Статті
«Шахед» за «Шахедом». Як реактивні дрони зупиняють Київ
Реактивні «Шахеди» змінили не лише тривалість повітряних тривог у Києві, а й сам ритм загрози. Поодинокі дрони і невеликі групи, розтягнуті в часі, змушують місто раз у раз зупинятися, іноді ще до того, як воно встигає оговтатися після попередньої тривоги.
Зламаний малюнок тривог
Ще в травні — липні повітряні тривоги в Києві залишалися окремими спалахами, між якими місто мало години відносного затишшя. Загрози ще не зливалися в суцільну червону нитку, здатну прошити всю добу.
Нижня частина інфографіки показує кількість згадок про реактивні БпЛА в повідомленнях різних джерел.
Каскадного зростання повітряних тривог одразу після появи перших реактивних дронів не було. Спочатку ворог застосовував їх поодинці або невеликими групами. Зовні могло здаватися, що нічого принципово не змінилося. Але процес уже почався: проміжки між загрозами зменшувалися, денних тривог ставало більше, а звичний малюнок поступово втрачав свою розрідженість.
Цей злам у часі збігається зі стрімким збільшенням кількості повідомлень про реактивні дрони. Поодинокі згадки про них з’являються значно раніше, але протягом травня — липня це ще не супроводжується докорінною змінною ритму тривог. Справжній перелом настає в серпні, коли повідомлення про реактивні БпЛА стають регулярними.
Саме із середини серпня картина різко змінюється. Червоні відрізки на графіку ущільнюються і дедалі частіше з’являються в усі частини доби: вночі, вранці, вдень і ввечері. Замість окремих червоних сплесків утворюються довгі вертикальні нитки, які охоплюють майже весь добовий діапазон. Місто може вийти з однієї тривоги, але невдовзі отримати наступну.
Сама ідея росіян надовго перекривати повітряними тривогами робочий день не нова. Україна вже переживала нескінченні «тренування» носіїв «Кинджалів», коли одна тривога змінювала іншу. Росіяни намагалися досягти такого ефекту й за допомогою звичайних дронів, але їхні масові нальоти здебільшого залишалися прив’язаними до нічного часу. Реактивні дрони дали змогу розтягувати загрозу далеко за межі нічних годин.
Коли з’явилися перші реактивні дрони
Перші реактивні дрони залітали в Україну ще взимку 2024-го. Одна з перших чітких згадок у новинах датована 8 січня 2024 року. «На території України був збитий перший Shahed-238 із реактивним двигуном. Двигун китайський. Долетів до середини країни. Йшов зі швидкістю понад 500 км/год. Не думав, що вони так швидко з’являться в нас. Нещодавно Іран вперше показав його на виставці», — написав у соцмережах Сергій Флеш.
Перші реактивні дрони залітали в Україну ще взимку 2024 року
Тоді йшлося радше про випробування, а не про повноцінне бойове застосування. Протягом наступного року росіяни доводили конструкцію до робочого стану. Згодом з’явилися нові двигуни, теж китайські зі змінним вектором тяги. Це дало дронам змогу швидше змінювати напрямок і коригувати курс уже на завершальному відрізку польоту.
Паралельно росіяни вдосконалювали свої розробки. Зрештою під назвами «Герань-4» і «Герань-5» Росія фактично отримала апарати, які за швидкістю, маневровістю та способом застосування дедалі більше наближаються до крилатих ракет, але дуже дешевих.
Уже в липні 2025 року зафіксували перше відносно масове застосування реактивних дронів по Києву. Тоді, за офіційною інформацією, у столицю залетіло до восьми реактивних БпЛА.
Інструмент для тривог
Коли реактивний дрон іде на висоті близько чотирьох тисяч метрів, його важко уразити звичайними засобами ППО (докладніше про це читайте тут). Але це лише частина проблеми. Ще реактивні дрони швидкі. Різниця між швидкістю 250 км/год звичайного дрона і 600 км/год реактивного колосальна.
Останній не залишає шансів мобільним групам із кулеметами. Зенітних ракет на все не вистачить, а на малих висотах частина комплексів неефективна. Залишаються ПЗРК та авіація.
Для Києва безупинні тривоги — це сотні мільйонів гривень втрат на добу
Усе це зробило реактивні дрони зручним інструментом для ще однієї цілі ворога — завдання економічних збитків через безкінечні повітряні тривоги. Навіть одна година загрози порушує роботу підприємств, торгівлі, транспорту й установ. Не варто забувати, що Київ є одним із регіонів із найбільшим валовим регіональним продуктом. За результатами 2021 року його розмір оцінювався майже в 1,3 трлн грн. Тому для такого міста безупинні повітряні тривоги — це сотні мільйонів гривень втрат на добу. Звісно, ворог воліє вповні скористатися такою можливістю.
«Шахед» за «Шахедом»
Завдяки реактивним дронам росіянам вдалося принаймні на якийсь час організувати те, про що вони, певно, давно мріяли. Такий собі «пропелер тривог», коли тривогами вдається закрити майже всю добу.
Інфографіка за 28 серпня показує механізм безперервних повітряних тривог у межах однієї доби. Довжина кольорового сектора відповідає тривалості тривоги, а насиченість червоного — кількості реактивних дронів.
Працює це все дуже просто: ось на київському обрії з’являється реактивний дрон, і хоч би що він робив далі, — чи падав на ціль, чи, покружлявши над містом, летів далі, чи його збивали, — у Києві оголошують повітряну тривогу. Потім, звісно, дається відбій, але невдовзі залітає новий дрон і знову звучить тривога. І знову, і знову...
Графік показує, що для такого ефекту не завжди потрібна велика кількість дронів. Якби та сама кількість зайшла одночасно, місто, ймовірно, отримало б одну велику тривогу, яка рано чи пізно закінчилася б. А коли вони з’являються по одному або невеликими групами з інтервалами, кожен наступний БпЛА запускає новий цикл загрози. Тому важлива не лише загальна кількість дронів, а й їхній розподіл у часі.
Між відбоєм і повним відновленням роботи завжди є затримка. Людям треба повернутися з укриттів, а підприємствам знову запустити обладнання й робочі процеси. Якщо невдовзі оголошують нову тривогу, установа або виробництво може просто не встигнути повернутися до нормального режиму.
Тому білі проміжки на графіку не обов’язково означають повноцінну роботу. Частину цього часу місто витрачає лише на повернення до роботи після попередньої зупинки. Наступна тривога може початися раніше, ніж завершиться відновлення.
А загалом така тактика ставить під загрозу всі ключові частини доби: ніч, ранок, денні робочі години, вечірній час пік і пізній вечір.
Найбільша інтенсивність припадає на проміжок із 17-ї по 19-ту годину. Тут росіяни не пошкодували дронів. І їхня логіка зрозуміла: саме в цей час максимальна кількість людей перебуває в дорозі між роботою та домом.
Цього дня найбільше повітряних тривог припало на годину пік
Багато хто добирається з правого на лівий берег, і відповідно під ударом опиняється найвужче місце київської логістики — сполучення через Дніпро. Напевно, усі бачили або переживали самі моменти справжнього транспортного апокаліпсису, коли тисячі містян не могли доїхати додому через повітряні тривоги. Здається, це і було безпосередньою метою ворога, який запустив саме в ці години максимальну кількість дронів.
Ламкий маршрут
Маршрути звичайних і реактивних дронів різняться. Так, маршрут звичайних БпЛА — це здебільшого довгі прямі відрізки і лише кілька змін курсу. Траєкторія реактивних дронів набагато звивистіша — вони заходять до Києва з різних напрямків, кілька разів змінюють курс і утворюють щільний вузол над південно-західною частиною міста.
Навіть із поправкою на можливі похибки відстеження це схоже не просто на збільшення швидкості, а на зміну схеми польоту.
Самі петлі й повторні розвороти можуть безпосередньо впливати на тривалість повітряної тривоги. Навіть швидкий дрон, який не пролітає місто по прямій, а робить додаткове коло, долає більшу відстань і довше залишається в зоні потенційної загрози.
Поки дрон перебуває поблизу Києва, постійно змінює курс або його подальший напрямок неможливо спрогнозувати, підстав для швидкого відбою немає. Якщо він відходить від міста, а потім знову повертається, це може продовжити наявну тривогу або спричинити нову.
Звивисті траєкторії також можуть залежати від навігаційних точок, обходів районів протиповітряної оборони, розвідки. Але для міста практичний наслідок однаковий: що довше дрон маневрує в зоні загрози і що менш передбачуваний його маршрут, то довше система не може вважати, що небезпека минула, і відповідно скасувати чергову тривогу.
Підсумовуючи. На жаль, негативний ефект від використання ворогом реактивних дронів очевидний. Росія отримала дешевий інструмент ураження цілей в українському тилу, зокрема в Києві та області. Плюс реактивний дрон працює не лише як носій бойової частини, а й як інструмент зупинки міста.
Його швидкість ускладнює перехоплення, звивистий маршрут затримує відбій, а розтягнуті в часі запуски розшматовують робочий день. Нова загроза полягає не тільки в тому, що дрони стали швидшими. Відносно невелика кількість БпЛА тепер здатна годинами тримати багатомільйонний Київ у циклі «тривога — відбій — нова тривога».
Жовтий не значить безпека
Розподіл повітряних тривог на жовту і червону мав дати змогу Києву не зупинятися через кожен поодинокий дрон. Однак жовтий рівень багато хто сприйняв як безпечний, хоча насправді він означає реальну дронову загрозу, а не відбій.
Атака 23 вересня показала, наскільки умовною може бути різниця між рівнями небезпеки. Під час жовтої тривоги дрони влучали в заправки, транспортні об’єкти, магазин і будівлі неподалік Центрального вокзалу. Станом на вечір середи в місті було 43 постраждалих і 2 загиблих. Російський дрон не стає менш смертоносним лише тому, що загрозу позначили жовтим кольором.
Місто опинилося між двома поганими варіантами. Якщо зупиняти роботу під час кожної дронової загрози, Київ може завмирати на більшу частину доби. Якщо і далі працювати, люди залишаються під реальною загрозою — часто без можливості швидко дістатися до безпечного місця.
Проблема мобільних укриттів у столиці досі фактично не вирішена. Коли доступних укриттів і засобів перехоплення бракує, кольорове розмежування саме по собі не вирішує проблеми. Воно лише точніше описує загрозу, але не захищає від неї. Питання, як рятуватися людині від небезпеки, залишається відкритим.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися