Статті
Коли міста більше немає: навіщо військова адміністрація в тилу
Місто окупували росіяни, а його жителі разом із органами влади евакуювалися на підконтрольну Україні територію. Таких прикладів сотні. Держава виділила цього року 5,35 млрд грн на підтримку релокованих громад. «Віртуальні адміністрації», «чиновники далі дерибанять гроші», «шарове бронювання від мобілізації» — такі закиди на їхню адресу звучать у соцмережах. А як насправді працюють переміщені в тил органи влади? Для чого вони? Про це Texty.org.ua говорять із Юрієм Третяком, начальником Мирноградської міської військової адміністрації (МВА).
Мирноград розташований у Покровському районі Донецької області. По прямій до Донецька 40 км. До Дніпра та Запоріжжя 150 км. Перед великою війною тут проживало 55 тис. людей. Працювали шахти великого підприємства «Мирноградвугілля». Також була вугільна збагачувальна фабрика, транспортні й будівельні компанії.
Два роки тому через наближення фронту в Мирнограді оголосили обов’язкову евакуацію сімей із дітьми. Люди роз’їхалися хто куди. Тоді ж почався переїзд держустанов, банків, припинили роботу магазини, лікарні, громадський транспорт. Українські війська відступили з міста навесні 2026 року. Проте за окремі ділянки точаться бої. Точніше сказати, усе місто в зоні активних бойових дій.
Юрій Третяк працює в органах місцевого самоврядування Мирнограда з 2002-го. У 2010 році став депутатом міської ради. Міську військову адміністрацію очолює з квітня 2025-го.
Розпорошена громада
— Юрію Васильовичу, яка головна робота лягає на Мирноградську військову адміністрацію?
Найактуальнішим питанням сьогодні є компенсація людям за знищене нерухоме майно в межах програми «єВідновлення». У нас працює комісія з дистанційного обстеження житла (оцінює ступінь руйнування без виїзду на місце, використовуючи супутникові знімки та інші докази). З інформацією про результати такого обстеження можна ознайомитися на офіційному сайті МВА.
Там є перелік документів та алгоритм дій для того, щоб отримати житловий сертифікат за державною програмою.
Також проводяться державна реєстрація прав на нерухомість, реєстрація місця проживання та оформлення спадщини, видаються різні довідки.
Працює центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). У нього є фізичні пункти прийому громадян у Дніпрі, Одесі, Києві та Умані. Маємо доступ до всіх державних реєстрів, зокрема до архіву Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Разом із Управлінням соціального захисту організовуємо доставку гуманітарної допомоги мирноградцям, забезпечуємо догляд за одинокими людьми похилого віку. Цього року відправляли дітей на оздоровлення на Закарпаття. Працюємо із сім’ями військовослужбовців, багатодітними родинами та людьми з інвалідністю.
Також на базі хабу «З Мирноградом у серці» в Дніпрі працюють комунальна установа «Спорт для всіх» та дитячо-юнацька спортивна школа.
— У якому місті фактично перебуває керівництво адміністрації та служби?
Особисто я в Павлограді Дніпропетровської області. Тут також один із моїх заступників і ще кілька працівників.
Основними осередками для координації та проведення особистих прийомів стали міста Дніпро та Павлоград. Соціальні служби зосереджені здебільшого в Дніпрі. Медичні заклади — у Дніпропетровській, Кіровоградській та Хмельницькій областях. Частина працівників перебуває в Одеській області та Києві, де теж консультують жителів нашої громади.
До речі, наша лікарня успішно працює в селі Оринин Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині й уже конкурує з місцевими медичними закладами. До неї приїжджають по спеціалізовану допомогу, зокрема хірургічну, навіть із сусідніх областей.
Чисельність апарату зменшилася більш ніж удвічі
— Скільки працівників зараз у Мирноградській адміністрації й скільки працювало до евакуації?
До повномасштабного вторгнення виконавчий комітет мав близько 100 штатних працівників. На сьогодні 13. Окремо працюють керівники бюджетних установ і служб, які не входять до структури військової адміністрації. Це ще близько 30 осіб.
