Статті

Києву треба на позавчора. Як будують підземні школи на прикладі Запоріжжя

«Коли донька в підземній школі, нам спокійніше», — кажуть батьки. У Запоріжжі та районі збудували 23 підземні школи, які працюють навіть під час обстрілів бомбами та балістикою. Тим часом половина учнів у Києві взагалі не ходить до школи, займається дистанційно, тобто не вчиться, бо онлайн-уроки переривають на тривоги. Діти, які відвідують школи, теж вчаться абияк, тому що бігають в укриття.

Texty.org.ua розповідають, як працює підземна школа в Запоріжжі, скільки коштує побудувати її та чи можна зробити це швидко.

Озвучено за допомогою ШІ

Будівництво підземної школи в Космічному районі Запоріжжя

Нині в Запоріжжі та районі під землею навчається 15,4 тис. дітей. Ще п’ять шкіл у процесі будівництва. Це лише початок закопування, бо до війни в Запоріжжі та прилеглих громадах працювало близько 160 комунальних шкіл. Але в Києві немає і цього.

Піонером у будівництві підземних шкіл був Харків. «Чому Харків зміг, а Запоріжжя ні?» — замислився тодішній голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. Місто потерпало від російських атак, тривоги звучали безупинно. До лінії фронту 20 км.

Прикладом підземного будівництва вважається місто Гельсінкі. У холодну війну перед загрозою радянської навали 600-тисячна столиця Фінляндії набудувала підземних приміщень на 900 тис. осіб. У мирні часи там функціонують спортзали, льодові арени, басейни, громадські офіси. А у війну це укриття, робочі місця, лікарні, освітні заклади. Їх визначають як об’єкти подвійного призначення.

Пів року на школу

Перші підземні школи почали будувати в Запоріжжі влітку 2024 року. За основу взяли типовий проєкт протирадіаційного укриття, який спільно розробили ЮНІСЕФ і Міносвіти України.

Школи заглиблені під землю на метри. Бетонна конструкція розрахована на те, щоб максимально тримати удар.

Одна з важливих технологічних особливостей підземного будівництва полягає в безперервній заливці бетонних плит протягом 30 годин. Будівельники працюють на будмайданчиках без вихідних, подеколи цілодобово. На зведення однієї школи йде в середньому пів року.

Андеграунд

Вартість однієї підземної школи — 109–160 млн грн. Остаточна сума залежить від особливостей місцевого ґрунту, площі споруди, кількості навчальних класів, необхідних меблів тощо.

Коридор підземної школи в Космічному районі Запоріжжя

70% коштів надходить із державного бюджету. Фінансування забезпечується програмою Європейського Союзу з підтримки України «Ukraine Facility». Решту 30% виділяють із бюджетів місцевих громад та обласного бюджету.

Крім навчальних класів у школах облаштовані відпочинкова зона, спортивний куточок, інклюзивні простори, медкабінет, буфет, туалети. Закуповують нові меблі, мультимедійні дошки.

У Запоріжжі першу підземну школу відкрили наприкінці 2024-го. Вона побудована поруч із гімназією № 88. Раніше учні навчалися дистанційно. Нині під землею у дві зміни вчиться 557 дітей.

Без вільних кабінетів

У гімназію ми приїхали в будній день зранку. Директорка Людмила Златова розповідає, що перша зміна має шість уроків. Сьомий за потреби проводять онлайн. Для початкових і молодших класів організовані гуртки. Також на території школи розміщені дитсадок і районний центр дитячої творчості.

«У другу зміну навчаються учні 5–11-х класів релокованої гуляйпільської школи (місто Гуляйполе окуповане росіянами. — Ред.). Їх підвозять сюди шкільним автобусом. Ще кілька класів віддали старшим групам місцевого дитячого садочка», — розповідає директорка.

Вихованці дитсадочка в приміщенні підземної школи в Запоріжжі

Кожен метр підземного простору не простоює без діла. Якщо уроки закінчуються, але оголошена повітряна тривога, діти не виходять на поверхню, чекають батьків під землею.

«Але в нас дуже маленькі перерви між тривогами. Відбій і через дві хвилини тривога. Якщо тривога зранку, діти можуть не приходити в школу, навчатися онлайн», — каже Людмила Златова.

У школі є електричне опалення, запас технічної води, ліфт для дітей з інвалідністю. Приміщення підключені до двох міських електропідстанцій. Також є дизельний генератор. Школа жодного разу не залишалася без живлення.

