Статті
Росія перейшла до тактики знищення залізниці в масштабах країни. Інфографіка
За останні кілька місяців росіяни завдали по залізничній інфраструктурі та рухомому складу більш ніж сотню ударів. Розширилася і їх географія. Ворог усе більше б’є не лише по фронтовій логістиці, а по залізничній інфраструктурі в масштабах цілої країни.
Кількість російських ударів по об’єктах Укрзалізниці останнім часом помітно зросла. Якщо в серпні — листопаді 2025 року було зафіксовано 72 повідомлення про атаки на Укрзалізницю, то з грудня 2025-го до середини травня 2026-го вже 127. І це лише інформація з відкритих джерел, у реальності таких випадків може бути ще більше.
Ворог нарощує удари по залізничній системі країни одразу на кількох рівнях. Якщо дивитися на період грудень — травень як на єдину кампанію, то видно, що Росія атакувала саму мережу (залізничну інфраструктуру), рух по ній (поїзди, локомотиви, вагони) і здатність системи відновлюватися (вокзали, залізничні станції та депо).
Залізнична інфраструктура
Російські удари по українській залізниці, як і раніше, зосереджені передусім на інфраструктурі: коліях, енергоживленні, системах сигналізації та зв’язку. Це дуже помітно по цифрах. Удари по коліях, енергоживленню, сигналізації та зв’язку наймасовіші майже в усіх ключових регіонах. Росіяни дедалі більше б’ють по ключових транспортних коридорах. Тобто йдеться вже не просто про дестабілізацію руху, а про спробу системно ускладнити рух найважливішими артеріями між фронтом, тилом та експортною логістикою.
На цій карті й інших, які нижче, ми показуємо лише області, у яких були обстріли Укрзалізниці, бо в новинах детальніші точки прильотів не повідомляються.
Як і раніше, найбільше ударів припадає на Дніпропетровську та Харківську області. Саме ці регіони зараз є основними центрами перерозподілу потоків на південний та східний напрямки воєнних дій. Тому вони перебувають під найбільшим ударом.
Окремо хочеться виділити Дніпропетровщину — саме вона поступово перетворюється на головну ціль для російських ударів по залізничній логістиці. Через цей регіон проходить значна частина військових, промислових і резервних маршрутів. І атаки на залізницю тут — це спроба вдарити не просто по окремій ділянці колії, а по одному з головних розподільних центрів усієї української залізничної системи.
Ще один регіон із найбільшою кількістю ударів по інфраструктурі — Одещина. Ворог намагається завдати максимальної матеріальної шкоди одному з основних транспортних коридорів країни, а також ізолювати південно-західну частину області.
Рухомий склад
Якщо в серпні — листопаді минулого року росіяни завдавали ударів переважно по коліях, сигналізації та енергоживленню, то вже з грудня б’ють частіше по всьому, що рухається: локомотивах, вагонах, електричках і поїздах.
Із грудня 2025-го до середини травня 2026-го, за повідомленнями в медіа, ворог завдав майже пів сотні ударів по рухомому складу. Найяскравіше це видно знову ж таки на Дніпропетровщині: кількість ударів по рухомому складу там зросла до тринадцяти, на Сумщині — до семи, на Харківщині — до п’яти. Тобто мішенню стає вже не лише мережа, а сам механізм перевезень.
Це важлива зміна тактики, бо колію можна відремонтувати доволі швидко, а от втрату локомотивів чи тяги компенсувати значно складніше. Особливо в умовах війни, коли парк техніки й без того працює на межі можливостей. Фактично росіяни почали бити по найбільш дефіцитних елементах системи. І якщо удари по інфраструктурі створюють тимчасові затримки, то удари по рухомому складу поступово зменшують саму пропускну спроможність залізниці. Це вже схоже не на спробу зірвати окреме перевезення, а на поступове виснаження самої здатності Укрзалізниці підтримувати стабільний рух країною.
Вокзали, станції, депо
Удари по вокзалах, станціях і депо менш масові, але значно більш стратегічні. Якщо атаки на інфраструктуру створюють тимчасові проблеми з рухом, то удари по вузлах обслуговування впливають на здатність системи швидко відновлюватися. Особливо це стосується депо — місць ремонту та обслуговування локомотивів і вагонів.
Раніше такі атаки були радше поодинокими, але в останні місяці вони стають частиною більш комплексної кампанії. Складається враження, що Росія поступово переходить від тактики перервати рух до спроб ускладнити роботу всієї залізниці.
Розширення географії ударів
Разом зі зміною типів цілей поступово розширювалася й географія російських атак. Якщо раніше удари по залізниці асоціювалися передусім із прифронтовими регіонами, то згодом під них дедалі частіше стали потрапляти центральні та навіть західні області. Це важливо, бо Росія намагається тиснути не лише на окремі ділянки біля фронту, а на всю мережу Укрзалізниці.
Річ у тім, що українська логістика під час війни постійно перебудовується. Якщо один напрямок пошкоджений, потоки вантажів, техніки чи пасажирських перевезень доводиться швидко переспрямовувати. Важливими стають не лише прифронтові коридори, а й центральні вузли, через які система може обходити проблемні ділянки.
Саме тому удари по центральних областях мають стратегічне значення навіть тоді, коли вони далеко від бойових дій. Що більше навантаження на резервні маршрути, то важче системі підтримувати стабільний рух, усувати пошкодження та швидко компенсувати втрати.
Також показовими є удари по західних регіонах: Волині, Львівщині, Рівненщині. Їх значно менше, ніж на сході чи в центрі країни, але сама поява таких атак свідчить про розширення російської кампанії в глибину тилу. Це спроба обрізати поставки із Заходу і наш експорт туди ж.
Загалом Росія намагається бити не лише по тому, що забезпечує рух зараз, а й по тому, що дає змогу системі адаптуватися після ударів. І саме в цьому ключова логіка нинішніх ворожих ударів. Своєю чергою, українська залізниця і далі перевозить людей і вантажі не тому, що її неможливо пошкодити, а тому, що вона постійно перебудовує маршрути, перекидає локомотиви, змінює логістику та розподіляє навантаження між різними вузлами.
Фактично йдеться про своєрідне змагання між грубою силою руйнування та гнучкістю системи, яка намагається щоразу знаходити нові способи підтримувати рух навіть після чергових ударів.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися