Статті
Мобільні укриття в Києві: чому місто два роки не може їх побудувати
У 2025-му Київ згадав про мобільні укриття лише восени: гроші виділили, тендери запустили, але до кінця року нічого встановити не встигли. У 2026-му тема майже на рік зникла з міських пріоритетів і знову повернулася в жовтні. Ми розібралися, як працює ця система, хто в ній ухвалює рішення і чому пріоритети міста то з’являються, то зникають.
Про мобільні укриття чи радше їхню відсутність у Києві сказано багато. Справді, схоже на нонсенс: чому в українській столиці, яка з перших днів великої війни перебуває під ударами ворога, на п’ятий рік так нічого й не збудовано?
Тоді як рішення закупити такі укриття прийняли ще у 2025 році. І навіть виділили на це кошти. Але щось знову не зрослося. Саме це «щось» і стало темою нашого матеріалу: що саме знову й знову не дає місту всі ці роки відповідати на виклики, які постійно зростають.
Дві вертикалі
Коли говорять про проблеми української столиці, зазвичай згадують дві владні вертикалі, тобто сумнозвісне київське двовладдя. Але насправді ситуація ще заплутаніша, ніж здається на перший погляд.
Нагадаємо, у Києві поряд з умовно міською вертикаллю існує й умовно президентська. До міської вертикалі можна зарахувати мера (нині цю посаду обіймає Віталій Кличко), Київраду (найбільші фракції «Європейська Солідарність» та «Удар» Кличка), КМДА зі структурними підрозділами, зокрема Департаментом муніципальної безпеки та Київаудитом. Київрада ухвалює бюджетні рішення, КМДА організовує їх виконання, а Київаудит перевіряє закупівлі й тендерну документацію.
Рада оборони Києва — колегіальний орган приблизно з трьома десятками членів, який спільно очолюють мер Києва і начальник Київської міської військової адміністрації. До неї входять представники міської влади, військових, поліції, ДСНС та інших силових структур.
Районні державні адміністрації та їхні управління будівництва належать до президентської вертикалі: голів РДА призначає президент за поданням Кабміну, а районні управління працюють у структурі цих адміністрацій. Президент також призначає начальника КМВА.
Плюс, звісно, різні державні й приватні підрядчики та виробники — власне, безпосередні виконавці міських проєктів.
Тепер цікаво поглянути, як уся ця складна державно-міська машина намагалася забезпечити містян мобільними укриттями і що з того вийшло чи радше не вийшло.
За два з половиною місяці до кінця року
9 жовтня 2025-го, лише за 83 дні до кінця року, Київрада з міської вертикалі затвердила бюджетне фінансування для закупівлі мобільних укриттів у районах. Згідно з Бюджетним кодексом бюджетний рік закінчується 31 грудня. Після цього бюджетні призначення втрачають чинність. Щоб продовжити закупівлі наступного року, потрібно закласти до його бюджету відповідні видатки.
Причому закупівлі мали відбуватися вже за новими правилами. Ще 1 серпня набрав чинності новий державний стандарт (ДСТУ), що визначав, якими мають бути первинні мобільні укриття і як перевіряти їхню відповідність вимогам. А 10 жовтня, наступного дня після бюджетного рішення Київради, Рада оборони Києва визначила пріоритетні місця, умови розміщення та технічні вимоги до укриттів.
У міській вертикалі саме пізньою появою нових правил тепер пояснюють, чому практичні рішення щодо мобільних укриттів з’явилися тільки восени. У відповіді на наш запит Департамент муніципальної безпеки КМДА звертає увагу, що новий стандарт запрацював лише 1 серпня, а форма акта, необхідного для огляду та взяття мобільного укриття на облік, з’явилася 14 жовтня. До цього, стверджують у департаменті, «були відсутні належні правові підстави» для закупівлі мобільних укриттів. Тобто позиція міської влади така: раніше повноцінно запустити закупівлі заважало те, що держава ще не завершила нормативне оформлення самого механізму.
Але це пояснення КМДА не дає повної відповіді, чому все почалося так пізно. Ще з вересня 2024 року урядові правила прямо передбачали завчасне придбання мобільних укриттів, які відповідали б технічному регламенту засобів цивільного захисту. Найбільша прогалина була в тому, як уже встановлене укриття оглянути, взяти на облік і включити до фонду захисних споруд. Тож держава справді запізнилася з повним оформленням правил, але це навряд чи пояснює весь втрачений час. Визначати місця, готувати документи, вивчати ринок і планувати майбутні закупівлі місто могло й раніше.