Хвилювалися, що під землею буде важко дихати

«Усі хвилювалися, що під землею буде важко дихати, але вентиляція дуже хороша. Ми замінили фільтри. Чистимо їх або ж замовляємо нові», — ділиться директорка.

Проблема з вентиляцією є в підземній школі № 87 в іншому районі міста. Діти почали навчатися там місяць тому. Одразу скаржилися на брак повітря — поверталися додому з головним болем, слабкістю. Причин може бути кілька, пояснюють у департаменті освіти.

Це і стан фільтрів, і неправильне налаштування температури, і технічний збій: під час переходу з основної лінії живлення на резервну чи генератор вентиляція може дати збій, її треба перезапустити вручну. А поки що систему перевірили, фільтри замінили, моніторять ситуацію.

Що розповідають батьки

Директорка пропонує пройтися школою. Починаємо з харчоблоку.

Щоранку в школу привозять сніданки й обіди. Вони порційні, запаковані в ланч-бокси, їх розігрівають в електричних духових шафах. Сьогодні на обід картопляне пюре, мʼясо, квашена капуста.

Готові обіди привозять у школу в судочках, розігрівають на місці

У першому кабінеті займаються вихованці дитсадочка. У залі є ліжка для денного сну, парти, настільні ігри. Дошкільнята перебувають тут цілий день.

Далі класи для учнів початкової школи. Поруч на диванчику помічаю чоловіка — це батько учня третього класу Михайла. У його сина ДЦП, розповідає чоловік. Дитина тричі на тиждень навчається з класом. Двічі на тиждень зранку їздить на реабілітацію, а потім приїжджає в підземну школу на додаткові заняття.

Краще вчитися під землею, ніж онлайн

«Михайло — комунікабельна дитина, гуляє на вулиці з іншими, вдома не сидить. Краще вчитися під землею, ніж онлайн», — вважає батько.

Надія, мама Софії, розповідає, що її чоловік військовий. Нема на кого лишати доньку вдома для дистанційного навчання. Спочатку Софія відвідувала підземний дитсадок. Тепер ходить у перший клас.

«Коли донька дізналася, що вчитиметься під землею, сказала: “Вау, мама!”. Коли вона тут, нам спокійніше — по місту багато обстрілів», — розповідає Надія.

Тетяна, мама дев’ятикласника Данила, каже, що її син дуже компанійський, для нього важливе спілкування з друзями.

Дистанційно здатні вчитися тільки студенти

«Син хоче йти до 10–11-го класу. Мене це радує, бо коли було навчання онлайн, то він не хотів іти в старші класи. Вдома важко вчитися. Діти постійно на щось відволікаються: то полежав, то на вулицю вийшов. У школі не чути вибухів, ППО. Діти легше матеріал засвоюють. Дистанційно, на мою думку, здатні вчитися тільки студенти», — каже жінка.

Тетяна працює в цій школі вчителькою початкових класів. Розповідає, що діти, які не мали можливості через війну ходити до дитсадочків, зараз вчаться дружити.

«Їм усе цікаво, бо в них такого досвіду не було. Онлайн неможливо зрозуміти, що таке взагалі навчатись у школі», — додає Тетяна.

Ольга Адамівна викладає українську мову. У школі працює понад 30 років

Тільки вікон немає

Гімназія розташована в Космічному районі міста, що найбільше потерпає від російських FPV-дронів. Однак проблем із кадрами тут немає. Майже 40% вчителів — колишні її випускники, 60% батьків також. Разом їм комфортно, пояснює директорка.

Діти, які через війну постійно сиділи вдома, вчаться дружити

Ольга Адамівна понад 30 років викладає в школі українську мову. Згадує, як вона та її колеги ходили дивитися на будівництво підземних приміщень, сумнівалися, чи вони взагалі придатні.

«Потім приходили сюди прибирати, облаштовували все. І навіть забули, що ми під землею. Підземна школа відрізняється від звичайної тільки тим, що тут немає вікон», — розповідає вчителька.

Ольга Адамівна зауважує, що підземна школа краще обладнана, ніж звичайна. Є інтерактивні дошки, планшети, камери. Діти, які фізично не присутні в класі, можуть підключатися до уроку онлайн — ставити питання, відповідати.

«Це інший рівень навчання. Всі задоволені», — каже вона.

безпека війна запоріжжя київ освіта підземні школи укриття