколадку. Вона задоволена йде.

Не вступай у суперечки на мовному чи національному ґрунті

Клієнт завжди правий, пояснює Віка. Не вступай у суперечки на мовному чи національному ґрунті. Це дещо тригернуло.

Так минули кілька днів. Дорогою додому я розмірковувала.

  1. Касир мусить багато всього робити.
  2. Комунікувати з людьми це добре, але графік… В умовах писали з 15.00 до 23.00. Насправді, треба прийти о 14.45, а додому я потрапляю аж о 24.00 в комендантську. Після того, як клієнти розходяться, касир має ще відправити у вайбер фотозвіт, помити кавомашину, завантажити багато документів у комп’ютерну програму.

Чесно, була не готова, що приходитиму додому о півночі. В мене діти. Тож наступного дня написала ейчару, що не працюватиму касиркою. Підсумок — 0 грн заробітку, бо я ж тільки стажистка. Однак думка знайти підзаробіток міцно поселилася в моїй голові.

Уже ввечері в супермаркеті «Траш» поговорили з менеджером Дмитром. «Набиратиму людей у липні», — сказав він. От і добре.

«Епіцентр». Друга спроба

Але ще в червні знайшла на сайті вакансію у відділі видачі замовлень гіпермаркету «Епіцентр». Це неподалік дому. Стажування обіцяли від чотирьох днів з 14.00 до 18.00.

У перший день менеджер Христина запросила мене пообідати. Я розповіла про школу, дітей, свій досвід стажування в «Сімі» й попросила гнучкий графік. Вона з розумінням кивнула. Сказала приходила наступного дня.

Я ретельно перевіряла товари, документи, взаємодіяла з іншими відділами. Цінується непохитна зосередженість, щоб уникнути неточності в обліку.

Працівників їздять улітку до Польщі збирати ягоди

Як з'ясувалося, робочий день тут триває 10 годин. Зарплата 11 тис. грн, не розженешся. Тож працівників їздять улітку до Польщі збирати ягоди. На місце одного з них я й претендувала.

Поки розмірковувала, вакансію закрили молодшою. Підсумок 0 грн заробітку. Нагадуванням про невдалу мамину спробу дітям дісталися смачні епіцентрівські булочки, а я знову полізла на сайт шукати роботу.

Мрія. Нова пошта

Моя надія вже не аж так міцніла, коли в кінці червня зателефонували з «Нової пошти»! У розмові з ейчаром сказала, що готова піти зі школи й працювати в них. Він запросив на співбесіду у вантажне відділення.

Обіцяли 90 грн за годину, відтак 900 грн щодня. Щомісяця не менше 22 зміни. Початок роботи — середина липня.

Була певна, що знайду себе в цій великій компанії. Мене підтримувала подруга й діти — їх підтримка важлива, адже вони погодувалися, що мами влітку зовсім не буде вдома, ми не поїдемо у відпустку.

Відділення «Нової пошти»
Відділення «Нової пошти»

За два тижні о восьмій ранку велосипедом поїхала на роботу. Півдня інструктажу й ознайомлення. О 13.30 я поглядала на годинник, шлунок просив їсти, а обідня перерви тут не передбачена. Тут все не так, як у «Епіцентрі», де є кухня для персоналу! Повноцінно вийти поїсти немає куди.

Робота дуже важка. Доводиться підіймати 30-кілограмові посилки, швидко і чітко обслуговувати клієнтів, і ще й складати тести для отримання доступу до клієнтської бази.

У «Новій пошті» я працювала навіть у неділю. Одного разу керівник відділення вивів мене на вулицю й розповів про помилки.

«Ось дивися: ручна обробка, — каже. — Ти знову не пробила її. Ось тут мала бути вказана коробка. Ти читала книги технологій?»

«Ні, не встигла. Вдома треба прибирати, а вихідних зовсім нема», — чесно відповіла.

Магазин мережі «Сімі». Приготування хот-догів — одне з завдань касирів
Магазин мережі «Сімі». Приготування хот-догів — одне з завдань касирів

Так минув місяць. У другій половині серпня мене поставили працювати п’ять днів поспіль. Відмовитися не наважилася. «Нова робота, яку я хочу», — мотивувала себе.

Тоді ж росіяни почали обстрілювати склади НП. Клієнти дзвонили на гарячу лінію, скаржилися на затримки відправлень, сварилися. Я так замоталася, що не змогла поїхати в Івано-Франківськ забрати сина з табору — 11-річна дитина приїхала додому сама.

Насправді, я просила відпустити мене.

«Ви що, залишите напарницю саму?» — запитав мене шеф Влад.

Він говорив зі мною на «ви», бо я вчителька, а його тітка теж учителює. Через два тижні Влад сам звільнився й «залишив напарницю одну». Роботи стало ще більше.

Саме тоді я почала замислюватися про те, наскільки моє уявлення про фізичну працю відповідає реальності.

Усе частіше порівнювала себе із сестрою, яка живе в Києві, із подругами, які там працюють за професією.

«Чи вони дурніші за мене? Певно, мудріші. Тримаються за своїх дітей і чоловіка, бережуть домашній затишок», — думала я.

Чому мені досі не заплатили?

А паралельно залишалося питання: чому мені досі не заплатили? У цьому місяці мала отримати 14 тис. грн. А ще — як їздитиму на роботу велосипедом в осінні дощі й зимою?

Здрастуй, школо

Моє уявлення про прийнятну зарплату теж змінилося. Ще недавно я називала 15 тис. грн достатньою сумою, заради якої була готова змінити роботу. Тепер, на тлі зростання цін, цього замало.

Пошук роботи, який починався як спроба вийти за межі школи, зрештою повернув мене до того самого питання: скільки коштує моя праця і що саме роботодавець бачить у людині, яка приходить до нього.

Отримала відповіді на запитання, яких раніше собі не ставила

Наближалося 1 вересня. За літо я отримала новий досвід, новий рядок у резюме й кілька відповідей на запитання, яких раніше собі не ставила. Але остаточної відповіді на головне питання — залишатися в школі чи шукати інше місце, поки не маю.

P.S. Редакція охоче надасть слово роботодавцям, які готові чесно поговорити на тему низьких зарплат і чи влаштовує їх плинність кадрів — коли люди приходять на роботу, й одразу йдуть.

епіцентр нова пошта працевлаштування робота умови праці школа