Що ж до закупівлі укриттів за новими правилами, то тут виявилася інша проблема. Кілька РДА повідомило Texty.org.ua, що під час підготовки закупівель виробники не могли надати документи, які підтверджували б відповідність укриттів новому ДСТУ. Щоб отримати такі документи, вони мали пройти процедуру оцінки відповідності, зокрема підтвердити випробуваннями стійкість конструкцій до ударної хвилі та уламків.
Усе це потребувало часу, якого й так лишалося обмаль, але ще понад місяць пішов на внутрішні бюджетні та організаційні процедури. Тільки наприкінці листопада райони почали масово виходити на тендери.
І тут втрутився Київаудит — департамент КМДА, який перевіряє міські закупівлі, шукає в них порушення і ризики для бюджету.
І тут втрутився Київаудит
Аудитори знайшли в тендерній документації районів нечіткі технічні характеристики, вимоги з ознаками дискримінації, недоліки в проєктах договорів і завищення очікуваної вартості. Після зауважень документи треба було виправляти, закупівлі скорочувати, оголошувати заново або скасовувати, а до 31 грудня залишалося дедалі менше часу.
У грудні початкові плани посипалися. Десь зменшували кількість укриттів, десь так і не встигли оголосити тендери, десь скасовували закупівлі через строки або повертали кошти в бюджет.
У підсумку формально майже кожен учасник процесу міг прозвітувати про виконану ним частину роботи. Київрада передбачила гроші, Рада оборони визначила вимоги, РДА підготували закупівлі, Київаудит виявив недоліки, Державна система стандартизації встановила нові правила. Але це документи рухалися між відомствами, а укриття ні.
А що у 2026 році?
Після провалу закупівель наприкінці 2025-го логічно було б очікувати, що мобільні укриття просто перенесуть у бюджет наступного року. Але цього не сталося.
У бюджеті на 2026 рік про мобільні укриття забули
Це може здаватися фантастикою, але щодо мобільних укриттів більш ніж на пів року западає дивна мовчанка. Тема ніби просто зникає з міських пріоритетів саме тоді, коли Росія посилює удари по столиці, зокрема реактивними дронами.
І тільки восени система прокидається. Після змін до бюджету 1 жовтня Департамент муніципальної безпеки повідомляє, що в районів залишалося майже 2,96 млрд грн бюджетних призначень на публічні інвестиційні проєкти. Міський голова доручає РДА до 20 жовтня підготувати пропозиції щодо фінансування мобільних укриттів через відповідно зменшення інших бюджетних призначень самих районів.
Тобто у 2025-му мобільні укриття раптом стали пріоритетом, потім майже на рік зникли з практичної бюджетної політики, а восени 2026-го знову повернулися як нагальне завдання.
Хоч як дивно це прозвучить, але й нинішнього року вся помітна активність навколо мобільних укриттів починається саме в жовтні. Деякі традиції, схоже, незмінні. Тепер залишається тільки дивитися, чи не завершиться ця історія, як і в 2025-му, терміновими рішеннями наприкінці року, браком часу та ще одним перенесенням вирішення проблеми на майбутнє.
Чому так сталося?
Результат не досягається, але система побудована так, що кожен учасник може перекласти свої помилки й промахи на протилежну сторону. Мер Києва завжди може показати пальцем на погані РДА й сказати, що йому не дали щось зробити.
Так само можуть зробити й РДА. Або взагалі можна показати пальцем на уряд, який запізно ухвалив свій ДСТУ, чи на виробників, які вчасно не підготувалися. Фактично в місті склалася система, коли проблеми є, але винуватців знайти важко чи радше неможливо.
Проблеми є, але винуватців знайти важко чи радше неможливо
Хоча знову ж таки тут варто повернутися до фігури київського мера та його політичної сили. Саме йому делегували повноваження кияни, і, певно, тому саме на ньому лежить найбільша політична та моральна відповідальність за те, що відбувається в місті.
Тож хочеться побачити від мера конкретні дії й готовність, можливо, навіть стрибнути вище голови заради досягнення результату. Хтось має взяти на себе всю відповідальність, а не безкінечно переводити стрілки на інших. Але, на жаль, поки що такого сміливця в місті Кия немає.