Статті

Розшматований день. Як повітряні тривоги паралізують Київ

Що тобі допомагає не поїхати дахом? Нічого не допомагає! Приблизно так кияни описують свій стан в останній тиждень. Сигнали повітряних тривог звучать один за одним. Що це гуде в небі? Наш винищувач чи ворожий «Шахед»? Радше друге. Texty.org.ua подивилися, як наприкінці серпня тривоги розподілялися протягом доби і скільки робочого часу вони «з’їли».

Після 26 серпня Росія різко посилила дронові атаки на Київ і Київщину. Здається, російські реактивні дрони просто прописалися в київському небі. Але зі стрибкоподібним зростанням кількості сигналів повітряних тривог робочий день став «розшматованим» на короткі відрізки. Місто виявилося паралізованим.

«Тривожні» денні години

Ще донедавна алярми в столиці були відносно короткими й майже не зачіпали денні години.

З 27 до 30 серпня повітряну тривогу в Києві оголошували 46 разів.

У четвер, 27 серпня, столиця провела під тривогами рекордні 14 годин — близько 60% доби. 28 і 29 серпня — майже по 11 годин.

30 серпня, у неділю, понад 4 години повітряних тривог було саме в денний час.

Розривають робочий ритм

Якщо раніше російські ракети і дрони не давали киянам спати, то тепер не дають працювати, вчитися і робити всі ті речі, які люди роблять упродовж дня. Кількість оголошень про повітряну тривогу не менш важлива за загальну тривалість небезпеки.

Одна тривога на чотири години і чотири тривоги по годині ніби однакові в абсолютному часовому вимірі, але в другому випадку роботу доводиться кілька разів зупиняти, йти в укриття, повертатися і знову починати. Це означає більше зірваних зустрічей, затримок у доставках, простоїв у сервісах і більше витраченого часу на дорогу до укриття чи додому.

У підсумку навіть без прямого влучання атака може знижувати продуктивність найбільшого фінансового та промислового центру країни лише через постійні зупинки й перезапуски.

Протидія запізнюється

Україна втратила кілька місяців, які могла використати для адаптації до реактивних дронів. Перші повідомлення про застосування реактивного Shahed-238 в Україні з’явилися в січні 2024 року, масове застосування російських реактивних «Гераней-3» почалося у 2025 році. Про появу цієї загрози було відомо заздалегідь, однак дієвої протидії поки що немає.

Саме тоді, коли адаптацію до нових засобів нападу потрібно було пришвидшувати, президент Зеленський вирішив переформатувати уряд і звільнити міністра оборони, з яким була пов’язана значна частина механізмів у сфері військових технологій — від закупівель до підтримки розробок і досліджень.

Навіть без урахування особистості Федорова і його особистої ролі в цих процесах зміна керівництва будь-якого міністерства блокує роботу відомства щонайменше на кілька місяців.

А Зеленський під час великої війни переформатовує уряд значно частіше, ніж будь-який інший президент України в мирний час, і робить це в ручному режимі, що завдає шкоди країні.

Тим часом ворог швидко адаптується, вдосконалює свою зброю і посилює терор тилових міст.

Україні вкрай потрібно вибудовувати сталий механізм, який давав би змогу прогнозувати нові технологічні загрози і пропонувати рішення, перебудовувати під них систему оборони.

Натомість Україна входить у зиму з підвищеними ризиками для енергетики, логістики та критичної інфраструктури.

київ повітряні тривоги реактивні дрони тривоги