Статті
Гонка в небі. Як змінювалася боротьба за українське небо у 2026 році
2026 рік став справді драматичним через спроби Росії нав’язати своїми безпілотниками тотальну повітряну війну Україні й наші зусилля протидіяти цьому. Texty.org.ua простежили, як упродовж року змінювався розрив між кількістю запущених і знешкоджених безпілотників.
Російське масштабування
Початок року приніс новини про масштабування росіянами виробництва безпілотників. У татарській Алабузі невтомно будували нові корпуси для складання дронів, за рік їхня площа зросла на 340 гектарів. А з КНР надходили компоненти й сировина. Зокрема, на початку року одна з китайських держкомпаній поставила Росії 46 тонн сировини для виробництва вуглецевого волокна, яке використовують у конструкціях дронів.
Українська відповідь
Але в цей час в Україні повним ходом ішло масштабування того, що докорінно змінить картину повітряного бою. У відповідь на російську експансію ми нарощували кількість дронів-перехоплювачів. І випробування, і нормальне бойове хрещення ці дрони пройшли ще торік, але по-справжньому українська оборонна машина запрацювала вже у 2026-му.
За даними української сторони, у березні кількість бойових вильотів дронів-перехоплювачів зросла майже на 55% порівняно з лютим. Уже в травні українські перехоплювачі знищили понад 3,5 тис. ворожих БпЛА різних типів.
На інфографіці бачимо, як у травні зійшлися в двобої дві військові потуги: російська й українська. Були дні, коли кількість ворожих дронів просто зашкалювала. Так, з 11 по 17 травня Росія запустила 2,5 тис. безпілотників. Але частота їх збиття українськими перехоплювачами також велика.
За ким залишилося поле бою, стає зрозуміло з наступних місяців — активність росіян помітно зменшилася.
Динамічна війна
Та ворог уже готував відповідь. Йдеться, звісно, про реактивні дрони. У червні Росія запустила приблизно 350 таких БпЛА, у липні — вже 1500, тобто вчетверо більше.
На інфографіці можна побачити, як починаючи з червня червона лінія, яка показує різницю між запущеними й збитими дронами, стала набрякати. Це означає, що українській стороні вдається збивати менше російських дронів. На жаль, наше військове і політичне керівництво не передбачило такого розвитку подій, і Росія виявилася на крок попереду в технологічній війні (докладніше про це читайте в нашій статті тут). Тепер українським виробникам і військовим треба «дотягнути» щойно винайдені перехоплювачі реактивних дронів, запустити їх у масове виробництво й розгорнути інфраструктуру використання.
Зауважимо, що дрони-перехоплювачі не єдиний засіб, яким збивають реактивні безпілотники. Це роблять також авіація та інша зброя ППО. Крім того, потрібно стримувати атаки звичайних дронів, які останнім часом поновилися.
Нинішня війна надзвичайно динамічна. Приклад із дронами, якими б’ють по тилах, добре це показує, але в інших «доменах» чи секторах війни зміни відбуваються так само швидко. Щойно Україна масштабує засоби проти одного типу загрози, як Росія змінює характеристики дронів і тактику їх застосування. Весняний досвід показує, наскільки важливо передбачати наступний крок ворога, швидко шукати варіанти відповіді й переводити вдалі розробки в масове виробництво та бойове застосування.