Статті
Сьома спроба реформи. Що таке лікарське самоврядування і чому воно покращить українську медицину
Медицина в Україні може бути якіснішою і сучаснішою — у Верховній Раді чекає другого читання законопроєкт «Про самоврядування у сфері охорони здоров’я». Ідея майбутньої реформи запозичена в країнах Євросоюзу. В Україні за самоврядною моделлю давно працює, наприклад, адвокатська спільнота. Тоді як українські лікарі досі залишаються «кріпаками» медичних закладів, якими їх зробила радянська система, прив’язавши право на професію до робочого місця в лікарні. Розповідаємо, завдяки чому лікарі працюватимуть у кращих умовах, зростатимуть професійно, а пацієнти матимуть гарантовану якість послуг і захищені права.
У європейських країнах самоорганізована лікарська спільнота є драйвером змін у сфері охорони здоров’я, суб’єктом, що визначає стандарти і правила роботи галузі. В Україні таких прав і свобод не мають навіть приватний сектор і лікарські неурядові організації — влада та Міністерство охорони здоров’я не зобов’язані прислухатися до їхньої думки.
Як це працює
Розглянемо приклад Німеччини. Федеративна республіка складається із земель, у кожній із яких медична спільнота має власний орган самоврядування — Палату (земельні палати об’єднані в Німецьку медичну асоціацію). Палата не підпорядкована уряду, але членство в ній обов’язкове для всіх лікарів.
Роль лікарів дуже відповідальна, і природно, що держава хоче регулювати їхню роботу. Однак ані в Німеччині, ані в Україні держава не має достатньо ресурсів і компетенції, щоб вручну контролювати кожного лікаря.
Самоврядування вирішує цю проблему: Палати стежать за дотриманням правил, а держава встановлює рамки: адмініструє фінансові питання, не допускає корупції тощо. До того ж ефективне самоврядування сприяє зростанню якості медичних послуг, бо заохочує медиків підвищувати свою кваліфікацію, обмінюватися досвідом.
Палати встановлюють професійний кодекс лікарів
У Німеччині Палати розробляють рекомендації для уряду, складають навчальні плани безперервної медичної освіти, встановлюють професійний кодекс — етичні засади роботи лікарів.
«Наприклад, чи може лікар консультувати й діагностувати пацієнта по відеозв’язку і якщо так, то за яких умов, — розповідає керівник міжнародного відділу Німецької медичної асоціації Домен Поднар, який співпрацює з українськими інституціями в питаннях реформи.
Позиція німецьких лікарів важлива й тоді, коли розробляються нові закони.
«Лікарі мають дуже тісний зв’язок із пацієнтами, — пояснює Домен Поднар. — Коли ми в Німеччині обговорюємо бюджетні питання або реформи, завжди фокусуємося на потребах пацієнта, у той час як політики можуть хотіти зменшити бюджетні витрати. Ми говоримо не тільки про економічну вигоду, а й про те, що краще для здоров’я людей. Лікар завжди зацікавлений у найкращому лікуванні, тому важливо, щоб медики були за столом переговорів».
Традиція лікарського самоврядування формувалася в Німеччині ще із середньовіччя, коли лікарі об’єднувалися в цехи. В Україні також існували професійні асоціації лікарів, але їх знищила радянська влада, що прагнула тотальної централізації.
Що потрібно Україні
Є різні моделі лікарського самоврядування. У Польщі, Австрії, Чехії, Франції, Італії та Іспанії діє палатна система з обов’язковим членством і високою професійною автономією. У нордичних країнах — державна модель зі значним залученням уряду. Тут членство в організаціях не обов’язкове, а автономія професії обмежена. Є змішані моделі. Наприклад, у Нідерландах лікарські організації сильні, але членство в них добровільне, навчання координують разом із урядом. Модель, ближчу до німецької, обрали балканські країни.
Варто орієнтуватися на найкращий європейський досвід, але врахувати українські реалії
Лікарка й співзасновниця благодійної фундації «Здорові рішення» Вікторія Тимошевська — одна з тих, хто просуває ідею лікарського самоврядування в Україні. Каже, варто орієнтуватися на найкращий європейський досвід, але врахувати українські реалії. Зокрема, вирішити, чи органи самоврядування будуть регіональними (як варіант обласними), чи загальноукраїнськими, чи будуть пов’язані з певними медичними напрямами.
«Використовувати європейські моделі під копірку не можна, адже вони формувались історично в тих контекстах та економічних умовах, у яких розвивалися ці країни, — вважає Вікторія. — Медицина — складна галузь, нею неможливо керувати як будь-якою іншою. Потрібен високий рівень спеціальних знань, якими, по суті, володіють лише лікарі-практики».
Слід зауважити, що в країнах із лікарським самоврядуванням скарги пацієнтів на непрофесійні дії медиків розглядають саме такі організації. Вони роблять це швидше й компетентніше за державу чи суд. Ще одна перевага — робота над помилками: якщо суд зацікавлений лише покарати чи виправдати, то фахові медики з’ясовують, що пішло не так, намагаються не допустити повторення помилки в майбутньому.
Наблизитися до європейських стандартів
Лікарське самоврядування — один із євроінтеграційних кроків України. Законопроєкт№ 10372 про самоврядування в сфері охорони здоров’я Верховна Рада ухвалила за основу влітку 2024 року. Він передбачає створення окремих органів самоврядування для медичних і суміжних професій: Палати лікарів сімейної медицини, Палати лікарів-спеціалістів, Палати стоматологів, Палати медичних сестер і братів, Палати фармацевтів. Членство в цих організаціях має бути обов’язковим.
Українські Палати лікарів сформують етичний кодекс і професійні реєстри медиків. Уряд буде зобов’язаний співпрацювати з ними і враховувати їхню думку, формулюючи правила галузі.
Законопроєкт третій рік лежить у комітетах парламенту
«Це дасть змогу наблизити права і свободи українських медиків до європейських, — аргументував міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Після першого читання законопроєкт відправили на доопрацювання. Третій рік він лежить у комітетах парламенту. Одне з пояснень такої тяганини — бажання груп впливу залишити лікарів залежними від держави. Адже в Україні лікарі досі не мають індивідуальних ліцензій: держава ліцензує медичні заклади, а не фахівців. У такій системі координат демократичні органи самоврядування зайві.
До речі, в Україні було шість спроб запровадити лікарське самоврядування на законодавчому рівні. Усі провалилися.
«За більшістю цих спроб, як і за їхнім провалом, стояли інтереси певних кланів, їхня боротьба за право очолити процес, — вважає Вікторія Тимошевська. — Один із кланів представлений кількома організаціями в регіонах і за кордоном. Вони самі себе назвали прототипом лікарського самоврядування. Хотіли свої осередки вписати в закон як основу для нього. Якби документ ухвалили, ми не змогли б пройти повноцінний демократичний процес, лікарі не голосували б за своїх представників, не було б ніякого незалежного органу».
Країна тільки виграє
Якщо законопроєкт ухвалять, лікарське самоврядування запускатимуть поступово.
«Спочатку створять реєстр лікарів — такий собі аудит системи, — пояснює Вікторія. — Знатимемо, скільки лікарів уже працює в медичних закладах, скільки студентів закінчує медичні виші, хто вже не практикує або на пенсії. Це дасть змогу залучити всіх лікарів до формування органів самоврядування».
Вікторія Тимошевська припускає, що не вся галузь і суспільство відразу побачать ефект від реформи. Та поступово Палати перебиратимуть на себе частину процесів, за які нині відповідає влада. Конфліктні ситуації в галузі вирішуватимуться простішим і прозорішим способом. З’явиться відповідальність лікаря перед лікарською спільнотою.
Не буде таких хвиль негативу, як після ухвалення змін до порядку госпіталізації
«Країна тільки виграє від цих змін, — вважає Вікторія. — Не буде таких хвиль негативу, як після ухвалення змін до порядку госпіталізації (суворі обмеження термінів госпіталізації. — Ред.), коли лікарська спільнота вибухнула тисячею голосів. А могло б бути інакше: обговорення в професійній спільноті, виважене рішення, що враховує позицію лікарів».
«Якщо ви лікар і не можете лікувати пацієнтів так, як вважаєте за потрібне, маєте говорити про це політикам і суспільству, — додає Домен Поднар. — Відповідальність — це можливість змінювати щось на краще».
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися