Статті

І

Із самокатом на 12-й поверх. Головні тренди життя під час знеструмлень у Києві цього року

Підсумки відкритого опитування читачів Texty.org.ua. Ми проаналізували відповіді 170 мешканців столиці. У Києві перебої зі світлом, водою й теплом не завжди збігаються. У квартирі може бути світло, але з крана не тече вода або не працює ліфт. Електрика може ненадовго повернутися, а потім зникнути на 12 годин чи й довше. У таких умовах складно спланувати навіть прання чи вечерю.

У період із 6 до 12 листопада Texty.org.ua провели опитування серед своїх читачів й отримали 170 відповідей. Ми запитали, як часто зникає світло, чи є вода й тепло та що змінилося після минулої зими. Розповідаємо про результати.

Відсутність світла й умовні графіки

У двох третин опитаних киян найдовше безперервне знеструмлення за останній тиждень тривало понад 12 годин. Кожен четвертий мешканець залишався без світла на 20 годин чи довше. У таких умовах повсякденні справи доводиться підлаштовувати під короткі проміжки з електрикою.

«Перебої зі світлом і водою змушують скорочувати робочий час та/або змінювати графік. Іноді не спиш по чотири години вночі, щоб зловити світло, попрати, помити посуд, сходити в душ і все зарядити, встигнути набрати воду, коли дають», — написав учасник опитування.

«Родзинкою» цього року стала умовність графіків вимкнень. 57% опитаних сказали, що світло вмикають або вимикають невчасно. Ще 12% відповіли, що графіка немає. У чверті опитаних знеструмлення переважно збігалися з розкладом.

Проблема з графіками насправді складніше, ніж може здатися на перший погляд. Це справді психологічно та й фізично вимотує. Якщо у вас немає резервного живлення, ви змушені завжди користуватися сходами, а не ліфтом, тому що він може будь-якої миті зупинитися; не можна без ризику зупинки поставити пратися білизну чи в духовку їжу. Умовні графіки разом із тривогами — це такі собі вбивці будь-яких щоденних планів.

«Дуже бісить повна відсутність інформації від ДТЕК, графіки не збігаються з реальністю, планувати майже неможливо», — написав учасник опитування.

«У нашому будинку ще є проблема, коли повинні дати світло за графіком, а воно є тільки в шаховому режимі!!! Це пів будинку зі світлом, а решта ні, чекаємо, поки світло буде!! Чекати доводиться аж добу і більше!! І ніхто нічого не робить!! Дзвонимо в усі інстанції, марно!! Так живемо», — написав інший учасник опитування, мешканець Оболоні.

Чому ж ця проблема стала такою нагальною саме цього року? Річ у тім, що тепер удари завдаються щодня, якщо не щогодини, вони точніші, росіяни почали бити і по дрібніших цілях в енергосистемі, ніж торік. Прогнозувати відновлення і розподіляти електроенергію в таких умовах важче.

У ДТЕК пояснюють, що світло може не повернутися в зазначену годину через екстрені відключення або місцеву аварію. Коли дається команда терміново зменшити навантаження на енергосистему, графік тимчасово перестає діяти. Якщо ж аварія сталася в місцевій мережі, графік ніби залишається, але час повернення світла в конкретному будинку залежить від ремонту.

Водночас у місті мала б бути розроблена якась система, яка давала б змогу зменшити стрес і полегшити умови проживання для людей, які надовго залишилися без світла.

Ще з минулого року зрозуміло, що коли люди живуть кілька днів без електрики, їм справді конче потрібна чітка адресна допомога. Насамперед вони мають розуміти, що їх чують, що для подолання кризової ситуації робиться все можливе.

«Водна криза»

«Жити без води важче, ніж без світла та інтернету», — написав один із опитаних у своєму коментарі. І це справді так.

Цього року проблеми зачепили не лише електрику. Певно, одним із найнеприємніших сюрпризів стали проблеми з водою.

44% опитаних киян повідомили, що холодна вода іноді зникає навіть тоді, коли у квартирі є світло. 12% сказали, що холодна вода зникає разом зі світлом. В анкеті можна було обрати обидві відповіді.

«Пишу цей коментар на 13-му поверсі, не маючи зараз ні холодної, ні гарячої води вже другу добу. Навіть у періоди появи електрики, якої не буває по 20+ годин, вода часто не з’являється».

Про перебої з гарячою водою повідомили 29% опитаних киян. Серед тих, хто зіткнувся з перебоями, кожен третій мав власний бойлер або котел. Звісно, для безперебійної роботи котла потрібна наявність електроенергії та самої води. Загалом понад половина опитаних містян отримує гарячу воду з власного бойлера або котла.

Павербанки наше все

Павербанки мають вісім із десяти опитаних киян, зарядні станції — майже дві третини. Шестеро з десяти мають обидва пристрої. Від них найчастіше заряджають телефони й живлять роутери та ноутбуки. Холодильники підключають рідше — 41% опитаних.

Саме на холодильнику добре видно різницю між типами куплених акумуляторів. Серед власників зарядних станцій його живлять 29% опитаних. Серед тих, хто має акумулятор з інвертором або систему з автоматичним перемиканням, — 85%.

Для освітлення сім із десяти опитаних користуються акумуляторними або USB-лампами. Свічки теж залишаються в ужитку. Їх згадали 38 людей, але тільки двоє назвало своїм єдиним джерелом світла під час знеструмлень.

Тепло твого дому

Texty.org.ua почали опитування, коли в Києві саме запускали опалення, і збирали відповіді близько двох тижнів. За цей час у частині будинків батареї могли потеплішати вже після того, як мешканці заповнили анкету.

У понад половини опитаних мешканців квартир батареї були холодними або ледь теплими навіть за наявності електрики. На окреме запитання про опалення 46 мешканців квартир відповіли, що його в них ще не було.

Ми також запитали, що відбувається з батареями, коли світла немає. 36 людей сказали, що батареї поступово холонуть. 42 відповіли, що залишаються теплими. Ще 26 повідомили, що ситуація щоразу різна, а 15 не змогли її оцінити.

Ліфт також важливий

Ще одна справді велика проблема — ліфти. Вона не нова, це все відбувалося і торік, і позаторік. Біда в тому, що частина ліфтів не працює не лише тоді, коли немає електрики, а й коли вона є.

Приблизно дві третини опитаних повідомили, що під час знеструмлень ліфти в будинках зупиняються. Майже чверть сказала про поломки навіть за наявності світла. А 14 людей відповіли, що після повернення електрики ліфт довго не запускається.

Більшість тих, хто живе на 10-му поверсі чи вище в будинках зі спільним резервним живленням, сказали, що ліфт працює навіть під час знеструмлень (31 опитаний із 35). У будинках без такого резерву 12 із 13 опитаних відповіли, що ліфт зупиняється.

Для літніх людей і тих, кому важко ходити, зупинка ліфта означає, що вони не зможуть вийти з дому. Для інших це щоденні підйоми з покупками, дитячими візками або навіть самокатами.

«Дуже складно про щось домовитися в нашому будинку, вже другий рік у загальному чаті порушують питання про інвертори хоча б для ліфтів, але все марно. Якщо вдома є зарядна станція (у мене на 1600 W) і спеціальний павербанк для роутера, а також газова плитка і бойлер, можна більш-менш комфортно переживати відключення до 12 годин, але без ліфтів дуже складно. Я живу на 12-му поверсі. Метро не працює, і я вимушений їздити на роботу на 20-кілограмовому самокаті. Щодня спускаю його сходами вниз і піднімаю нагору», — написав учасник опитування.

(Не)мішленівська кухня

Приготування їжі в сьогоднішніх умовах — серйозний квест. Звісно, наявність газу та відповідно газової плити в таких умовах — це дуже серйозний плюс. На них, коли немає електрики, готує майже половина опитаних.

Доля тих, хто не має газу, набагато сумніша. Приблизно третина користується туристичним пальником або примусом, 22% — термосом або термопосудом. У цьому питанні можна було обрати кілька варіантів.

І найцікавіше: 44% також купують готову їжу. Це другий за поширеністю варіант після газової плити. Саме готова їжа стає дедалі більшим трендом виживання в столиці.

Понад третина готує заздалегідь, коли є світло.

Бідні багаті будинки

Про спільні для всього будинку акумулятори чи генератори повідомив приблизно кожен третій опитаний мешканець квартири (57 зі 165).

І хоча в опитуванні не було питання, якого року ваш будинок, схоже, у новобудовах спільне резервне живлення трапляється частіше. Новобудови зазвичай вищі за старі будинки. Цим можна пояснити, чому про спільний резерв заявили 35 із 49 опитаних, які живуть на 10-му поверсі чи вище, і лише 22 зі 116 мешканців 1–9-го поверхів.

«Будинок добре підготовлений: є інвертор із великою кількістю батарей, СЕС, генератор. Ліфти, насоси, освітлення на поверхах заживлене. У квартирі інвертор та акумулятор», — розповідає учасник опитування.

«Будинок перейшов від ганебного ЖЕКу до ОСББ, і завдяки цьому ми маємо генератор, робочі ліфти під час відключень, воду на 19-му поверсі та адекватну комунікацію».

У старих п’яти- і дев’ятиповерхівках зібрати гроші на спільний генератор чи акумулятори може бути складно, особливо якщо частина мешканців похилого віку і живе на невелику пенсію. Хоча, звісно, є ті, хто намагається «рухати» тему спільного резервного живлення і в старому житловому фонді.

«У нас дев’ятиповерхівка на п’ять парадних 1974 року. Вода й опалення від міста. Тому неможливо забезпечити воду й ліфти резервним живленням. Та й мешканці <...> тільки в будинковому чаті розмовляють».

«Після минулої зими ми створили ініціативну групу і намагаємося коштом мешканців придбати і встановити резервну систему живлення принаймні на подачу холодної води. Якщо вдасться, то, можливо, у майбутньому зробимо також на опалення або ліфт. Поки що проєкт на стадії закупівлі обладнання. <...> Звісно, мешканцям ОСББ легше. Але в нас пів будинку хворі, старі люди, тому ОСББ нам не світить», — написав ще один учасник опитування.

«У підʼїзді багато старих людей. Їм найважче. <...> Не знаю, що робити. А в селі у родичів ще важче з електрикою».

Що змінилося з минулої зими

«Торік унаслідок масових локальних аварій не було світла чотири доби, самотужки знайшли майстра, який вирішив проблеми в будинку. ЖЕК і ДТЕК натомість нічого не вдіяли», — написав учасник опитування.

Здається, торік це була типова картина. Що тут змінилося?

Опитування показало цікаву картину: найшвидше адаптуються маленькі одиниці — квартири. Трохи гірше будинкові спільноти. Ще гірше, на думку учасників опитування, готувалася до зими міська влада.

Майже половина опитаних мешканців квартир на запитання, що зробили в їхньому будинку після минулої зими, відповіла просто: нічого. Троє з десяти повідомили, що в будинку встановили резервне живлення або посилили наявне. Ремонт вікон і дверей у спільних приміщеннях та утеплення труб чи приміщень згадували значно рідше.

Дії влади із забезпечення Києва електрикою, водою і теплом дві третини опитаних оцінили погано. Задовільну оцінку дали 27 людей, добру — лише 5 зі 170. Ще 26 не змогли оцінити. В анкеті це було одне запитання про дії влади загалом.

Texty.org.ua цього разу вирішили не розділяти міську й президентську вертикаль (РДА) влади в Києві. Як ми писали раніше в нашій статті про відсутність мобільних укриттів, робота цих гілок влади в місті дуже взаємопов’язана, і пошук крайнього часто призводить до переведення стрілок між цими двома гілками.

блекаут вода енергетична криза київ світло суспільство тепло хід війни цивільне життя