Дрони стають мережею: як Росія збільшує дальність і точність ударів по Україні

Про це йдеться у звіті британської консалтингової компанії Calibre Defence. Texty.org.ua публікують стислий переклад.

Коротко про головне

• Завдяки ширшому використанню mesh-радіозв’язку Росія може вести високоточну розвідку та завдавати надзвичайно точних ударів під дистанційним керуванням у глибину української території приблизно на 150–175 км.
• Зростання цих можливостей свідчить про те, що Росія поступово вдосконалює технології, які використовує у своєму парку БпЛА, наближаючись до технологічного паритету з безпілотними системами НАТО.
• Ефективна дальність БпЛА з mesh-керуванням, імовірно, зростатиме. Росія може переорієнтувати масштабні виробничі потужності з випуску дронів «Герань» на проведення високоефективних ударних кампаній на середніх дистанціях.

За повідомленнями українських військових джерел, росіяни масштабують і систематизують використання mesh-радіозв’язку MIMO для безпілотників літакового типу. Із 2025 року багато російських дронів «Герань», «Гербера», «Орлан», «Ланцет», «Скальпель», Supercam і «Молнія» використовують mesh-модеми для передачі команд і керування, а також відеосигналу.

А відтак збільшуються дальність, стійкість і резервування каналів передачі команд, керування та відеосигналу. Стабільно придушувати зв’язок у mesh-мережах дуже складно, і наразі українські засоби РЕБ не можуть це робити. Ймовірно, саме через складність заглушити РЕБом армії країн НАТО широко використовують mesh-радіостанції MIMO, зокрема американські StreamCaster компанії Silvus Technologies, попри їхню високу вартість.

На практиці використання mesh-радіозв’язку на російських БпЛА означає, що оператори можуть підтримувати стабільний і стійкий зв’язок для керування дронами та отримання відео з них на значно більших відстанях, ніж це було б можливо за інших умов.

Наприклад, російські оператори демонстрували керування в реальному часі дронами типу Shahed («Герань» і «Гербера») в процесі їхнього польоту над містом Дніпром, що розташоване приблизно за 100 км від переднього краю бойових дій.

Це стало можливим завдяки ланцюжкам зв’язку, які формуються за допомогою наземно-повітряних ретрансляторів, розміщених поблизу лінії фронту. Схожу систему утворюють радіовежі вздовж кордону Білорусі з Україною, які росіяни вже використовували для дистанційного керування ударами БпЛА «Герань» і «Гербера» по Києву та північно-західних областях України.

Наземно-повітряні mesh-мережі забезпечують надійну інформаційно-комунікаційну інфраструктуру як для розвідувальних, так і для ударних БпЛА. Її також можна швидко розгорнути в прикордонних районах між державами — членами НАТО та Росією або Білоруссю.

Аналітичний підрозділ KI Insights, що базується в Києві та відстежує зміни в тактиці й технологіях, які Росія застосовує у війні проти України, зібрав і проаналізував дані з онлайн-аукціонів українських майданчиків, де продають трофейне російське обладнання. Ці дані показують, наскільки суттєво росіяни перейшли до використання БпЛА з mesh-керуванням.

Ключові тенденції та чинники розвитку

Росія почала використовувати mesh-модеми після того, як їй обрізали доступ до Starlink. Такі модеми забезпечують наземну альтернативу Starlink, однак mesh-мережі мають кілька обмежень.

Вища вартість. Дешевші термінали Starlink, придатні для використання на БпЛА, коштують трохи більше ніж $400. Натомість вартість китайських mesh-модемів, які використовує Росія, становить від $2000 до $12 000.

Обмежена дальність. У більшості військових mesh-систем ефективність різко зменшується на відстані приблизно 100–200 км і далі. Натомість Starlink здатний забезпечувати передачу команд керування та відеосигналу в реальному часі на значній частині планети. Супутникове угруповання «Рассвет» російського оператора «Бюро 1440» потенційно може розширити зону дистанційного керування російськими БпЛА над Україною. Очікується, що це стане можливим наприкінці 2026 року.

Вища затримка сигналу. Навряд чи mesh-мережі зможуть зрівнятися зі Starlink за здатністю забезпечувати канали зв’язку з низькою затримкою для БпЛА на відстанях від 100 км. Це обмежує можливості російських операторів уражати рухомі цілі.

Попри ці недоліки, парк російських БпЛА, оснащених mesh-модемами, становить нову серйозну загрозу. Використання mesh-мереж фактично збільшує оперативну дальність російських дронів на всіх рівнях застосування. На основі цієї технології вже простежується чотири ключові тенденції.

Mesh-модеми дедалі частіше встановлюють на розвідувальні БпЛА та дрони-ретранслятори. Протягом весни й літа їх масово інтегрували в безпілотники, призначені для розвідки, спостереження, рекогностування та/або ретрансляції сигналу. Це підвищує дальність і якість передачі важливих даних. Різке зменшення кількості трофейних зразків у липні, ймовірно, пояснюється менш інтенсивним застосуванням російських БпЛА «Герань» і «Гербера», а не сповільненням установлення mesh-модемів.

Росія використовує потужніші й дорожчі модеми на ударних БпЛА типу Shahed. Протягом 2026 року на безпілотники цього типу, які випускає ОЕЗ «Алабуга», дедалі частіше встановлювали модеми потужністю понад 20 Вт і вартістю більш ніж $10 000. Імовірно, це роблять для того, щоб підвищити надійність зв’язку і якість відеосигналу на великих відстанях.

Mesh-технології поширюються на тактичні безпілотники меншої дальності. На дронах літакового типу з меншою дальністю польоту дедалі частіше встановлюють малопотужні mesh-модеми на 4–8 Вт. Це свідчить про прагнення Росії впроваджувати mesh-зв’язок на тактичному рівні й об’єднувати більше БпЛА в єдину мережеву архітектуру. Постійне розгортання повітряних ретрансляторів дає змогу нарощувати дальність застосування більших ударних безпілотників.

Зростає кількість дистанційно керованих ударів дронів «Герань» у глиб України. Розширення використання БпЛА з підтримкою mesh-зв’язку збігається з почастішанням зафіксованих випадків дистанційного керування ударами «Гераней» на відстані понад 50 км у глибину оперативного тилу України.

Особливо активно це робить новостворена 50-та окрема бригада безпілотних систем «Варяг», а також бригада безпілотної авіації «ГРОМ “Каскад”» Повітряно-космічних сил Росії.

Дистанційне керування на великих відстанях

За оцінками українських джерел, ланцюг дронів «Герань» чи інших БпЛА, об’єднаних mesh-мережею, потенційно може підтримувати зв’язок і забезпечувати керування операторами в реальному часі на відстані до 150–175 км від найвіддаленішої наземної станції керування mesh-мережею. Це вдвічі перевищує дальність, яку російські mesh-мережі забезпечували у 2025 році.

Однак, як це часто буває з російськими військовими розробками, є підстави вважати, що технології, на яких побудовані ці mesh-мережі, мають іноземне походження. Відомо, що виробники російських БпЛА використовують mesh-системи трьох компаній: Xingkai Technology Co. та Sinosun Technologies Co., Шеньчжень, Китай, а також Ayaks Tekhnologii («Аякс Технології»), Санкт-Петербург, Росія. За повідомленнями в інтернеті, Sinosun може бути оригінальним виробником обладнання (OEM), яке продається під брендом Ayaks.

Фактично Росія й надалі цілковито залежить від китайських mesh-радіостанцій і технологій, хоча не можна виключати, що російські інженери зробили певний внесок у розробку базових протоколів mesh-мереж і форм сигналу.

Mesh-мережі й передача відеосигналу

Ключовий чинник, що обмежує дальність польоту БпЛА з mesh-керуванням, — передача відеосигналу. Якщо якість відео достатня, середній або великий безпілотник може забезпечувати таке саме керування в реальному часі й можливість оперативно змінювати ціль під час польоту, як і невеликий FPV-дрон.

Це дає операторам змогу візуально відстежувати важливі логістичні, промислові та військові об’єкти. Додаткові можливості забезпечують оптико-електронні модулі наведення з комп’ютерним зором, зокрема модуль «Шукач» (Seeker), яким оснащують «Герані».

Ця технологія відіграла важливу роль у російських ударах по українських пасажирських поїздах та автозаправних станціях. Такі атаки ускладнюють логістику на північному сході, сході, у центральних та південних регіонах України. Зокрема, таким чином було виведено з ладу або пошкоджено щонайменше 250 українських АЗС.

Хоча технічно така мережева архітектура дає Росії змогу атакувати важливі цілі в реальному часі, за рівнем розвитку технологія помітно поступається системам НАТО. Наприклад, затримка відеосигналу з «Гераней», які перебувають на відстані 100 км від оператора, становить не менш як 150 мс.

Натомість інженери та фахівці із закупівель у країнах НАТО зазвичай вважають таку затримку неприйнятною: неофіційні рекомендації передбачають затримку до 100–150 мс.

Однак російські підрозділи безпілотних систем допускають значні затримки, оскільки можуть покладатися на системи кінцевого наведення. Крім того, цілі в оперативній глибині (на відстані 20–200 км від лінії фронту) переважно нерухомі. Це об’єкти залізниці, автозаправні станції, інфраструктура радіозв’язку, склади, електростанції та інші промислові й логістичні об’єкти.

Зі збільшенням відстані затримка сигналу зазвичай зростає. Водночас вона залежить і від інших чинників, зокрема від кількості відеопотоків, які одночасно передаються через ланцюг ретрансляторів або mesh-мережу.

Як Росія використовує mesh-мережі

50-та бригада безпілотних систем «Варяг» першою почала активно використовувати mesh-мережі для розвідки та ударів дронами «Герань» і «Гербера» по цілях в оперативній глибині України. Бригада дедалі частіше атакує об’єкти в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській та Чернігівській областях. У майбутньому Росія може поширити цю тактику на інші підрозділи безпілотних систем.

За даними з відкритих джерел, географія ударів «Гераней» під керуванням 50-ї бригади «Варяг» зміщується на північ. Якщо раніше основними напрямками були Запорізька, Дніпропетровська та Донецька області, то тепер дедалі частіше атак зазнають Сумщина, Чернігівщина та Полтавщина.

Керовані операторами «Герані» б’ють по логістичній та економічній інфраструктурі, насамперед по поїздах та автозаправних станціях. Це може свідчити про підготовку до активізації бойових дій на північному напрямку та/або відкриття нового фронту на Сумщині й Чернігівщині.

Вузол у повітрі

«Молнія» — масовий і дешевий безпілотник, який можна втрачати без значних фінансових збитків. Його вартість становить приблизно $800–1200, а конструкція планера максимально спрощена. Однак модифікована «Молнія-2Р» із підтримкою mesh-зв’язку, за оцінками, коштує вже $4000–5000.

Виробник БпЛА Atlant Aero з Таганрога випускає «Молнії» серійно, а сам дрон розрахований на використання як витратна платформа. Водночас застосування цих безпілотників як mesh-ретрансляторів потенційно дає російським військам змогу постійно, просто й відносно дешево підтримувати мережеві вузли в повітрі. Це зменшує потребу у великій кількості дорожчих безпілотників.

Ключова технологічна інновація — бортова мережа передачі даних Ethernet. «Молнія» сама функціонує як IP-мережа: вона може не лише передавати дані з власних сенсорів, а й ретранслювати інформаційні потоки від вузлів mesh-мережі, розміщених за десятки кілометрів.

Така архітектура підвищує розвідувальні можливості «Молнії-2Р» завдяки високій якості відео та потужнішій обробці зображень. Водночас безпілотник перетворюється на відносно дешевий і витратний вузол ширшої мережі, що об’єднує стратегічно важливі IP-пристрої та корисне навантаження.

Mesh-радіостанція слугує мостом між наземними ретрансляційними вежами на окупованій Росією території (наприклад, на південному березі Дніпра в Запорізькій області) та ударними й розвідувальними дронами «Герань», «Гербера», «Ланцет», які летять у глибину українського оперативного тилу.

Як mesh-мережі змінюють російську кампанію ударів дронами

Попри високу вартість, широке застосування mesh-радіостанцій підвищує точність та ефективність ударних безпілотників. Воно також дало змогу Росії по-новому використовувати дрони «Герань-2» і «Гербера» з поршневими двигунами, яких раніше бракувало для інших завдань.

Замість витрачати їх на далекі удари по цілях у глибині територій, де українська ППО регулярно перехоплює 90–95% безпілотників, що робить такі атаки неефективними, Росія тепер може використовувати їх для систематичного виснаження української логістики та економіки.

За своїм задумом це нагадує дії самої України. Такий підхід до використання «Гераней-2» подібний до того, як Україна використовує власні безпілотники для ударів на середніх дистанціях. Серед них важкий дрон FP-2 від Fire Point і легший Hornet від Swift Beat.

Про автора: Етьєн Герц — псевдонім дослідника й аналітика, який працює в Україні та спеціалізується на радіочастотних системах. Його дослідження ґрунтуються на вивченні обладнання в польових умовах, а також на інтерв’ю з українськими військовими та інженерами.

mesh війна технології дрони повітряний терор рф стратегічна адаптація шахеди

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитися свіжий випуск