Статті
Заправився і поїхав. Чого Києву повчитися в Харкова після ударів по АЗС
«Посмакуйте кавою! А хот-дог? Може, піцу?» Адміністраторка однієї з автозаправок у Харкові на вулиці Клочківській у пришвидшеному темпі пропонує стандартне меню чоловікові в черзі. І коли тричі чує «Ні, дякую!», приймає розрахунок за пальне. Мені ж заправитися не вдається: зі смартфона, який лежить біля каси, лунає «Загроза БпЛА в напрямку центру!». «Зачиняємося!» — гукає адміністраторка й говорить у гучномовець, який чути й надворі: «Просимо всіх негайно покинути територію АЗС! Повітряна небезпека!». Для прифронтового Харкова це частина щоденного життя.
Ще не раз чутиму її голос, навіть коли виїжджатиму із заправки. Дорогою бачу ще дві АЗС із помаранчевими фішками на вʼїзді — вони також зачинені.
Лунають вибухи. Цього разу обійдеться без важких наслідків. Та вже за кілька годин ворог атакує реактивним «Шахедом» автозаправну станцію в Слобідському районі міста: одна загибла жінка, пʼятеро постраждалих. Такою була пʼятниця 28 серпня 2026 року. А загалом за вісім місяців на Харківщині зафіксували 110 російських ударів по АЗС. Повітряні тривоги стали майже безперервними.
Тепер те, до чого Харків був змушений пристосовуватися роками, стає реальністю і для Києва.
Заправився і поїхав
Ранок на одній із АЗС на Салтівці. Звідси до ворожих позицій кілометрів 20. Столики під парасольками порожні. Ще донедавна тут сиділи відвідувачі: пили каву, снідали хот-догами. Тепер люди намагаються не затримуватися.
«Зараз зазвичай заправився і поїхав, тут не залишаюся», — розповідає Ігор, якого зустрічаємо на заправці.
Харківʼяни виробили для себе власні тактики. Інколи протилежні. Одні намагаються заправляти повний бак і ще наповнити про запас каністру. Інші, навпаки, не хочуть затримуватися біля колонки навіть на кілька зайвих хвилин. Серед них Анна Певна. Вона працює торговою представницею, тож автомобілем користується щодня.
«Повний бак зараз не заправляю — беру потроху, але майже щодня. Поки від каси до машини дійду, вона вже заправилася. Сідаю і швиденько їду. Не чекаю», — розповідає Анна.
Перед поїздкою стежить і за повідомленнями про повітряні загрози:
«Якщо бачу, що летить десь на Вовчанськ чи Золочів, а в нас оголосили тривогу, можу заїхати на заправку. А якщо летить ближче, — на Циркуни, Дергачі, Велику Данилівку, — перечікую вдома».
Після особливо інтенсивних обстрілів з’являються думки виїхати з Харкова, зізнається Анна. Вона сама з П’ятихаток — це район на північній околиці в бік кордону з Росією. Влітку сюди стали долітати FPV-дрони на оптоволокні.
«Відбуваються страшні речі. FPV за машинами ганяються, на людей полюють. Страшно, звісно. Але щоб виїхати, треба гроші. Та й де безпечно? Дніпро, Київ, Полтава, Рівне — всюди б’ють. А тут у мене квартира, робота, можна жити», — каже Анна.
А от Сергій Іваненко, якого ми зустрічаємо на цій самій АЗС, своєї «заправної» тактики не змінив. Як і раніше, чекає, поки в баку залишиться приблизно 20% пального, тоді заправляє повний:
«Тривоги постійно, і ти до них так звик, що майже не помічаєш. Бігати десять разів на добу в укриття ніхто не буде».
Сергій Рекун, регіональний керівник мережі АЗК «БРСМ-Нафта», з яким ми зустрічаємося на цій заправці, каже, що відвідувачі тепер менше затримуються біля каси. Відколи росіяни стали інтенсивно бити по заправках, довелося змінювати алгоритм дій працівників й думати, як фізично захистити самі АЗС.
Сітки, канати і тривожний телефон
Над територією АЗС і між металевими опорами натягнуті сітки — вони мають затримувати ворожі дрони. По периметру довкола паливних колонок звисають майже до землі ряди товстих помаранчевих і синіх мотузок.
«Це звичайні канати. Використовуємо їх, щоб FPV не підлетів до колонки. Щоб заплутався», — пояснює Сергій Рекун.
Пальне на АЗС зберігається переважно в підземних резервуарах, тому вони відносно захищені від уламків та ударної хвилі. А от газовий модуль міститься на поверхні, тому його обклали габіонами з піском. Довкола встановили металевий каркас і натягнули сітку. Вона має зупинити FPV на відстані від ємності, а пісок має прийняти на себе уламки.
«Якщо FPV летить сюди, він має вибухнути на сітці. А уламки пісок не проб’ють. Тобто це нам захистить бочку», — пояснює Сергій Рекун.
Зверху резервуар закрили чорним матеріалом. Так дронам зі штучним інтелектом буде важче розпізнати бочку.
Паралельно область посилює захист від оптоволоконних FPV на підступах до Харкова — разом із військовими запроваджують експериментальний проєкт трирівневого «купола». Кажуть, їх стало значно менше.
Але росіяни і далі атакують Харків іншими безпілотниками: «Шахедами», «Молніями», «Італмасами». Сітки й пісок уже не врятують. Тоді, каже Сергій Рекун, головне не обладнання, а люди.
«Від “Шахеда” треба просто тікати», — вважає.
Він згадує удар по АЗС у Чутовому на Полтавщині. Отримавши попередження про небезпеку, працівники зачинили заправку й встигли відбігти від неї. Невдовзі по ній вдарив реактивний безпілотник.
«На зміні було двоє, дівчина і хлопець. Вони встигли відбігти через дорогу», — згадує Сергій Рекун.
Касир постійно чує голос: куди і що летить
Біля каси лежить окремий робочий смартфон. На ньому встановлений застосунок текстового і голосового оповіщення. Цю систему запровадили на АЗС Харківщини у 2026-му.
«Касир постійно чує голос: куди і що летить. Якщо кажуть, наприклад, що загроза йде на Салтівку, ми зачиняємося. Текстові повідомлення були не такі зручні: касир працює з людьми й може просто не подивитися в телефон. А голос він почує», — пояснює Сергій Рекун.
Досвід систем оповіщення мережі «БРСМ-Нафта» поступово поширюють на всю країну.
Розбиті АЗС і їх повернення
За словами директора зі стратегічного розвитку «БРСМ-Нафта» Олександра Мельничука, серед працівників мережі, на жаль, є жертви й поранені. Загинуло двоє операторів, четверо працівників дістали легкі поранення. В одному з випадків постраждав водій вантажівки, який спав у кабіні на території заправки. Тому компанія нині запускає програму встановлення бетонних укриттів.
«Там, де від заправки до найближчого укриття більше ніж три хвилини, ставитимемо своє. Щоб працівники могли швидко залишити робоче місце й сховатися», — каже Олександр Мельничук.
Цього року російськими ударами пошкоджено 12 автозаправок «БРСМ». Майже всі згодом відновили роботу. І тут з’ясовується, завдяки чому розбита на вигляд АЗС іноді повертається до роботи за лічені дні.
Більшість резервуарів розміщені під землею
«Більшість резервуарів із дизельним пальним і бензином розміщені під землею. Тому можемо оперативно замінити пошкоджені паливороздавальні колонки, встановити невеликий МАФ (кіоск, кабінку для оператора. — Ред.) і почати працювати. У нас вже навіть є в запасі такі МАФи й паливороздавальні колонки. Ми їх швидко привозимо, перепідключаємо, налаштовуємо. Бувало, що на це йшло два дні», — пояснює Олександр Мельничук.
То чого Харків може навчити Київ?
Географія російських атак на АЗС розширюється. 24 вересня була атакована заправка біля Рівного. Тому частину рішень, які вже стали буденністю для Харкова, планують переносити на інші регіони: адресне голосове оповіщення про напрямок загрози, чіткий алгоритм зачинення заправок, укриття для працівників і клієнтів.
Але харківський досвід ще й про те, як після перших місяців страху й обмежень поступово повертаються звичайні речі. Тільки тепер усе треба робити швидше.
Це видно навіть на хот-догах. Коли росіяни почали інтенсивно атакувати харківські АЗС, на частині заправок перестали активно пропонувати каву, хот-доги, піцу чи круасани. Згодом вони повернулися в меню, хоч у прифронтових регіонах асортимент помітно зменшився, каже Олександр Мельничук.
«Якщо раніше клієнт міг приїхати на автозаправну станцію і провести там сім-десять хвилин, роздивляючись асортимент, то зараз люди чітко розуміють, що їм потрібно: зайшли, взяли і вийшли», — розповідає він.
У Харкові кава й хот-доги на заправках нікуди не зникли. Як не зникли люди, які дорогою на роботу заїжджають по пальне і беруть щось перекусити.
Вікторія Гоборова, яку ми зустрічаємо на одній із харківських АЗС, пояснює це простіше: «Люди хочуть жити спокійним життям. Вони до цього звикли».
Але це спокійне життя тепер має інший ритм. Між звичним «Може, каву?» і командою «Зачиняємося!» в Харкові минає лише кілька хвилин.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися