Матеріали автора Олена Єрмоленко

Місто окупували росіяни, а його мешканці разом із органами влади евакуювалися на підконтрольну Україні територію. Таких прикладів сотні. Держава виділила цього року 5,35 млрд грн на підтримку релокованих громад. «Віртуальні адміністрації», «чиновники далі дерибанять гроші», «шарове бронювання від мобілізації» — такі закиди на їхню адресу лунають у соцмережах. А як насправді працюють переміщені в тил органи влади? Для чого вони? Про це Texty.org.ua говорять із Юрієм Третяком, начальником Мирноградської міської військової адміністрації (МВА).

Мільйони українських біженців після втрати рідного дому зіткнулися зі щоденними питаннями: де жити, якщо орендувати квартиру чи будинок надто дорого, а придбати немає за що. Особливо гостро ця проблема постає перед людьми старшого віку, яким значно складніше заробити гроші на нове житло чи навіть отримати кредит. Нині в країні понад 4,6 млн тих, кого називають ВПО (внутрішньо переміщені особи). По-простому це біженці, люди без власного кутка. Понад 1,3 млн із них — пенсіонери, переважно жінки. І більшість осіла в прифронтових Дніпропетровській, Харківській областях та надто неспокійному Києві.

«У тебе є все, що потрібно для роботи, приходь!» — такими й подібними оголошеннями завалений український інтернет. Людей кличуть працювати на підприємствах оборонної галузі. Тисячі вакансій — від монтажників радіоелектроніки до топменеджерів суперсучасних виробництв. Обіцяють бронювання від мобілізації, зарплати від 50 тис. грн, соцпакети й навчання «на місці». Як насправді влаштована ця робота? Що чекає людину за прохідною? І чому одні залишаються в оборонці на роки, а інші звільняються? Відповіді на ці питання Texty.org.ua шукали разом із героями матеріалу.

Тисячі українських громадян стали переселенцями, виїхавши на підконтрольну Україні територію. Але є й ті, хто повернувся згодом назад. Таке рішення здається нелогічним. Проте саме з таких історій складається велика картина війни.

Війна розділила тисячі українських родин. Не всі мають змогу виїхати з окупації. Родичам треба спілкуватися одне з одним. Але Росія переслідує за будь-які контакти з Україною, обмежує інтернет, блокує месенджери. Десятки, а то й сотні тисяч сімей шукають способи передати посилки чи просто почути рідний голос. Як це відбувається, Texty.org.ua розповідають на прикладі трьох історій із життя.