Експорт криміналу. Як українські шахрайські кол-центри обманюють людей у 29 країнах світу

Ми прочитали звіт Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GI-TOC) про роботу шахрайських центрів в Україні й публікуємо головне з дослідження.

Загальний обсяг індустрії

Хоча, за словами організації, обсяг «індустрії офісів» складно оцінити, за їхніми даними майже 60 тис. українців працює в шахрайських кол-центрах, із них дві третини у сфері банківських махінацій.

GI-TOC оцінює обіг «офісів» в $1 млрд щомісяця. Більшу частину доходу отримують керівники шахрайських кол-центрів. Незважаючи на обіцянки високих заробітків, інші учасники схем, зокрема виконавці, отримують набагато менше.

Обіг «офісів» — $1 млрд щомісяця

І хоча «офіси» відомі своєю технологічністю та готовністю швидко змінювати схеми, щоб залишитися на плаву, їхня ієрархія схожа на «традиційні» кримінальні організації. За даними GI-TOC, лише три кримінальні групи керує більшістю шахрайських центрів.

Дві з них — це дніпровська «Девʼятки» та російський «Хімпром». Забуті в далеких 1990-х, ці організації змінили традиційні шахрайські схеми та кримінал на «офіси». Дніпровський кримінальний авторитет Лаша Сван тісно повʼязаний із тамтешніми шахрайськими центрами. Сван є партнером Сергія «Умки» Олійника, повʼязаного з впливовим дніпровським бізнесменом Олександром «Наріком» Петровським.

За словами однієї колишньої працівниці дніпровського «офісу», одна з найвпливовіших місцевих кримінальних організацій «Девʼятки» має «найжахливішу систему офісів». Організація така брутальна, що може відвезти «до лісу» деяких працівників. Якщо працівник «Девʼяток» полишає назавжди «офіс», він не має права працювати на інші угруповання.

Можуть відвезти «до лісу» деяких працівників

Дніпровські «Девʼятки» займалися роботою найбільшого шахрайського центру в місті до рейду на нього у 2024 році.

Інша відома кримінальна організація «Хімпром» займається офісами й спеціалізується також на нелегальному продажу синтетичних наркотиків. Створена в російському сегменті даркнету в 2014 році, вона з часом почала працювати і в Україні. Спочатку «Хімпром» створив мережу кол-центрів для промоції синтетичних наркотиків, але потім її перетворили на шахрайську.

Лідер «Хімпрому» також володіє офісами в Росії. За іншими даними, в інших країнах Європи та Азії.

Міф про «роботу проти ворога»

Від початку існування «офісів» велику частку доходів приносив обман росіян, особливо з 2014 року. Більшість «офісів» прикривали свої шахрайські схеми під фразами «ми працюємо проти ворога» або «знищуємо окупантів онлайн». Відбілюючи таким чином свою репутацію, шахрайські кол-центри рекрутували дедалі більше працівників. Особливо це активізувалося з початком повномасштабного вторгнення.

GI-TOC, посилаючись на російського чиновника, заявили про 8 млн шахрайських дзвінків щодня в лютому 2024 року, більшість із яких з України. До повномасштабного вторгнення обсяг становив 300 тис. щомісяця. Це у 800 разів менше.

Проте, за даними Кіберполіції України, шахрайські дзвінки до Росії в 2022 та 2023 роках становили лише 10–15% усього обсягу схем українських офісів. Одна з колишніх працівниць українських «офісів» розповіла GI-TOC, що почала працювати на «офісі» проти росіян, але згодом телефонувала як українцям, так і іншим європейцям.

Російський та українські ринки для шахраїв не безмежні. Громадяни деяких інших європейських чи західних країн заможніші, отже, є потенційно «вигіднішими» жертвами для українських «офісів». За даними GI-TOC, українські шахрайські кол-центри обманюють громадян із 29 країн світу, більшість із яких європейські.

У деяких кол-центрах, щоб збільшити географічне покриття шахрайства, працювали вчителі іноземних мов. Зараз основні жертви українських «офісів» — це громадяни Чехії, Латвії, Польщі, Румунії, а також англомовні Канада та Сполучені Штати.

У деяких кол-центрах працювали вчителі іноземних мов

Про діяльність українських «офісів» у Франції також писали у своєму розслідуванні журналісти Le Monde.

Окрім потенційно більших вигод від шахрайства з «багатих» західних країн вихід на міжнародний рівень також відповідає одному з основних правил кол-центрів: не працювати у своїй країні й не діяти проти неї.

Це пов’язано не так з етичними міркуваннями, як із тим, що іноземним державам складніше відстежити шахрайство і розпочати міжнародне розслідування. «Відстань надає певну форму імунітету», — йдеться у звіті.

«Офіси» кришують згори

Затримати працівників та організаторів шахрайських схем за кордоном складно, а в Україні займатися цим теж не поспішають. В Україні не існує спеціального законодавства, яке регулювало б цей (не) новий вид кібершахрайства. Наразі випадки обману з боку кол-центрів підпадають під класичну статтю про шахрайство.

За даними GI-TOC, правоохоронні органи також вимагають свідчень потерпілих перед порушенням кримінальної справи, а багато з них можуть відчувати сором або незручність через те, що їх ошукали, тому не наважуються подати офіційну скаргу.

Визначення місцезнаходження та відстеження діяльності шахрайського кол-центру також є складною роботою, яка дедалі більше вимагає високого рівня технічних навичок та ресурсів. Точкові операції проти окремих кол-центрів дають тільки тимчасовий ефект. Крім того, під час рейдів у більшості випадків під варту потрапляють лише виконавці шахрайських схем, а не керівники.

Точкові операції проти окремих кол-центрів дають тільки тимчасовий ефект

Також GI-TOC зазначає про прикриття «офісів» з боку правоохоронців. За даними їхнього дослідження, така індульгенція може коштувати $10–15 тис. на місяць.

Рекомендації

Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності наводить низку рекомендацій для боротьби з шахрайськими кол-центрами в Україні.

— Посилити моніторинг сайтів із вакансіями та соціальних мереж, зокрема через обмін інформацією з правоохоронними органами та ухвалення нових законодавчих актів.

— Підвищити обізнаність громадськості щодо розбіжностей між обіцянками та реальністю в шахрайських кол-центрах стосовно оплати праці та умов праці.

— Стимулювати орендодавців не здавати офісні приміщення шахраям. Шахрайські кол-центри в Україні рекламуються і діють здебільшого відкрито.

Усунення таких відкритих методів роботи ускладнить залучення постійного потоку працівників, що є критично важливим для економіки кол-центрів, для якої характерна висока плинність кадрів.

Ще одна тактика — заборона потенційним шахраям орендувати престижні комерційні приміщення в центрі міста. Найкраще може спрацювати підхід «батога і пряника»: орендодавців можна заохочувати підтримувати гідні легальні підприємства (наприклад, ті, що наймають на роботу або керуються військовими ветеранами) за допомогою податкових пільг чи інших подібних засобів, а також застосовувати санкції, якщо буде встановлено, що вони не провели належну перевірку під час здачі приміщень в оренду шахраям (з огляду на тотально сірий ринок оренди в Україні, ця рекомендація здається наївною в наших реаліях. — Ред.).

— Вести справи проти мереж, а не окремих кол-центрів.

— Щоб надати закону більшої ефективності, оновити законодавство з урахуванням серйозності та масштабів цієї форми злочину. Саме такий спосіб запропонувала тимчасова слідча комісія, створена у 2023 році Верховною Радою для розслідування можливих шахрайських дій з боку кол-центрів. Комісія запропонувала внести зміни до Кримінального кодексу, додавши статті про «шахрайство за допомогою електронних засобів зв’язку», які охоплювали б діяльність кол-центрів, однак парламент не підтримав цю ідею.

Повний список рекомендацій тут (сторінки 26–30).

Проте жодні заходи не змінять ситуацію на краще, доки шахрайські кол-центри і далі матимуть захист правоохоронних органів.

дев’ятки дніпро колцентр кримінал офіси хімпром шахрайство

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск