Статті

Розшматований день. Як повітряні тривоги паралізують Київ

Що тобі допомагає не поїхати дахом? Нічого не допомагає! Приблизно так кияни описують свій стан в останній тиждень. Сигнали повітряної тривоги звучать один за одним. Що це гуде в небі? Наш винищувач чи ворожий «Шахед»? Швидше за все, друге. Texty.org.ua подивилися, як тривоги розподілялися протягом доби наприкінці серпня і скільки робочого часу вони «з’їли».

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Після 26 серпня Росія різко посилила дронові атаки на Київ і Київщину. Здається, російські реактивні дрони просто прописалися в столичному небі. Але зі стрибкоподібним зростанням кількості сигналів повітряної тривоги робочий день розшматувався на короткі відрізки. Місто виявилося паралізованим.

«Тривожні» денні години

Ще донедавна алярми в столиці були відносно короткими і майже не зачіпали денні години.

З 27 по 30 серпня повітряну тривогу в Києві оголошували 46 разів.

У четвер, 27 серпня, столиця прожила під тривогами рекордні 14 годин — близько 60% доби. 28 і 29 серпня — майже по 11 годин. 30 серпня, у неділю, понад 4 години повітряних тривог було саме в денний час.

Розривають робочий ритм

Якщо раніше російські ракети і дрони не давали киянам спати, то тепер не дають працювати, вчитися і робити всі ті речі, які люди роблять упродовж дня. Кількість оголошень про повітряну тривогу не менш важлива за загальну тривалість небезпеки.

Одна тривога тривалістю чотири години і чотири тривоги по годині ніби однакові в абсолютному часовому вимірі, але в другому випадку роботу доводиться кілька разів зупиняти, йти в укриття, повертатися і знову починати. Це означає більше зірваних зустрічей, затримок у доставках, простоїв у сервісах і більше витраченого часу на дорогу до укриття чи додому.

У підсумку навіть без прямих влучань атака може знижувати продуктивність найбільшого фінансового та промислового центру країни лише через постійні зупинки й перезапуски.

Протидія запізнюється

Україна втратила кілька місяців, які могла використати для адаптації до реактивних дронів. Перші повідомлення про застосування реактивного Shahed-238 в Україні з’явилися в січні 2024 року, масове застосування російських реактивних «Гераней-3» почалося у 2025-му. Про появу цієї загрози було відомо заздалегідь, однак дієвої протидії досі немає.

Саме тоді, коли адаптацію до нових засобів повітряного нападу треба було пришвидшувати, президент Зеленський вирішив переформатувати уряд і звільнити міністра оборони, з яким була пов’язана значна частина механізмів у сфері військових технологій — від закупівель до підтримки розробок і досліджень.

Навіть без урахування особистості Федорова і його ролі в цих процесах зміна керівництва будь-якого міністерства блокує його роботу щонайменше на кілька місяців.

А Зеленський під час великої війни переформатовує уряд значно частіше, ніж будь-який інший президент України в мирний час, і робить це в ручному режимі, що завдає країні шкоди.

Тим часом ворог швидко адаптується, вдосконалює свою зброю і посилює терор тилових міст.

Україні вкрай потрібно напрацьовувати сталий механізм, який давав би змогу прогнозувати нові технологічні загрози і пропонувати рішення, перебудовувати під них систему оборони.

Натомість ми входимо в зиму з підвищеними ризиками для енергетики, логістики та критичної інфраструктури.

київ повітряні тривоги реактивні дрони тривоги