Загалом чисельність апарату зменшилася більш ніж удвічі.
— Це вплинуло на ефективність роботи команди?
Суттєво не вплинуло. Частина наших функцій і послуг, які ми надавали раніше, втратила актуальність в умовах релокації.
Перші дні роботи були незвичними: люди опинилися в різних містах, поруч не було всієї команди. Ми певний час звикали. Наради проводили онлайн, потім почали регулярно виїжджати в різні міста на прийоми громадян, перевірку релокованих установ.
Частина працівників працює за змішаним графіком: якийсь час віддалено, а за потреби збираються в одному місці. Зазвичай це Павлоград і Дніпро.
Успішні не звертаються по допомогу
— Скільки мешканців Мирноградської громади зараз на обліку МВА? Чи знаєте ви, де проживає більшість із них?
Найбільше наших мешканців сьогодні в Дніпрі, хоча точну кількість назвати не можу. За статистикою дніпровського хабу «З Мирноградом у серці», там на обліку понад 12 тисяч людей. Це переважно ті, хто потребує соціальної підтримки.
Окремого обліку людей, які успішно облаштувалися на новому місці й не потребують допомоги, ми не вели — вони до нас не зверталися. Але можуть звернутися в будь-який момент.
На Донеччині є громади, мешканці яких централізовано евакуювалися разом із великими підприємствами, на яких працювали. Тоді статистику вести простіше. У Мирнограді такого не було. Найбільше наше державне підприємство «Мирноградвугілля» припинило роботу, коли ворог підійшов до міста.
— Через які канали мешканці найчастіше звертаються до адміністрації?
Попереднього запису на прийом у нас немає. Усі охочі можуть прийти й отримати відповіді на свої запитання в порядку живої черги. Працюємо доти, доки не приймемо останню людину. Останній прийом у Дніпрі тривав дев’ять годин.
Телефонують або пишуть мені особисто — до 150 дзвінків і повідомлень на день
Частина громадян звертається через сайт МВА або офіційну електронну пошту. Щомісяця отримуємо близько двох тисяч таких звернень.
Дехто телефонує або пише мені особисто. Це приблизно до 150 дзвінків і повідомлень на день. Прошу писати мені у WhatsApp, оскільки іншими месенджерами майже не користуюся. Водночас завжди рекомендую звертатися через офіційні канали комунікації. Так питання мешканців вирішуються значно ефективніше, адже фізично опрацювати всі повідомлення на телефоні неможливо.
Зруйноване житло і знімки з космосу
— Кажете, що найчастіше люди звертаються щодо компенсації за зруйноване житло. Скільки таких звернень уже надійшло і скільки житлових сертифікатів видано станом на липень 2026 року?
Ми отримали понад 14 тисяч заяв, а оформлено понад 7,5 тисячі житлових сертифікатів. Загальна сума компенсацій — близько 7,5 мільярда гривень.
Частину звернень не можемо задовольнити через чинні нормативні вимоги. Наприклад, доказова база про характер і ступінь руйнувань житла — космічні знімки, фотографії, відеоматеріали — має бути отримана з офіційних джерел.
Ми використовуємо переважно супутникові знімки Державного космічного агентства України. Однак їхня якість не завжди достатня. Люди самостійно знаходять супутникові знімки значно кращої якості. А ми формально не можемо брати їх як доказ.
Знайшли компромісний механізм — беремо офіційні матеріали плюс надані громадянами й ухвалюємо рішення на сукупності доказів.
Ведемо переговори з представництвом американської супутникової компанії
Зараз ведемо переговори з представництвом американської супутникової компанії. Вона протягом двох місяців може виконати повну зйомку всієї Мирноградської громади з роздільною здатністю 300 мегапікселів (така роздільна здатність удесятеро перевищує можливості камери сучасного смартфона. — Ред.).
— Скільки це коштуватиме бюджету громади?
Менш як 100 тисяч гривень.
— Який бюджет Мирноградської громади у 2026 році й на що спрямовуються основні видатки?
Річний бюджет громади трохи більше ніж 400 мільйонів гривень. Значну частину коштів спрямовуємо на підтримку обороноздатності Донецької області. Лише за останні кілька місяців на ці потреби виділено понад 100 мільйонів.
Витрати на утримання апарату МВА становлять трохи більше ніж 10%. Це не лише працівники військової адміністрації, а й керівники бюджетних установ, посадові особи місцевого самоврядування, прирівняні до державних службовців, інші працівники.
— Які найбільші закупівлі були за останній рік?
Однією з найбільших стала закупівля колісного повноповоротного екскаватора вартістю понад 10 мільйонів гривень. Він сьогодні працює в Донецькій області на облаштуванні протитанкових ровів та інших фортифікацій.
Майбутнє релокованих громад
— Який сценарій роботи МВА розглядаєте, якщо громада ще багато років не зможе повернутися до міста?
Маю особисту думку. Якщо протягом наступних двох років нам вдасться повернути території Донецької області, то ми повернемося до своїх громад і почнемо їх відновлювати — фактично відбудовувати з нуля. Спочатку провести розмінування, розібрати завали. Потім розробити плани розвитку громад. Розумію, що міста, села й селища вже не будуть такими, як до війни.
Якщо ж повернутися не вдасться, хоча я в це не вірю і не хочу вірити, тоді існування релокованих громад ще певний час буде виправданим. Доки люди не інтегруються в інших громадах і не буде вирішено питання майна наших громад. Вони мають існувати й керувати цим майном, доки не відбудеться цивілізований перехід, якщо можна так сказати, у небуття.
— За яких умов нинішня структура релокованої військової адміністрації втратить сенс?
— Якщо війна буде заморожена по лінії фронту на невизначений строк і протягом найближчих одного-двох років ситуація не змінюватиметься.
Але ми вже бачимо позитивні тенденції на фронті.
— Частина суспільства називає релоковані адміністрації «фантомними» і вважає, що вони існують лише для утримання чиновницького апарату. Що ви відповіли б цим людям?
Так можуть говорити люди, які або не розуміють специфіки державної служби й місцевого самоврядування, або розуміють, але свідомо роблять такі провокаційні заяви.
Уявімо, що всі релоковані військові адміністрації ліквідують. Що тоді буде з мешканцями цих громад, які досі не адаптувалися на новому місці? Хто займатиметься майном громад? Йдеться про майно на мільярди гривень. Зараз воно зберігається в інших регіонах.
Евакуйовувалася лікарня, вивозилися її техніка, автопарк, дороге медичне обладнання
— А що саме вдалося евакуювати Мирноградській громаді й де це майно зберігається?
Наприклад, медичне, енергетичне та освітнє обладнання. Воно зберігається переважно в Черкаській та Дніпропетровській областях. Скажімо, евакуйовувалася лікарня, вивозилися її техніка, автопарк, дороге медичне обладнання.
Громади, які нас прийняли, звертаються з проханням надати це майно в користування, і ми погоджуємося. Розуміємо, що вони допомогли нам, тому маємо підтримувати їх.
— Якщо держава запропонує оптимізувати або об’єднати релоковані адміністрації, чи підтримаєте ви таке рішення?
Якщо це буде обґрунтоване рішення, підтримаю. Але об’єднання має відбуватися в такий спосіб, щоб люди від цього не постраждали.
— Що для вас сьогодні Мирноград: місце роботи, адміністративна одиниця чи місто, яке існує лише в пам’яті? Чи не виникає відчуття, що ви керуєте містом, якого фізично вже немає?
Такого відчуття немає. Є відчуття, що я керую містом, яке поки що перебуває у відрядженні.
Для мене це рідне місто, у якому я виріс і став тим, ким є сьогодні. Коли буваю в інших куточках України й зустрічаю мирноградців, мені дуже приємно їх бачити. Просто зупинитися й поговорити. Навіть із тими, кого особисто не знав. А багатьох пам’ятаю в обличчя, адже місто невелике, майже всі знають одне одного.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися